Провадження № 33/803/3326/25 Справа № 243/4474/25 Суддя у 1-й інстанції - Соловйова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
17 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Майорова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Майорова С.В. на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Згідно постанови, 16.05.2025 року о 22 год. 47 хв. в Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Банківська, в районі буд. 85, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т.з. Volkswagen Caravelle, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку з використанням технічного приладу Drager Alсotest 6820. Результат огляду 0,71‰. З результатом згодний. Від проходження огляду на стан сп'яніння в КНП МЦПЛЗ м. Краматорськ у м. Слов'янськ відмовився. Проводилась відеофіксація на боді камеру Motorola Solutions VB400 № НОМЕР_2 . Водія від керування відсторонено. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Майоров С.В. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд не повно з'ясував всі обставини справи та не надав об'єктивної оцінки наявним та дослідженим доказам. Зазначає, що факт керування ОСОБА_1 не підтверджений належними та допустимими доказами. Наголошує, що на момент зупинки транспортним засобом керував ОСОБА_2 , який під час допиту підтвердив вказаний факт. Звертає увагу, що долучений до протоколу відеозапис не містить фіксації всіх подій, не є безперервним та містить ознаки примусового вимкнення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 093927 від 16.05.2025 року, згідно якого 16.05.2025 року о 22 год. 47 хв. в м. Слов'янськ, вул. Банківська, в районі буд. 85, водій ОСОБА_1 , керував т.з. Volkswagen Caravelle, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився з використанням технічного приладу Drager Alсotest 6820, результат огляду 0,71‰, з результатом згодний. Від проходження огляду на стан сп'яніння в КНП МЦПЛЗ м. Краматорськ у м. Слов'янськ відмовився. Водія від керування відсторонено. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду на стан сп'яніння - 0,71 ‰, із яким ОСОБА_1 згоден, що підтверджується його особистим підписом.
Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest Drager 6820», прилад № ARНК-0037 тест № 925 від 16.05.2025 року, з якої вбачається, що 16 травня 2025 року о 23:12 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено 0,71 ‰, та яка містить підпис тестуємої особи.
Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, та зафіксовано результат огляду 0,71‰, з яким ОСОБА_1 погодився.
Рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержанта поліції Лиманського О. від 16.05.2025 року, з якого вбачається, що 16.05.2025 року приблизно о 22:47 у м. Слов'янськ по вул. Банківська біля буд. 85 згідно п. 7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» під час дії комендантської години було зупинено транспортний засіб Volkswagen Caravelle, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у останнього виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, на що водій погодився. Результат огляду позитивний 0,71‰, тест № 925. Від керування відсторонений. Складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами. Протокол містить підпис ОСОБА_1 . Підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.
З оглянутого відеозапису вбачається, що службовий автомобіль рухається за транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 та подає світловий сигнал для його зупинки. Транспортний засіб зупиняється, після чого, працівники поліції підходять до транспортного засобу. Наступний фрагмент відеозапису розпочинається з того, що ОСОБА_1 , який перебуває біля відкритих дверей зі сторони водія, працівники поліції повідомляють причину зупинки транспортного засобу, попереджають про ведення відео фіксації та вбачаючи у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння пропонують пройти огляд. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, проходить огляд та погоджується з його результатом.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що доданий до протоколу відеозапис не містить фіксації всіх подій, не є безперервним та ознаки примусового вимкнення на значний проміжок часу, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
На відеозапису відображено, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, та зафіксовано результат огляду 0,71 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився.
Доводи апеляційної скарги щодо заперечення ОСОБА_1 факту керування під час вимкнення відеозапису на увагу не заслуговують, оскільки жодних заперечень у протоколі останнім не зазначено.
Доказів про оскарження дій працівників поліції, або визнання їх дій незаконними матеріали справи також не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час зупинки транспортного засобу за кермом перебував ОСОБА_2 , що він особисто підтвердив у судовому засіданні, апеляційний суд не приймає та розцінює їх як надані з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності.
З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів у апеляційного суду не виникає сумнівів щодо правильної ідентифікації працівниками поліції особи, яка керувала транспортним засобом.
З огляду на вищезазначене, надані суду докази в їх сукупності є належними та достатніми доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та, на думку апеляційного суду, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Майорова С.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя