Провадження № 22-ц/803/10401/25 Справа № 197/347/25 Суддя у 1-й інстанції - Геря О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
16 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу представника відповідачки адвоката Трофименко Марини Володимирівни на заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року, яке ухвалено суддею Геря О.Г. у сел. Широке Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 30 травня 2025 року , -
У квітні 2025 року адвокат Логвінова Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позов мотивований тим, що судовим наказом Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 по справі №197/252/24 з позивача було стягнуто на користь відповідачки аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісяця.
В жовтні 2024 року відповідачка змінила своє місце проживання та залишила дитину проживати з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з жовтня 2024 року дитина перебуває на повному утримані позивача. Позивачем за період з березня по вересень 2024 року включно на користь відповідачки сплачено аліменти на утримання дитини в повному обсязі. В той же час, за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року з'явилася часткова заборгованість по сплаті аліментів. Вказана заборгованість виникла у зв'язку з тим, що відповідачка фактично залишила дочку на утриманні позивача, і останній самостійно без участі відповідачки утримував дочку, та продовжує утримувати її на момент подачі позову до суду. Зважаючи на вищевикладене, представниця позивача просить суд припинити стягнення аліментів з позивача, звільнити його від сплати заборгованості за аліментами та стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Заочним рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року позов ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задоволено.
Припинено стягнення аліментів із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого 08 квітня 2024 року Широківським районним судом Дніпропетровської області у справі №197/252/24, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах з 01.10.2024, які стягуються на підставі судового наказу, виданого 08 квітня 2024 року Широківським районним судом Дніпропетровської області у справі №197/252/24 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходів) щомісяця, та не менше 50 % прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 10.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 1 937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2025 року заяву представника відповідачки ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі №197/374/25 за позовом представника позивача ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини залишено без задоволення.
В поданій апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Трофименко М.В., яка діє від імені ОСОБА_2 , зазначила про незаконність та необґрунтованість рішення суду в зв'язку з невідповідністю його висновків обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не врахованого того, що та обставина, що неповнолітня дочка сторін ОСОБА_3 проживала в період часу з листопада 2024 до закінчення навчального року з батьком в сел. Широке, не свідчить про повне утримання дитини батьком без участі матері, усі аліменти, які сплачувалися за цей час витрачені на утримання дитини, вона купувала все необхідне для дочки, але з липня 2025 року дочка знову проживає із матір'ю та перебуває на її повному утриманні.
Вказує про те, що суд неналежним чином оцінив те що позивач не довів істотних обставин, які давали б підстави для звільнення його від сплати заборгованості по аліментах.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суд без змін як законне і обґрунтоване. Зазначила, що факт проживання дочки сторін з жовтня 2024 по час ухвалення заочного рішення в травні 2025 підтверджено належними письмовими доказами - актом обстеження умов проживання від 28.03.3035, складеним службою у справа дітей Широківської селищної ради, довідкою з навчального закладу, довідкою про зареєстрованих осіб та визнано самою відповідачкою у заяві про перегляд заочного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Логвінову Ю.М., яка підтримала свій відзив, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам судове рішення не відповідає.
Убачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвоми про народження (а.с.22).
На виконанні у Криворізькму відділі ДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області перебуває ВП №74819348, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
Згідно довідки від 13.04.2025 року №37859 ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів за період з березня 2024 по березень 2025 року в загальній сумі 25999,64 грн. (а.с.34).
Отже між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання аліментних зобов'язань.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 8 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Відповідно до пункту 22 постанови пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року - суд, у випадках передбачених статтею 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку про те, що платника аліментів може бути звільнено за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами у разі, якщо він доведе суду наявність у нього тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. При цьому вказана норма права не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для повного або часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов'язані із самим фактом виникнення такої заборгованості.
При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Всупереч вимогам вказаних статей, будь-яких належних та достатніх доказів того, що постійне місце проживання спільної неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_3 змінилося суду не надано.
Акт, складений спеціалістами служби у справах дітей, копія якого долучена на а.с.25, свідчить про обстеження умов проживання батька дитини.
Доказів наявності виникнення спору між батьками щодо місця проживання дитини, яка після розірвання шлюбу між батьками проживала із матір'ю та як наслідок вирішення цього спору - доказів про зміну визначення місця проживання дитини із батьком суду не надано. Натомість у відзиві на апеляційну скаргу представником позивача визнано факт тимчасового проживання дитини із батьком і не спростовано факту, що дитина продовжує проживати із матір'ю.
Той факт, що дитина тимчасово до закінчення навчального року з листопада 2024 по травень 2025 проживала у батька не є підставою для припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості по аліментах з березня 2024 року, як визначено в довідці, що долучена позивачем до позову, а в резолютивній частині оскарженого рішення взагалі не зазначено ані періоду, за який позивач звільняється від сплати аліментів, ані суми боргу.
Аналогічний правовий висновок викладеного у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 125/2525/18 (провадження № 61-13525св20).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що зазначені позивачем обставини не доведені доказами, а відтак позивачем, не доведено наявності істотних обставин, що є обов'язковою умовою для звільнення від сплати аліментів за ч. 2 ст.197 СК України.
З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції, постановлено з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин є обґрунтованими.
Згідно ч.ч.1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідачки адвоката Трофименко Марини Володимирівни задовольнити.
Заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Головуючий
Судді