18 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6431/24 пров. № А/857/36412/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С.М.
суддів -Кухтея Р.В.
Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 300/6431/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїБіньковська Н.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначено
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У серпні 2024 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 (далі - позивачі) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), у якій позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо підготування та направлення до Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- зобов'язати підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 300/6431/24 позов задоволено частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у формуванні подання про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні 06.10.2023 житла вперше.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області подання про повернення ОСОБА_2 помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8351,00 грн з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 06.10.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області подання про повернення ОСОБА_3 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8351,00 грн з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 06.10.2023.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає те, що позивачами не надано документів про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Наданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не є повною інформацією, що підтверджує придбання позивачем житла вперше. Разом із заявою про повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивачі не подали реєстраційного номеру облікової картки платника податків та копію паспорта громадянина чи ІD-картки.
Позивачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги представник позивачів, відповідач та третя особа повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 при зверненні до відповідача про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування надав неповний пакет документів, який передбачений Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, тому відповідач правомірно відмовив йому у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Натомість щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідач мав зауваження з приводу відсутності у їхніх заявах банківського рахунку для повернення збору. Цей недолік заяви, на думку суду, не має бути перешкодою для повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2023, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі № 4152, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли у власність (купили) в рівних частках, по 1/3 частці кожен, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачі сплатили збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8351,00 грн, кожен, в загальному розмірі 25053,00 грн, що становить 1% вартості квартири.
30.01.2024 позивачі звернулися до відповідача із заявою про повернення збору обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки вони помилково сплатили цей збір. Так як придбали житло вперше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 21.02.2024 № 0900-0604-8/10645 повідомило позивачів про те, що ними надано договір купівлі-продажу нерухомого майна, але в ньому приватним нотаріусом Сопків З.І. не зазначено, що покупці, як платники звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Вказано, що позивача необхідно додатково надати надати такі документи: копію паспорта громадянина ОСОБА_1 з усіма сторінками місця проживання, довідку органу приватизації (управління комунального майна) щодо невикористання права на приватизацію в період після 1992 року по теперішній час з усіх місць проживання/реєстрації. Зазначено, що надана до заяви довідка про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, яка видана ОСОБА_1 , підтверджує період реєстрації з 04 січня 1985 року по 21 серпня 2004 року, а періоди після 21 серпня 2004 року по теперішній час не підтверджено; реквізити рахунка отримувача, на який повертаються кошти.
Не погодившись із такими діями відповідача позивачі звернулися з позовом до суду.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Відповідно до абзацу 2 пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, (надалі також - Порядок № 1740) документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Згідно з підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Водночас, пунктом 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Зі змісту Порядку № 1740 слідує, що особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.
Апеляційний суд встановив, що у цій справі позивачі при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористалися механізмом, визначеним Порядком № 1740, та звернулися до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
В матеріалах справи є копії інформаційних довідок № 363662494, № 363663366, № 363663056 від 29.01.2024, згідно з якими в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про те, що позивачі є власниками лише вказаної квартири, і відсутні відомості щодо позивачів у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек.
Позивачі 30.01.2024 подали до територіального органу Пенсійного фонду України наступний перелік документів:
- копію договору купівлі-продажу квартири від 06.10.2023;
- копію паспорта ОСОБА_1 (сторінки 1, 5, 12 13);
- копію РНОКПП ОСОБА_1 ;
- довідку про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду від 21.12.2023 № 1/11.3-21/МВА, видану Курахівською міською військовою адміністрацією;
- копію паспорта ОСОБА_2 (сторінки 1 3, 10 13);
- копію РНОКПП ОСОБА_2 ;
- довідку про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду від 21.12.2023 №2/11.3-21/МВА, видану Курахівською міською військовою адміністрацією;
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;
- копію РНОКПП ОСОБА_3 ;
- інформаційні довідки № 363662494, № 363663366, № 363663056 від 29.01.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстрі іпотек щодо позивачів;
- платіжні інструкції від 06.10.2023 № 103, № 106 і № 107 про сплату збору з операції із придбання нерухомого майна.
21.02.2024 відповідач надіслав позивачам лист та вказав, що позивачам слід надати такі документи: копію паспорта громадянина ОСОБА_1 з усіма сторінками місця проживання, оскільки надано копії сторінки 1, 5, 12 13, в результаті чого не можливо встановити повноту інформації про особу; довідку органу приватизації (управління комунального майна) щодо невикористання права на приватизацію в період після 1992 року по теперішній час з усіх місць проживання/реєстрації. Надана до заяви довідка про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, яка видана ОСОБА_1 підтверджує період реєстрації з 04 січня 1985 року по 21 серпня 2004 року, а періоди після 21 серпня 2004 року по теперішній час не підтверджено; реквізити рахунка отримувача, на який повертаються кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як підтверджується матеріалами справи, подана ОСОБА_1 заява від 30.01.2024 не містить передбачених підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 обов'язкових тверджень-декларацій про те, що ОСОБА_1 до 06.10.2023 (дата посвідчення договору купівлі-продажу) не набував права власності на житло у спосіб приватизації, успадковування, приймання в дар, придбання як частки в спільному майні подружжя. В заяві ОСОБА_1 повідомив лише, що купив житло вперше, не вказавши на відсутність інших способів придбання житла.
Крім того апеляційний суд зауважує, що довідка про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду від 21.12.2023 № 2/11.3-21/МВА, видана Курахівською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області ОСОБА_1 підтверджує невикористання права на приватизацію тільки за період з 04.01.1985 по 21.08.2004, однак з 22.08.2004 відомості відсутні.
Зважаючи на наведені вище обставини, апеляційний суд погоджується із доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 разом із заявою від 30.01.2024 подав неповний пакет документів, тому відповідач обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що у листі від 21.02.2024 відповідач вказав на відсутність реквізитів банківського рахунку вказаних осіб, на який повертаються кошти.
Апеляційний суд встановив, що у заяві від 30.01.2024 зазначені лише реквізити банківського рахунка ОСОБА_1 .
Разом з цим, апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції, що відсутність у заяві реквізитів банківського рахунку особи не є перешкодою для відмови у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» і п. 15-1 Порядку № 1740.
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що ця інформація може бути додатково уточнена пенсійним органом у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час підготовки відповідного подання.
Інших недоліків у заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідач не виявив, а тому апеляційний суд не вдається до аналізу змісту поданих цими особами документів.
Тому, апеляційний суд посилаючись на не спростування відповідачем того факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали житло вперше, вважає, що ці особи мають право на повернення сплаченого збору.
Пунктом 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 № 1650/24182 (далі - Порядок № ) визначено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.
Повернення (перерахування) платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або небанківських надавачів платіжних послуг, або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників.
За змістом пункту 5 Порядку № 787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, заповнює реквізити рядків 6-9 Форми подання на повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (додаток 1) даними, наведеними у відповідній платіжній інструкції (інформації) органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється головними управліннями Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу, надісланого в електронній формі з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, сума платежу, що підлягає поверненню, реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, дата та номер платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
У день отримання подання відповідне головне управління Казначейства, Казначейство здійснює перевірку повноти реквізитів подання та зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні.
Подання, яке не пройшло перевірку повноти реквізитів та/або зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні, головне управління Казначейства, Казначейство до виконання не приймає, про що не пізніше наступного робочого дня з дня отримання подання інформує орган, що контролює справляння надходжень бюджету, або орган, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, та/або місцевий фінансовий орган шляхом надсилання засобами системи Казначейства відповідного електронного повідомлення із зазначенням причини відмови у прийнятті подання.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні 06.10.2023 житла, але фактично сплатили цей збір у сумі по 8351,00 грн кожен, апеляційний суд дійшов висновку про те, що така сплата здійснена ними помилково, а тому сплачені кошти мають бути повернені.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині задоволення позову, та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, в цій частині, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 300/6431/24, в частині задоволення позову, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос