18 грудня 2025 р.Справа № 520/27571/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, по справі № 520/27571/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд" (далі - позивач, ТОВ "Дівія Трейд") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.07.2023 №0200550414.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 520/27571/23 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 07.07.2023 №0200550414.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі № 520/27571/23 залишено без змін.
Постановою Верхового Суду від 20 березня 2025 року, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №520/27571/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд" (вул. Новопрудна, буд. 4, м. Харків, 61018, код ЄДРПОУ 39471940) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 07.07.2023 №0200550414.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 р. та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий липень 2022 року, жовтень - листопад 2022 року по підприємству ТОВ Дівія Трейд та складено акт від 12.06.2023 № 18525/20-40-04-14- 03/39471940, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2023 № 0200550414, за яким до підприємства застосовано фінансову санкцію у розмірі 4 979 314,74 грн., за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Підприємство не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням 07.07.2023 № 0200550414 подало відповідну скаргу.
За результатом розгляду скарги контролюючим органом не прийнято до уваги доводи ТОВ Дівія Трейд та прийнято рішення про залишення без змін оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. ТОВ Дівія Трейд не погодившись із висновками контролюючого органу, вважаючи податкове повідомлення - рішення від 07.07.2023 № 0200550414 незаконним та таким, що підлягає скасуванню, звернулося до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 07.07.2023 № 0200550414 є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням вимог законодавства та без врахування форс-мажорних обставин, доведених у встановленому порядку.
Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Водночас 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема пунктом 52-1, за змістом якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким в абзацах першому і одинадцятому пункту 52-1 слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній з 29 травня 2020 року, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/22, від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 520/18349/23, від 11 квітня 2024 року у справі №380/14133/23, від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23, від 27 березня 2025 року у справі № 320/5033/23.
Так, з розрахунку фінансових (штрафних) санкцій до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07.07.2023 №0200550414, колегією суддів встановлено, що податкові накладні, зокрема, податкові накладні, які були складені від 01.02.2022 року та зареєстровані в ЄРПН - 16.08.2022 року, тобто з порушенням встановлених законодавством строків, у кількості 618 податкових накладних.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не заперечує, що зареєстрував вказані податкові накладні пізніше встановленого законодавством строку.
Разом з тим, позивач посилається на наявність форс-мажорних обставин, які засвідченні Сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Харківської області № 6300-25-0716 від 30.04.2025. (а.с.181-182 т. 7)
Вказаним сертифікатом засвідчено, що у ТОВ «Дівія Трейд» були наявні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; активні воєнні (бойові) дії на території міста Харкова, Харківської області; не функціонування Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, відповідно до вказаного сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Харківською Торгово-промисловою палатою встановлено, що у ТОВ «НОВОТЕРМ» були обставини, які унеможливили виконання в зазначений термін, зокрема, виконання обов'язку (зобов'язання), а саме: зареєструвати податкові накладні, з дотриманням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у термін: до 15 липня 2022 року, за п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України перед Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Згідно сертифікату від 30.04.2025 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є з ??дати настання: 24 лютого 2022 року по ??дату закінчення: 16 вересня 2022 року.
За змістом підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, щодо своєчасного виконання вимог податкового законодавства.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 520/24329/23.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Дівія Трейд», місцезнаходження юридичної особи місто Харків, вулиця Новопрудна, будинок №4. (а.с.11 т.1)
Між ТОВ «Альма М» (Орендодавець) та ТОВ «Дівія Трейд» (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 01/08/2019 від 01.08.2019 року.(а.с. 183 -184 т.7)
Згідно п.1 Договору оренди нежитлових приміщень № 01/08/2019 від 01.08.2019 орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. «ВЯ-1-3» загальною площею 6333,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків. вул. Плиткова, буд.12. (далі за текстом - «об"єкт», «об?єкт оренди»).
Пунктом 1.3 вказаного Договору передбачено, що об?єкт оренди надається Орендарю для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі розміщення складських приміщень, допоміжних та офісних приміщень.
Актом приймання-передачі нежитлових приміщень згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 01/08/2019 від 01.08.2019 підтверджено передання Орендарю у тимчасове платне користування наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. «ВЯ-1-3» загальною площею 6333,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків. вул. Плиткова, буд.12. (зворотній а.с.184 т.7)
Також, між ТОВ «Альма М» (Орендодавець) та ТОВ «Дівія Трейд» (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № АМ22-143 від 01.07.2022 року.(а.с. 185 -186 т.7)
Згідно п.1 Договору оренди нежитлових приміщень № АМ22-143 від 01.07.2022 року орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування наступне нерухоме майно: частину нежитлових приміщень площею 700 кв.м, в нежитловій будівлі, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Плиткова (вул. Плиткова. вул. Велико-Бурлуцька), буд. 12 (далі за текстом - «об?єкт», «об?єкт оренди»).
Пунктом 1.3 вказаного Договору передбачено, що об?єкт оренди надається Орендарю для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі розміщення складських приміщень. допоміжних та офісних приміщень.
Актом приймання-передачі нежитлових приміщень згідно Договору оренди нежитлових приміщень № АМ22-143 від 01.07.2022 року підтверджено передання Орендарю у тимчасове платне користування наступне нерухоме майно: частину нежитлових приміщень площею 700 кв.м, в нежитловій будівлі, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Плиткова (вул. Плиткова. вул. Велико-Бурлуцька), буд. 12. (а.с.187 т.7)
Отже, складські приміщення, допоміжні та офісні приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівія Трейд» були розміщенні за адресою: м. Харків. вул. Плиткова, буд.12.
Наказом №05-Зд від 01.05.2021 «Про зберігання первинних бухгалтерських документів та захищеного носія інформації» було забезпечено зберігання первинних бухгалтерських документів та захищеного носія інформації, на якому зберігається особистий ключ електронного підпису директора та електронна печатка за адресою місцезнаходження ТОВ «Дівія Трейд», а саме: м. Харків, вул. Плиткова, 12.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, Харківська міська територіальна громада у період з 24.02.2022 до 15.09.2022 належала до територій активних бойових дій.
Відповідно до акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації комісією було встановлено, що за адресою м. Харків, вул. Плиткова, буд. 12, орієнтована дата пошкодження об'єкта -21.06.2022 р., ймовірна причина пошкодження об'єкта: руйнування внаслідок ракетних обстрілів з боку рф й вибуху засобів враження та пожежі. Висновок: технічний стан незадовільний (потрібне технічне обстеження) наявні значні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій. (а.с. 190-192 т.7)
В матеріалах справи міститься акт про пожежу від 21.06.2022 р., яким підтверджено, що 21.06.2022 року за адресою м. Харків, вул. Плиткова, буд. 12 на об'єкті складських приміщень та будівлі на території підприємства ТОВ «Альма М» відбулася пожежа внаслідок проведення бойових (воєнних) дій.( а.с. 193-19 т.7)
Також, позивачем було надано звіт від ТОВ Харківбуд - Сервіс» про результати обстеження технічного стану нежитлової будівлі (склад) літ. «ВЯ-1-3» за адресою вул. Плиткова (вул. Плиткова. вул. Велико-Бурлуцька) №12 місто Харків, Індустріальний район, Харківська область, яким встановлено наявність пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорії відповідальності А та Б), ступень та характер яких свідчать про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об?єкта або його окремих конструкцій, підсилення об?єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, орієнтований ступінь пошкоджень об?єкта 41-80%.(а.с.195-214 т.7)
Крім того, Відділом поліції №1 Харківського районного управління поліції Nє 2 Головного управління Національної поліції в Харківської області 21.06.202022 р. відкрито кримінальне провадження №12022221180000666та у якому визнано ТОВ «ДІВІЯ ТРЕЙД» потерпілою особою, вказане підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постановою про залучення представника потерпілого від 06.07.2022 року. (а.с.215-216 т.7)
Також, позивачем було надано відповідь АТ «Харківобленерго» щодо знеструмлення від 19.07.2024 №42/5261, яким підтверджено факт повного знеструмлення об?єктів нерухомості з 21.06.2022, розташованих за адресою: вул. Плиткова, буд. 12, м. Харків, 61106, пов?язаного з ворожим обстрілом вказаної території та в подальшому перебоїв з енергопостачанням, пов?язаних з фактом пошкодження електромереж та електрообладнання. У подальшому, в зв'язку з пошкодженням електрообладнання та електромереж, проводились заходи щодо відновлення електропостачання на об?єкти енергоспоживання за вказаною адресою, при цьому в зв?язку з суттєвими пошкодженнями енергосистем та обладнання відновити своєчасно енергопостачання на об?єкти споживання не вдалось. Зокрема, починаючи з 21.06.2022 постачання електроенергії на вказані об?єкти було припинено, а після часткового відновлення супроводжувалось постійними вимкненнями в зв'язку з перебоями роботи електрообладнання та енергомереж. За обліковими даними підтверджено факт повного та часткового знеструмлення об?єктів енергоспоживання за адресою: вул. Плиткова, буд. 12, м. Харків, 61106, починаючи з 21.06.2022 по 16.09.2022. У зв?язку з суттєвими пошкодженнями електромереж та обладнання, постійними тривогами, роботи мали тривалий характер та завершились 16.09.2022. (а.с.219 т.7)
Отже, матеріалами справи підтверджується, що через настання форс-мажорних обставин, а саме: введення воєнного стану та ведення бойових дій на території м. Харків, постійних обстрілів м. Харків, діяльність ТОВ «Дівія Трейд» була зупинена у зв'язку з чим, підприємство не мало можливості виконувати свої податкові обов'язки.
Таким чином, ТОВ «Дівія Трейд» скористалось своїм правом на засвідчення форс-мажорних обставин на загальних умовах, що передбачено підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України.
Враховуючи викладене, Сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Харківської області № 6300-25-0716 від 30.04.2025, а також надані позивачем документи в сукупності підтверджує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість своєчасного виконання ним вимог податкового законодавства до 16 вересня 2022 року.
Таким чином, позивач в силу приписів 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України має бути звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання обов'язків щодо несвоєчасного направлення податкових накладних, які були складені від 01.02.2022 року та зареєстровані в ЄРПН - 16.08.2022 року (у кількості 618 податкових накладних) на реєстрацією у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вказане, застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних, які були складені від 01.02.2022 року та зареєстровані в ЄРПН - 16.08.2022 року (у кількості 618 податкових накладних), є протиправним, оскільки несвоєчасна реєстрація вказаних податкових накладних була зумовлена дією форс-мажорних обставин, що підтверджується Сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Харківської області № 6300-25-0716 від 30.04.2025 та наданими позивачем доказами, що містяться в матеріалах справи.
Щодо податкових накладних №31 від 31.10.2022, №42 від 31.10.2022, №56 від 31.10.2022, №72 від 31.10.2022, №80 від 31.10.2022, №94 від 31.10.2022, №118 від 31.10.2022, №122 від 31.10.2022, №128 від 31.10.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з розрахунку фінансових (штрафних) санкцій до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07.07.2023 №0200550414, колегією суддів встановлено, що податкові накладні, які оскаржуються:
- №72 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
- №31 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
- №94 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
- №42 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
- №128 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
- №118 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
- №122 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
- №80 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
- №56 від 31.10.2022 зареєстрована 16.11.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
Між тим, колегія суддів зазначає, що позивачем було надано до суду копії протоколів руху документа/ звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій із системи «M.E.Doc» щодо окремих податкових накладних.
З наданих копії протоколів руху документа/ звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій із системи «M.E.Doc», колегією суддів встановлено, що податкові накладні:
- №72 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:21 год.
- №31 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:21 год.
№94 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:20 год.
- №42 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:21 год.
- №128 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:20 год.
- №118 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:20 год.
- №122 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:21 год.
- №80 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:20 год.
- №56 від 31.10.2022 зареєстрована 15.11.2022 року о 16:21 год.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (надалі - Порядок № 1246), який є та був чинним на час спірних правовідносин.
За визначенням у пункті 1 Порядку № 1246 операційним днем є частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Як встановлено у пункті 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
У пункті 13 Порядку № 1246 передбачено формування за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).
Як визначено у підпункті 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Взаємодія реалізується через: портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих; програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
При цьому згідно з пунктом 42-1.6 цієї ж статті ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, підпунктом 69.18, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.
За позицією контролюючого органу у цій нормі перехідних положень ПК України визначено окремий строк приймання електронних документів, обмежений робочими днями й визначеними годинами у межах цих днів. Тому вчинивши реєстраційні дії поза межами вказаного годинного діапазону позивач допустив порушення щодо строку реєстрації податкової накладної.
Зміст норми підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів, але буквальне тлумачення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дає підстави вважати, що цією нормою врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом шляхом звуження часових рамок, протягом яких контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання електронних сервісів та приймання електронних документів.
Відповідно, дія підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків, не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов'язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.
Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов'язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.
Разом із тим, аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 27 березня 2025 року у справі № 380/15811/23, від 14 грудня 2023 року у справі № 260/5659/22, від 15 серпня 2024 року у справі №160/20076/23.
Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов'язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.
Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на норм статті 201 ПК України та Порядку №1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.
При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов'язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
У подальшому законодавець усунув неоднозначність правового регулювання закріпивши у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положення про те, що операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. Ці зміни внесені до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно із Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 8 лютого 2023 року.
Згідно з введеною нормою визначення операційного дня для цілей вчинення платником дій щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування не пов'язано з робочими днями, а також розширено часові межі для вчинення належних дій платником податку.
Верховний Суд в постанові від 15.04.2025 року по справі 500/159/24 дійшов висновку, що надіславши контролюючому органу для реєстрації податкові накладні в останній граничний день їх реєстрації до 20 години 00 хвилин, платник податків не порушив строки реєстрації податкових накладних.
З огляду на вищезазначене вбачається, що податкові накладні, які надіслані до 20.00 год. підлягають реєстрації у день їх подання платником податків, між тим, надіслані після 20.00 год. повинні бути зареєстровані у наступний день.
Таким чином, з наданих документів встановлено, що податкові накладні: №31 від 31.10.2022, №42 від 31.10.2022, №56 від 31.10.2022, №72 від 31.10.2022, №80 від 31.10.2022, №94 від 31.10.2022, №118 від 31.10.2022, №122 від 31.10.2022, №128 від 31.10.2022, які направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 15.11.2022 року о 16:20 год.-16:21 год. були направлені вчасно, тобто в межах граничного строку встановленого п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 25 травня 2022 року по справі № 460/1883/19 та від 15 липня 2021 року по справі № 640/12237/19 прийшов до висновку, що за результатами системного аналізу норм матеріального права, дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:
1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);
2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що перелічені спірні податкові накладні подані на реєстрацію в межах операційного дня, що підтверджується відомостями із системи «M.E.Doc».
При цьому, доводи апелянта, що інформація з протоколів КП «M.E.Doc» не є належним доказом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відомості з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді «M.E.Doc» є належними та допустимим доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час відправлення спірних податкових накладних.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.
Враховуючи вказане, застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію поданих накладних №31 від 31.10.2022, №42 від 31.10.2022, №56 від 31.10.2022, №72 від 31.10.2022, №80 від 31.10.2022, №94 від 31.10.2022, №118 від 31.10.2022, №122 від 31.10.2022, №128 від 31.10.2022, які були направлені на реєстрацію ТОВ «Дівія Трейд», є протиправним, оскільки реєстрація вказаних податкових накладних контролюючим органом у наступний робочий день не змінює моменту, коли в межах визначеного операційного дня платником податків було виконано обов'язок з реєстрації податкових накладних.
Стосовно податкових накладних №29 від 31.10.2022, №73 від 31.10.2022, №44 від 31.10.2022, №69 від 31.10.2022, №109 від 31.10.2022, №21 від 31.10.2022, №157 від 30.11.2022, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що податкові накладні:
№31 від 31.10.2022, зареєстровано 16.11.2022 року, кількість днів затримки 1, застосовано штраф 10%за несвоєчасну реєстрацію - 287,50 грн.;
№73 від 31.10.2022, зареєстровано 16.11.2022 року, кількість днів затримки 1, застосовано штраф 10%за несвоєчасну реєстрацію - 396,00 грн.;
№69 від 31.10.2022, зареєстровано 16.11.2022 року, кількість днів затримки 1, застосовано штраф 10%за несвоєчасну реєстрацію - 400,83 грн.;
№69 від 31.10.2022, зареєстровано 16.11.2022 року, кількість днів затримки 1, застосовано штраф 10%за несвоєчасну реєстрацію - 22,32 грн.;
№109 від 31.10.2022, зареєстровано 16.11.2022 року, кількість днів затримки 1, застосовано штраф 10%за несвоєчасну реєстрацію - 664,53 грн.;
№21 від 31.10.2022, зареєстровано 16.11.2022 року, кількість днів затримки 1, застосовано штраф 10%за несвоєчасну реєстрацію - 466,67 грн.;
№157 від 30.11.2022, зареєстровано 13.01.2023 року, кількість днів затримки 29, застосовано штраф 20%за несвоєчасну реєстрацію - 512,40 грн..
При цьому, позивач не заперечує, що вищезазначені податкові накладні були направлені до Єдиного реєстру податкових накладних з порушенням строків реєстрації, однак, позивач посилається на те, що порушення строку було у зв'язку з постійними перебоями обладнення та електромереж.
Однак, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що повнне та часткове знеструмлення об?єктів енергоспоживання за адресою: вул. Плиткова, буд. 12, м. Харків, 61106 було починаючи з 21.06.2022 по 16.09.2022 та роботи з відновлення електропостачання на об?єкти енергоспоживання мали тривалий характер та завершились 16.09.2022, вказане підтверджується листом відповіддю АТ «Харківобленерго» щодо знеструмлення від 19.07.2024 №42/5261. (а.с.219 т.7)
Крім того, в матеріалах справи міститься пояснювальна записка ТОВ «Дівія Трейд» №28/04-01 від 08.04.2025 року в якій позивач зазначає, що повноцінно відновити електропостачання вдалось 16.09.2022 року. (а.с.220 т.7)
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на те, що порушення строків реєстрації податкових накладних №29 від 31.10.2022, №73 від 31.10.2022, №44 від 31.10.2022, №69 від 31.10.2022, №109 від 31.10.2022, №21 від 31.10.2022, №157 від 30.11.2022 відбулося у зв'язку з постійними перебоями обладнення та електромереж.
Таким чином, податкові накладні №29 від 31.10.2022, №73 від 31.10.2022, №44 від 31.10.2022, №69 від 31.10.2022, №109 від 31.10.2022, №21 від 31.10.2022, №157 від 30.11.2022, були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строків реєстрації, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2023 №0200550414 в частині несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних №29 від 31.10.2022, №73 від 31.10.2022, №44 від 31.10.2022, №69 від 31.10.2022, №109 від 31.10.2022, №21 від 31.10.2022, №157 від 30.11.2022 - відсутні.
Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.07.2023 №0200550414 не підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №29 від 31.10.2022, №73 від 31.10.2022, №44 від 31.10.2022, №69 від 31.10.2022, №109 від 31.10.2022, №21 від 31.10.2022, №157 від 30.11.2022 на суму 2 750,25 грн.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 по справі № 520/27571/23 скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.07.2023 №0200550414 в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в сумі 2 750,25 грн. з прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 19.12.2025 року