19 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 500/7740/24
адміністративне провадження № К/990/50229/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Гриціва М.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідчач, ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому з урахуванням уточнюючої позовної заяви просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 24.06.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(II)/2021, а саме згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 24.06.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(II)/2021, а саме згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2025, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 24.06.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(II)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02.07.2025 ГУ ПФУ в Тернопільській області звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 за нововиявленими обставинами. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 виплачується пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Одночасно позивачу встановлено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, що належить до категорії 3 (ліквідатор), яка виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (зі змінами) у розмірі 113,88 грн. Після набрання законної сили рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №500/7740/24, Управлінню стала відома обставина, яка є істотною та не була встановлена судом, на час розгляду справи а саме те, що позивачу виплачується пенсія по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що зазначена обставина є істотною та має значення для справи, а також і те, що така обставина на була і не могла бути відома як позивачу так і заявнику - відповідачу у справі. На підтвердження подає суду виписку з акта огляду МСЕК від 12.06.07 та перерахунок пенсії позивача, що проведений 26.02.2025 станом на 01.03.2025.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №500/7740/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання та для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду про перегляд за нововиявленими обставинами від 06.08.2025 скасовано та в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 21.02.2025 у справі №500/7740/24 - відмовлено.
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 10.11.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.08.2025, а також просить зупинити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24.
Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2025 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.
03.12.2025 не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просило її скасувати, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 залишити в силі, а також просить зупинити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24.
Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2025 відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ній причини пропуску строку неповажними, касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого скаржнику необхідно було надати - заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду від 09.12.2025 доставлено до електронного кабінету скаржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: 09.12.2025 19:06.
Строк на усунення недоліків починається з 11.12.2025 та з урахуванням вихідних днів спливає 22.12.2025.
16.12.2025 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.12.2025 скаржником подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на подання касаційної скарги. Зазначене заява щодо поважності пропуску строку скаржником обґрунтовано посиланням на постанову Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №640/9792/20, правовідносини у яких не є релевантними зі спором, який виник у справі №500/7740/24.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Однак вказані причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова суду апеляційної інстанції прийнята 01.10.2025, та повний текст судового рішення складено 07.10.2025.
З огляду на викладене, останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення є 06.11.2025.
Вперше касаційну скаргу скаржником подано до суду касаційної інстанції в строк, передбачений нормами КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 12.11.2025 касаційну скаргу повернуто.
Вдруге, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції за допомогою поштових засобів «Укрпошта» 25.11.2025, тобто поза межами встановленого законом строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження, що не підтверджені належними та допустимими доказами, не дають підстав для висновку про наявність об'єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
Суд зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.
Зважаючи на такий значний пропущений строк звернення із касаційною скаргою, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24 необхідно відмовити.
За правилами встановленими пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 332, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ній причини пропуску строку неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С.Г. Стеценко
М.І. Гриців
Л.В. Тацій