19 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11459/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в адміністративній справі №160/11459/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі позивачу ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з наслідками отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини (з урахуванням раніше виплачених у березні та квітні 2024 року коштів, а також податків та зборів) за наступні періоди:
29.02.2024 04.05.2024 66 днів (стаціонарне лікування в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» у зв'язку з наслідками бойового травмування);
09.05.2024 12.08.2024 96 днів (стаціонарне лікування в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» у зв'язку з наслідками бойового травмування);
- зобов'язати відповідача Військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 в повному обсязі додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з наслідками отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини (з урахуванням раніше виплачених у березні та квітні 2024 року коштів, а також податків та зборів) за наступні періоди:
29.02.2024 04.05.2024 66 днів (стаціонарне лікування в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» у зв'язку з наслідками бойового травмування);
09.05.2024 12.08.2024 96 днів (стаціонарне лікування в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» у зв'язку з наслідками бойового травмування).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в адміністративній справі №160/11459/25 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_2 є особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Згідно первинної медичної картки форми 100 ОСОБА_1 13.06.2022 року отримав вогнепальне осколкове поранення правої щоки.
Згідно довідки №218/391 від 18.08.2022р., що надана військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 13 червня 2022 року отримав поверхневе поранення правої щоки, акубаротравму під час виконання обов'язків військової служби, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, унаслідок артилерійського обстрілу позицій поблизу населеного пункту Берестове, Бахмутського району, Донецької області та пов'язані із захистом Батьківщини.
Випискою № 7416 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого підтверджено перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_1 з 04.10.2022 року по 29.12.2023 року та з 29.12.2023 року по 26.02.2024 року з діагнозом: органічний внаслідок перенесеної МВТ акубаротравми 13.06.2022, емоційно лабільний розлад з вираженими хворобливими проявами, стан нестійкої компенсації.
Випискою № 1464 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого підтверджено перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_1 з 29.02.2024 року по 04.05.2024 року з діагнозом: органічний внаслідок перенесеної МВТ акубаротравми 13.06.2022, емоційно лабільний розлад з вираженими хворобливими проявами.
Випискою № 3246 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого підтверджено перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_1 з 09.05.2024 року по 12.08.2024 року з діагнозом: посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант, зі стійкими різко вираженими хворобливими проявами, ускладнений частими панічними атаками.
Згідно довідки «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» від 14.08.2024р. № 119 солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 05.06.2022 по 13.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Дворічна, Дворічанська сільська громада, Куп'янський район, Харківська обл.
Відповідно свідоцтва про хворобу №51 позаштатної ВЛК КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» проведено огляд ОСОБА_1 та встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант, зі стійкими різко вираженими хворобливими проявами, ускладнений частими панічними атаками. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка про безпосередню участь у бойових діях від 11.08.2023 № 3462).
Відповідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.08.2024р. № 235 солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас згідно підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
15.02.2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з запитом про проведення перерахунку та виплати грошової винагороди на час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення.
У відповідь на звернення 17 березня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 надано лист №258/фс, яким повідомлено про відсутність правових підстав для вчинення такого перерахунку, оскільки ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікування внаслідок супутнього захворювання і не пов'язане з захистом Батьківщини.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 , яка виразились у нарахуванні грошової винагороди не в повному обсязі та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку російської федерації та проведенням активних бойових дій, який триває й наразі.
Відповідно до п.2,3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2023 №400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» (далі Постанова №400) пункт 1 Постанови №168 доповнено абзацами такого змісту:
«Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла);».
Постанова №400 набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
З аналізу наведених норм Постанови №168 висновується про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а саме:
пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, тут і надалі в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І цього Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 1.2 цієї глави військово-лікарська експертиза це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 закріплено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців врегульований нормами глави 6 розділу ІІ Положення №402.
Згідно з пунктом 6.5 зазначеної глави, для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров'я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.
Пунктом 6.11 передбачено, що постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Положеннями пункту 6.14 закріплено, що загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров'я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз 10 місяців.
Згідно з пунктом 6.34 Положення №402, в особливий період лікування військовослужбовців має бути закінчене у закладі охорони здоров'я (установі) (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.
Якщо після продовження відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міноборони від 07 червня 2018 року №260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197) (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Розділу 1 Порядку № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного часу, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок №260).
Пунктом 9 розділу XXXIV передбачено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Абзацом 3 п.10 розділу XXXIV передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV передбачено, що Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що відповідно свідоцтва про хворобу №51 позаштатної ВЛК КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» проведено огляд ОСОБА_1 та встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант, зі стійкими різко вираженими хворобливими проявами, ускладнений частими панічними атаками. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка про безпосередню участь у бойових діях від 11.08.2023 № 3462).
Ненарахування та невиплата збільшеного грошового забезпечення за час перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 з діагнозом органічний (внаслідок перенесеної МВТ, акубаротравми 13.06.2022) емоційно лабільний розлад з помірно вираженими хворобливими проявами, стан нестійкої компенсації, також не заперечується відповідачем.
Наведене свідчить про те, що травма позивача є такою, що пов'язана із захистом Батьківщини.
Положеннями Постанови №168 передбачено, що така винагорода виплачується за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Також, колегія суддів зазначає, що Постановою №168 чітко передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень для осіб, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, зміст вказаної Постанови №168 свідчить про те, що вказана додаткова винагорода виплачується як і особам, які отримали поранення, так і таким, що отримали контузію, травму або каліцтво, яке пов'язане із захистом Батьківщини.
З огляду на те, що в довідці про обставини травми підтверджено, що отримана позивачем травма пов'язана із захистом Батьківщини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що зауваження відповідача є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що обидві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме, пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.
З огляду на викладене, Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в адміністративній справі №160/11459/25,- залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в адміністративній справі №160/11459/25,- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко