Ухвала від 16.12.2025 по справі 932/2128/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3382/25 Справа № 932/2128/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю (в режимі відеоконференції):

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000868 від 17 листопада 2022 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 31.07.2025 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022100000000868 від 17.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 31.07.2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022100000000868 від 17.11.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, повернуто прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд вказав, що органом досудового розслідування в порушення вимог ст. 291 КПК України не зазначено в обвинувальному акті відомостей щодо потерпілого та його представника.

Також суд зазначив, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування будь-які відомості про визнання юридичної особи потерпілим та залучення її представника відсутні, як немає й відомостей щодо відсутності згоди на визнання юридичної особи потерпілою.

Одночасно суд вказав на неконкретність обвинувачення, яка порушує право обвинуваченої на захист в частині права бути проінформованою про характер і причини обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті не зазначено, в яких діях ОСОБА_8 виразилося інкриміноване їй зловживання службовим становищем, а також не вказано, які саме організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції були покладені на останню як на директора ТОВ «Укртехнопром».

Крім того, в обвинуваченні при викладенні фактичних обставин зазначено, що ОСОБА_8 вчинила злочин за попередньою змовою з іншими особами, втім кваліфікуюча ознака «за попередньою змовою групою осіб» останній не інкримінована.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати у зв'язку з істотним порушення норм кримінально процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зазначає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Зауважує, щодо не наведення в обвинувальному акті анкетних даних потерпілого або його представника у даному провадженні не може вважатися істотними порушеннями вимог КПК, оскільки такі обставини можуть бути уточнені та виправлені самостійно судом, що жодним чином не перешкоджає судовому розгляду, тим більше, що у долученій до обвинувального акту позовній заяві наведено адресу Дніпровської міської ради, а оцінка правильності та обґрунтованості зазначення органом досудового розслідування в обвинувальному акті потерпілого виходять за межі вирішення питань, які мають розглядатись на стадії підготовчого судового засідання, та підлягають з?ясуванню у межах судового провадження щодо обвинувачених осіб, що свідчить про суттєві порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону.

Зауважує, що зі змісту обвинувального акту випливає, що в ньому конкретно та повно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення із зазначенням місця, часу та наслідків правопорушення, тобто слідчим сформульовано обвинувачення та надано правову кваліфікацію діями обвинуваченої.

Також зазначає, що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладаються в обвинувальному акті в такому виді, як це вважає за правильне прокурор. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Не підлягають розгляду в підготовчому судовому засіданні й питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення.

На цій стадії суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи суть обвинувачення, а тому не вправі пропонувати прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події або викладати їх в інший спосіб.

Враховуючи викладене, вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , реєстр матеріалів досудових розслідувань та цивільний позов відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржена ухвала суду є незаконною та необгрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді зі стадії підготовчого засідання; обвинувачену та захисника, які, кожен окремо, просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора; перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно із ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про повернення прокурору обвинувального акту вказані вимоги кримінального процесуального закону судом дотримані не були.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд на стадії підготовчого судового засідання має право повернути обвинувальний акт у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022100000000868 від 17.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, апеляційний суд приходить до висновку, що при його складанні було дотримано вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, у зв'язку із чим рішення про його повернення прокурору належить вважати передчасним.

Так, в обвинувальному акті зазначено у статусі особи, якій завдано шкоду кримінальним правопорушенням, Дніпровську міську Територіальну громаду в особі Дніпровської міської ради, якій було завдано збитків протиправною діяльністю ОСОБА_8 .

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що вказана інформація, за її змістом, може бути викладена лише щодо фізичної особи, а той час як щодо юридичної особи такі відомості відсутні, а отже і не можуть бути зазначені.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 КПК України представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Колегія суддів зважає на те, що Дніпровська міська територіальна громада не є зареєстрованою юридичною особою, тому не має реквізитів та її представництво здійснюється через орган місцевого самоврядування - Дніпровську міську раду.

Згідно п. 2, 7 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

З обвинувального акту не вбачається, що Дніпровська міська рада, будучи обізнаною про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та наявну у ньому шкоду, зверталась з відповідними заявами про визнання потерпілим, або забезпечила представництво своїх інтересів, тому зазначення відомостей про представника цього органу місцевого самоврядування не є можливим.

Цивільний позов в інтересах Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради у цьому кримінальному провадженні був поданий прокурором.

Посилання суду на неповноту викладення фактичних обставин та недоліки кваліфікації дій обвинуваченої колегія суддів вважає передчасними, оскільки такі питання не підлягають розгляду у межах підготовчого провадження, до розгляду обвинувачення по суті, та не вказують на невідповідність обвинувального акту вимогам закону.

Одночасно суд апеляційної інстанції вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що підставою для повернення обвинувального акту прокурору є не будь-яка формальна невідповідність його вимогам закону, а лише ті недоліки, що унеможливлюють призначення справи до розгляду, чого у даному випадку не вбачається.

Таким чином, при складанні обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 не було істотно порушено вимоги процесуального закону, а не зазначення даних щодо відсутності згоди на визнання юридичної особи потерпілою не є суттєвим, не впливає на можливість розгляду обвинувачення по суті та не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про передчасність рішення про повернення йому обвинувального акту.

Обговорюючи питання про остаточне рішення за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів зважає на те, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції застосовує на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону не входять до переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 31.07.2025 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022100000000868 від 17.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

___________________ _______________________ _____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
132764184
Наступний документ
132764186
Інформація про рішення:
№ рішення: 132764185
№ справи: 932/2128/24
Дата рішення: 16.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (06.02.2026)
Дата надходження: 26.12.2025
Розклад засідань:
01.05.2024 11:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
20.06.2024 14:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
22.08.2024 14:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
01.10.2024 14:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
20.11.2024 14:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
27.01.2025 11:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
13.02.2025 09:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
16.04.2025 09:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
16.06.2025 09:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
31.07.2025 11:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
16.12.2025 11:20 Дніпровський апеляційний суд
06.04.2026 15:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська