Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 грудня 2025 року Справа № 520/28511/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у приміщенні суду в місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453478-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453479-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453480-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 161186,47 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453482-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 185364,44 грн.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 03.11.2025 позивачу необхідно було надати докази на підтвердження моменту отримання вимогу про сплату боргу, а також, у разі пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
15.01.2025 позивачем подана заява про те, що через військову агресію РФ та запровадження воєнного стану з 24.02.2022, Харків, де він проживав, включено до переліку територій активних бойових дій. У зв'язку з небезпекою та відсутністю базових умов життя, позивач був змушений переїхати до Києва, що підтверджується довідкою переселенця №3001-7501199100 від 09.08.2022. Позивач не має доступу до поштової кореспонденції за місцем реєстрації, не здійснює підприємницьку діяльність і не користується електронним кабінетом платника податків постійно. Про оскаржуване рішення він дізнався лише 30.06.2025, коли випадково зайшов до електронного кабінету. Відповідно до ч. 2 і 3 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналася про порушення прав тобто з 30.06.2025, і спливає 30.12.2025. Таким чином, обставини воєнного стану, переміщення позивача та обмежений доступ до інформації є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, що підтверджується доданими документами.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до позовної заяви документи (разом з заявою), суддя дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 03.11.2025.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 18.11.2025 позивачу необхідно було надати докази на підтвердження моменту отримання вимогу про сплату боргу, а також, у разі пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач у заяві про усунення недоліків наводить аргументи про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення до 26.02.2025 позивачу не надсилались і не вручались, а були розміщені в електронному кабінеті лише 16.06.2025, про що він дізнався 30.06.2025. До 2025 року земельний податок щодо ОСОБА_1 не нараховувався. Позивач не знав про право власності на земельну ділянку (1,0409 га, АДРЕСА_1 ), оскільки ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26.02.2013 право було визнано за ОСОБА_2 , але новий власник його не зареєстрував у державному реєстрі. Тому позивач не міг передбачити обов'язок сплати земельного податку та не контролював надходження повідомлень. Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України, контролюючі органи мають надсилати податкові повідомлення-рішення до 1 липня поточного року із зазначенням кадастрового номера, площі, ставки та пільг. Відтак з доданих до позову та заяви про поновлення строку звернення до суду доказів неможливо встановити відколи позивач був обізнаний про порушення свого права.
Ухвалою суду від 02.12.2025 прийнято вищевказаний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відтак з доданих до позову та заяви про поновлення строку звернення до суду доказів неможливо встановити відколи позивач був обізнаний про порушення свого права. Тож з'ясування судом питання дотримання позивачем строку подання позову потребує додаткових доказів й перевірки відповідних обставин. Витребувані відповідні докази у відповідача.
18.12.2025 на адресу суду від головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якій зазначається, що позов подано з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без заяви про поновлення пропущеного строку та без наведення поважних причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453478-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн, податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453479-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн, податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453480-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 161186,47 грн, податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453482-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 185364,44 грн.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
За приписами підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 Податкового кодексу України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення вноситься інформація про місце проживання.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).
Зазначена норма кореспондується і з абзацом третім пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків (за зареєстрованим місцем проживання) вважається врученим у тому числі і у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Так Верховний Суд у постановах від 12.02.2020 у справі № 826/17798/18, від 23.09.2021 у справі № 640/8096/19 вказав, що враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства та використовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту 56.18 статті 56, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Також слід зазначити, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Судом встановлено що, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2023 року були надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою ( АДРЕСА_2 ) 02 травня 2024 року (поштове відправлення № 0600915588317). Лист повернуто Укрпоштою 22 травня 2024 року у зв'язку з закінченням строку зберігання.
Відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з абзацом першим пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі неможливості вручення платнику податків документа у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу 22 травня 2024 року.
Позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження спірних рішень відповідно до статті 56 ПК України, тому строк для звернення до суду становить шість місяців і обчислюється з дня вручення податкових повідомлень-рішень.
Шестимісячний строк звернення до суду сплив 21 листопада 2024 року.
Позовна заява подана 27 жовтня 2025 року, тобто після спливу встановленого законом строку.
Твердження позивача про те, що він дізнався про порушення свого права 30.06.2025, не спростовує факт пропуску строку, оскільки відповідно до норм ПК України та КАС України строк обчислюється з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення, а вручення вважається здійсненим у день, зазначений у повідомленні про невручення. Неотримання кореспонденції через нез'явлення за нею не звільняє платника податків від відповідальності, оскільки добросовісний платник зобов'язаний забезпечити отримання документів (п. 76 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 зазначила, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волі особи та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, від 11 вересня 2024 року у справі № 580/12642/23 та від 13 листопада 2025 року у справі № 520/7470/25 підтвердив, що у разі невикористання процедури досудового оскарження строк звернення до суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення; податкове повідомлення-рішення, повернуте поштою за закінченням строку зберігання, вважається врученим у день повернення, а пасивна поведінка платника (відсутність контролю за кореспонденцією) не є поважною причиною для поновлення строку, навіть з урахуванням воєнного стану, якщо немає доказів непереборних перешкод.
Щодо заяви позивача від 26.02.2025, про бажання отримувати документи через електронний кабінет платника податку, суд не бере її до уваги, адже спірні правовідносини виникли до її подання.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція щодо дотримання процесуального строку звернення до суду викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23.
Покликання позивача лише на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, а разом і з тим, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості дізнатися про порушення свого права з 22 травня 2024 року, що підтверджено доказами, які надані до адміністративного позову.
При цьому, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Так, за правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та яка з обставин, незалежних від сторони, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Варто вказати, що за усталеною позицією Верховного Суду поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19 зазначила, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Згідно з правовими висновками ВС висловленими у постанові від 10.12.2024 у справі № 280/2363/24 "контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки".
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано.
У зв'язку із наведеним суд прийшов до переконання про те, що причини, які названі позивачем для поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом необхідно визнати неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, а тому у клопотанні сторони позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом необхідно відмовити.
Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що факт пропуску строку звернення до суду із цим позовом виявлено судом після відкриття провадження у адміністративній справі, з урахуванням доказів з цього питання, які подані як стороною позивача так і стороною відповідача, позивачем заявлено перед судом клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, однак підстави, вказані ним у заяві, визнані судом неповажними, а відтак суд залишає позовну заяву без розгляду, а тому клопотання сторони відповідача слід задовольнити.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 10.12.2024 у справі № 280/2363/24.
Керуючись статтями 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом у справі № 520/28511/25 - відмовити.
Клопотання представника відповідача від 18.12.2025 у справі № 520/28511/25 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала складена та підписана суддею 19.12.2025.
Суддя М. І. Садова