Справа № 240/4212/25
Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
19 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168 з 10.08.2022 по 21.08.2022.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу, на підставі частини 2 статті 123 КАС України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній до 01.07.2022) передбачалося, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» внесені зміни до норм КЗпП України, які набрали чинності з 19.07.2022.
Зокрема, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Суд першої інстанції встановив пропуск позивачем строку встановленого ст. 233 КЗпП України, з урахуванням строку дії карантину, а саме строк звернення до суду з даним позовом сплив 01 жовтня 2023 року.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на доводи позивача, що відповідачем було сплачено додаткову винагороду передбачену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року на виконання рішення суду у справі № 240/30953/23 у сумі 168 721,38 грн. лише 05 серпня 2024 року на суму 162 048,81 грн. та 14 вересня 2024 року на суму 6 672,57 грн. Саме з того часу, як зазначає позивач він дізнався, що кошти йому прийшли в загальній сумі менші ніж іншим співробітникам з якими він був у відрядженні до 21 серпня 2022 року в м. Запоріжжя. Причина тому - виконання плану заходів щодо врахування аудиторських рекомендацій, наданих за результатами планового внутрішнього аудиту щодо здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 особам рядового і начальницького складу воєнізованого формування «Циклон» Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Активні дії позивач почав вчиняти 30 грудня 2024 року, шляхом подання представником заяви про доплату, так як коштів від Департаменту більше не надходило. У відповіді на заяву про доплату додаткової винагороди Департмент відмовив у доплаті, а також не надав аудиторських рекомендацій. Вказану відповідь представник позивача отримав 05.02.2025, а до суду звернувся 18.02.2025.
Суд зауважує, що Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 зазначено, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову у частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Враховуючи викладені вище обставини, ненадання відповідачем відповідних доказів в обґрунтовування доводів стосовно пропуску строку звернення до суду, колегія суддів не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків пропущення строків звернення до суду, встановлених ст. 233 КЗпП України, оскільки відповідачем в межах ст.77 КАС України не доведено протилежного.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.