м. Вінниця
19 грудня 2025 р. Справа № 120/9916/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву позивача про уточнення позовних вимог у справі за позовом: ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 про: визнання протиправними та зобов'язання винити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання винити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправними, на думку позивача, діями щодо відмови відповідача у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови КМУ №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024.
З метою зобов'язання відповідача видати оновлену довідку, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 22.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Надалі, позивач 29.10.2025 подав заяву про уточнення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо прийняття заяви, суд керується такими мотивами.
Так, частиною 1 статті 47 КАС України передбачено право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже з аналізу даних норм права можна дійти висновку, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Відтак, в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до змісту заяви про уточнення позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі йому довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з розрахунку 3 028грн прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 для перерахунку його пенсії з 19.06.2025.
Оглянувши заяву від 29.10.2025 в порівняні із первісним позовом від 17.07.2025, суд доходить висновку, що в даному випадку має місце зміна первісних вимог, а відтак при її вирішенні слід керуватися положеннями ч. 1 ст. 47 КАС України в силу приписів яких, окрім дотримання порядку подання таких заяв, передбачено строки подачі такої заяви, а саме до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Статтею 262 КАС України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно, провадження у справі відкрито ухвалою від 22.07.2025, враховуючи, що судовий розгляд справи розпочався 22.08.2025, клопотань щодо продовження строків на подання заяви про зміну предмету не надходило, тому підстави для їх поновлення відсутні.
До того ж суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань видачі йому довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2025 для перерахунку його пенсії з 19.06.2025.
З цього слідує, що позивач подаючи заяву про уточнення заявлених вимог, змінює і предмет позову, і його підставу, що не допускається.
Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, та Верховний Суд не відступає від указаного висновку, що зазначено у постанові від 30 серпня 2021 року по справі № 520/11672/19.
За наведеного вище, заява від 29.10.2025 не підлягає прийняттю, а її слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 44, 47, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у прийняті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог, що зареєстрована №68373/25 від 29.10.2025, та повернути її заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна