03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4704/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Чернова Ж.М.) в адміністративній справі №280/4704/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “КВІК» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року по справі №280/4704/21 СН/280/41/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “КВІК» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволені.
12 вересня 2025 року до суду надійшла заява, в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “КВІК» просить суд: стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний Завод “Квік» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “КВІК» витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити новесудове рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що представником позивача не було аргументовано вартість послуг, а визначена сума судом до сплати також є неспівмірною, нерозумною та незрозумілою стосовно її складових.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено із застосуванням режиму відеоконференції.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Так суд першої інстанції задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення частково, дійшов висновку, що заявлена сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, є неспівмірною, а належною сумою до сплати буде 8000грн.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування додаткового рішення з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Отже, надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України колегія суддів враховує наступне.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано наступні документи: ордер на надання правничої допомоги серії АР №1051930; договір про надання правової допомоги від 17.05.2021 №1; акт приймання-передачі наданих послуг від 11.09.2025; детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 11.09.2025.
Відповідно до п 1.1. Договору правова допомога надається позивачу у справі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2021 №0048940705, №0048970705, прийнятих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 11.09.2025, адвокат якісно та в повному обсязі надав юридичні послуги згідно з Договором у справі №280/4704/21. Вартість послуг Адвоката становить 10 000 (десять тисяч) гривень.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, що є додатком до Договору про надання правової допомоги №1 від 17.05.2021, адвокатом були надані наступні послуги у справі №280/4704/21: 1. додаткові пояснення від 06.03.2024 та 20.12.2024 - вартість 1000 грн; 2. пояснення від 06.02.2024 - вартість 5000 грн; 3. клопотання про долучення доказів від 07.07.2025 - вартість 500 грн; 4. клопотання про зупинення провадження від 27.03.2024 - вартість 500 грн; 5. Заява про долучення до матеріалів справи від 06.03.2024 - вартість 500 грн; 6. участь у судових засіданнях 18.01.2024, 22.02.2024, 07.03.2024, 25.03.2024, 18.04.2025, 19.06.2024, 07.08.2025, 11.09.2025 - вартість 7000 грн; разом - 10000 грн.
Відповідач заперечував щодо заявленої до відшкодування суми на правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з розміром присуджених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останній є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, підтверджений належними доказами.
Доводи апеляційної скарги про відсутність належних обґрунтувань суми понесених витрат на професійну правничу допомогу спростовані матеріалами справи, якими підтверджується надання адвокатом послуг відповідно до договору.
Стосовно аргументів відповідача про неспівмірність стягнутих судом суми витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Так вказуючи на не співмірність стягнутих витрат із складністю справи, відповідач не вказує про те, яка сума витрат на правничу допомогу на його думку є справедливою та співмірною у контексті складності цієї справи.
Більш того суд звертає увагу скаржника, що надання адвокатських послуг беззаперечно підтверджується матерівалами справи.
Отже, дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року в адміністративній справі №280/4704/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак