19 грудня 2025 року справа № 580/9381/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кульчицького С.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління Національної поліції в Черкаській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Головне управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 3) в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Христинівка) щодо складання та направлення листа за вихідним Е2793035 від 09.07.2025, який став підставою для розшуку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (ЄДРПОУ 40108667) виключити інформацію про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач дізнався з мобільного додатку РЕЗЕРВ+, про те, що з 09.07.2025р. він знаходиться у розшуку з підстав того, що відділ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Христинівка) звернувся до Нацполіції, щоб доставити його для складання протоколу, зазначивши причину, що, начебто ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Також, доводи позовної заяви ґрунтуються на незгоді позивача із правомірністю дій ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) щодо складання та направлення листа до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області за вихідним Е2793035 від 09.07.2025, який став підставою для розшуку ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що не отримував повісток, листів, повідомлень або будь яких інших сповіщень від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вважає дії відповідачів протиправними.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Каліновської А.В. від 25.08.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.09.2025 (вх44468/25) від відповідача ГУНП в Черкаській області надійшов відзив в якому він просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 (Христинівка), яке відбулось за допомогою електронного звернення останнього, внесено відомості до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» у автоматичному режимі щодо позивача, що передбачено наказом МВС України 80 від 10.02.2025 року. Разом з тим, підрозділи Національної поліції не мають повноважень вносити будь-яку інформацію та зміни у застосунок «Резерв+» або скасовувати розшук чи порушення правил військового обліку. Рекомендовано для вирішення даного питання звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем реєстрації ОСОБА_1 .Отже, 09.07.2025 року першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 (Христинівка) сформовано та направлено до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області звернення Е2793035 (електронне звернення) щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 . Підстава доставлення - стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце визначені в повістці (для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду). Звернення від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, а саме інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». У разі відсутності підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 надсилають до Національної поліції повідомлення із відповідними відомостями також шляхом електронної взаємодії. Зважаючи на викладене, звернення відносно порушників мобілізаційного законодавства формуються в інформаційних ресурсах Міністерства оборони України і надходять до ІПНП в електронному форматі. У разі відсутності підстав для доставлення особи до ТЦК та СП вказана інформація вноситься працівником ТЦК та СП до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і шляхом електронної інформаційної взаємодії надсилається до системи ІПНП. З урахуванням наведеного, звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Христинівка) відбулось за допомогою електронного звернення останнього, а тому внесення відомостей до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» відбулось у автоматичному режимі, що передбачено наказом МВС України 80 від 10.02.2025 року. Фізично працівниками поліції (ГУНП в Черкаській області) через електронну картку інформація до підсистеми «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» ІКС ІПНП не вносилась. Тому жодних доказів, які б свідчили про порушення прав позивача саме Головним управлінням Національної поліції України в Черкаській області (посадовими особами) не надано.
15.09.2025 (вх.46516/25) відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав до суду письмові пояснення в яких вказав, що не може брати участь у справі в якості відповідача, поскільки є лише структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 та не є юридичною особою.
06.10.2025 (вх.50015/25) позивач подав до суду клопотання про залучення співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Каліновської А.В. від 23.10.2025 залучено до участі у справі 580/9381/25 в якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
17.11.2025 (вх.57110/25) від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив в якому він просить у задоволенні позову відмовити. Вказав, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 з 23.07.2022 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно відомостей АІТС «ОБЕРІГ», який взаємодіє з іншими реєстрами, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 із 23.07.2022; 22.07.2022 пройшов медичний огляд, за рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК) визнаний ПРИДАТНИМ до військової служби; підтвердив своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . З метою уточнення даних, враховуючи п. 3.8 наказу МОУ 402/2005, абз.-4 п. 69 ПКМУ 560 від 16.05.2024, згідно яких висновок ВЛК від 22.07.2022 втратив чинність, 19.06.2025 року на ім'я ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку АТ УКРПОШТА направлялась повістка 4003727 про виклик на 09.00 год 29.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . За вказаною у повістці час та дату (09.00 год 29.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився у зв'язку з чим допустив порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також, 09.07.2025 до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області направлено електронне повідомлення про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та доставлення останнього до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП. Окрім того, відповідач повідомляє, що уповноваженими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не складався у зв'язку з тим, що останній до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з'являвся.
17.11.2025 (вх.57226/25) від позивача надійшла відповідь на відзив ГУНП в Черкаській області в якому останній вказує, що твердження ГУНП про те, що воно не може вносити зміни у застосунок «Резерв+» або скасовувати порушення правил військового обліку, не спростовує вимогу про виключення інформації з власної бази даних ГУНП - ІКС ІПНП. Інформація, внесена до підсистеми «Розшук» ІКС ІПНП, є відомостями, якими оперує саме Національна поліція. Враховуючи, що Національна поліція є володільцем і розпорядником відповідного інформаційного ресурсу ІКС ІПНП, вона має бути зобов'язана виключити з нього відомості про розшук, якщо підстава для їх внесення (звернення ТЦК та СП) буде визнана судом протиправною.
Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду 167 від 20.11.2025, у зв'язку із перебуванням судді Каліновської А.В. у відпустці без збереження заробітної плати як матері дитини, яка потребує домашнього догляду, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені КАС України, адміністративну справу 580/9381/25 передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу суду.
За результатами проведення повторного автоматичного розподілу 20.11.2025 справа призначена судді Кульчицькому С.О.
Ухвалою від 21 листопада 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. прийняв до свого провадження справу 580/9381/25.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до скріншотів із застосунку «Резерв+» щодо позивача міститься запис про розшук у зв'язку із порушенням військового обліку (причина розшуку: не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 2232-XII (далі - Закон 2232-XII).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини дев'ятої статті 1 Закону 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Стаття 34 Закону 2232-XII визначає, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною одинадцятою статті 38 Закону 2232-ХІІ передбачено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
За приписами частини першої статті 39 Закону 2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 3543-XII (далі - Закон 3543-XII), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Абзацом другим частини першої статті 22 Закону 3543-XII визначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону 3543-XII інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 1487 (далі - Порядок 1487).
Зазначеним Порядком 1487 затверджено також Додаток 2, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Пунктом 2 Правил військового обліку визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, стаття 210 та стаття 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 79 Порядку 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами частини першої статті 27 Закону 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком 1487, відповідно до пункту 56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
За обставинами цієї справи суд встановив, що підставою для оголошення позивача у розшук стало його не прибуття за повісткою до ТЦК та СП.
Суд встановив, що відповідно до відомостей мобільного застосунку «Резерв+», позивач вчасно уточнив власні дані, проте адресу, яку вказував позивач при оновленні даних із скріншоту встановити не можливо.
Разом з тим, з 23.07.2022 (дата взяття на облік) позивач вже тричі змінив зареєстроване місце проживання, що відображено у відомостях АІТС «ОБЕРІГ» в м. Христинівка та в м. Умань Черкаської області.
19.06.2025 (відповідно до поштового повідомлення "Укрпошта") відповідач направив на адресу: АДРЕСА_2 (адреса яка відображалася у відомостях АІТС "ОБЕРІГ"), рекомендованим повідомленням з описом вкладення повістку 4003727 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення даних.
Відповідно до копії конверту, він був повернутий до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Таким чином, позивач вважається належним чином оповіщеним про необхідність прибуття до ТЦК та СП, оскільки повістка надіслана за адресою зареєстрованого місця проживання позивача.
Суд зазначає, що з огляду на вимоги ст. 22 Закону 3543-XII позивач був зобов'язаний з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Натомість неприбуття позивача до відповідача за повісткою вказує на недотримання позивачем обов'язку, встановленого ст. 22 Закону 3543-XII.
Разом з тим, хоча позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП України, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а тому на думку позивача, відомості про порушення правил військового обліку до Реєстру внесені безпідставно, суд зазначає наступне.
У застосунку «Резерв+», сформованому позивачем та долученому до позову міститься графа «Порушення правил військового обліку». Водночас інформація про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку має відображатися в іншій (окремій) графі персональних відомостей про особу з зазначенням дати, номера, короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, як це передбачено пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Тобто особа може порушувати правила військового обліку, проте наслідком такого порушення не завжди є притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, й складення протоколу чи постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, незважаючи на те, що позивач не притягнутий до адміністративної відповідальності, на цей час відсутні підстави стверджувати, що він не допустив порушення правил військового обліку.
Як зазначав вище суд, за приписами пункту 79 Порядку 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20).
Суд зазначає, що оголошення позивача у розшук зумовлене саме необхідністю розгляду службовою особою відповідача питання щодо притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що відповідає обсягу дій визначених пунктом 79 Порядку 1487.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Аналіз вказаних положень вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП не складається за наявності вичерпного переліку випадків:
1) особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику;
2) якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Суд зазначає про відсутність у матеріалах справи доказів подання позивачем заяви, в якій він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. У свою чергу, як встановив вище суд, повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв'язку із відсутністю адресата, тобто у відповідача відсутні підтвердні документів про отримання позивачем виклику.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що у спірних правовідносинах протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП не складається.
При цьому, суд приймає до уваги твердження відповідача про те, що в зв'язку із зміною законодавства, з метою уточнення даних, враховуючи п. 3.8 наказу МОУ 402/2005, абз.-4 п. 69 ПКМУ 560 від 16.05.2024, згідно яких висновок ВЛК від 22.07.2022 втратив чинність, 19.06.2025 року на ім'я ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку АТ УКРПОШТА було направлено повістку 4003727 про виклик на 09.00 год 29.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (Христинівка) щодо складання та направлення листа за вихідним Е2793035 від 09.07.2025, який став підставою для розшуку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Черкаській області (ЄДРПОУ 40108667) виключити інформацію про ОСОБА_1 з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 38 Закону 2232-ХІІ органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з абзацом 3 пункту 56 Порядку 1487 Національна поліція України зазверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУта розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбаченістаттею 7Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 210,210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Нормою абзацу 16 пункту 79 Порядку 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 210,210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимогабзацу третьогопункту 56 цього Порядку.
Водночас, відповідно до абзацу 17 пункту 79 Порядку 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимогабзацу третьогопункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
При надходженні до органів (підрозділів) поліції таких звернень, відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 року 100, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 року за 222/33194 (далі Порядок 100), інформація про особу вноситься до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції», Положення про яку затверджене наказом МВС України від 03.08.2017 року 676, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 року за 1059/30927 (далі Положення 676).
Пунктом 1 розділу І Положення 676 визначено, що інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІКС «ІПНП») - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Відповідно до пункту 3 розділу III Положення 676 бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку.
Пунктами 1-3 Додатку 1 Порядку 100 визначено, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Заяви і повідомлення про правопорушення незалежно від місця і часу їх скоєння, повноти отриманих відомостей і форми подання, а також особи заявника реєструють цілодобово уповноважені службові особи центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - органи (підрозділи) поліції), до яких звернулася особа чи надійшло повідомлення.
Уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції після отримання заяви чи повідомлення про вчинене правопорушення та іншу подію або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, зобов'язана внести відповідні відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а за відсутності технічних можливостей - до журналу єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
Отже, після надходження відповідних заяв службова особа поліції вносить відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.02.2025 року 80 затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов'язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.03.2025 року за 455/43861 (далі Інструкція 80)
Пунктом 1 розділу І Інструкції 80, визначено, що Інструкція визначає основні завдання, призначення та порядок ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов'язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі ІП «Облік звернень»), а також умови її формування в головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві та їх територіальних (відокремлених) підрозділах поліції (далі органи (підрозділи) поліції), порядок доступу до інформації.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції 80 визначено, що основними завданням ІП «Облік звернень» є: автоматизація процесу обліку звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП), органів Служби безпеки України (далі органи СБУ) або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 210, 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП); забезпечення контролю за станом ведення обліку та виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 210,210-1-1КУпАП.
Згідно з пунктом 2 розділу II Інструкції 80 визначено, що користувачі ІП «Облік звернень», яким надано відповідний доступ до системи «ІПНП» згідно з пунктом 3 розділу III цього Порядку (далі користувачі ІП), протягом доби з дати реєстрації звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в ЄО вносять відомості до ІП «Облік звернень» щодо осіб, яких необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України.
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в ІКС «ІПНП» наявна інформація стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_4 (Христинівка), яке відбулось за допомогою електронного звернення останнього, внесено відомості до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» у автоматичному режимі щодо позивача, що передбачено наказом МВС України 80 від 10.02.2025 року, щодо порушення законодавства про мобілізацію.
Водночас, з огляду на викладені норми права, які регулюють спірні правовідносини, на переконання суду, виключення відомостей про позивача з баз даних Національної поліції має здійснюватися в такому ж порядку, як і включення таких відомостей на підставі відповідного повідомлення від відповідача-1.
Отже, оскільки на цей час відповідачем-1 до відповідача-2 не направлялось повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , в порядку визначеному абзацом 17 пункту 79 Порядку 1487, вимога позивача до ГУНП в Черкаській області щодо зобов'язання видалити інформацію з бази інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку, з метою доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, суд не встановив у оскаржуваних діях відповідачів ознак протиправності, у зв'язку із чим відсутні підстави для зобов'язання відповідачів вчинити дії, які є предметом позовних вимог.
Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносин відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ