19 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/13047/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
03.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття його на військовий облік та внесення відомостей про порушення ним правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити його із військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про порушення ним правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повідомити органам Національної поліції про відсутність підстав для його адміністративного затримання та доставлення.
17.12.2025 представником відповідача подано до суду заяву про закриття провадження у справі відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на обґрунтування якої вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 16.12.2025 скасовані відомості про порушення правил військового обліку позивачем шляхом скерування згідно із абзацем 17 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 повідомлення до органу Національної поліції про відсутність підстав для доставлення з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення. Також внесені відомості про виключення позивача із військового обліку у зв'язку із визнанням непридатним до військової служби.
18.12.2025 представник позивача надіслав заяву про підтримку клопотання відповідача про закриття провадження, в якій вказує, що сторона позивача не заперечує проти закриття провадження у справі № 620/13047/25 на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України та підтримує клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Також просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Розглянувши подані заяви, суд зважає на таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З наданих до заяви документів судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача виключено з військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби, а також виключено відомості про порушення правил військового обліку та припинено його розшук, що свідчить про фактичне виконання позовних вимог.
Таким чином наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Зважаючи на викладене, підлягає поверненню позивачу сплачений судовий збір в розмірі 1937,92 грн, відповідно до квитанції від 03.12.2025 № 0731-2247-9556-4907.
При вирішенні питання щодо підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 гривень суд враховує приписи статті 134 КАС України.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги та представництва від 18.11.2025 №181125/1009, індивідуальна дорожня карта правничої допомоги (додаток №1 до договору) від 18.11.2025; додаткова угода №1 (додаток №2 до договору) від 18.11.2025; ордер на надання правничої допомоги серія ВІ №1354371 від 03.12.2025; акт приймання-передачі наданих послуг від 25.11.2025; квитанція до прибуткового касового ордера №371 від 20.11.2025 на суму 25 000,00 грн. Відповідно до наданих суду документів, вартість наданих позивачу юридичних послуг становить 25 000,00 грн.
Суд звертає увагу, що вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов'язаними, містять посилання на адміністративний позов, що був пред'явлений до суду, розрахунок витраченого адвокатом часу, вартість та перелік наданих ним послуг, які віднесені Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до правничої допомоги.
Разом з цим, у постанові Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 викладено критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторони.
Так, відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Водночас, суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа № 10.12.2019).
З огляду на вказане, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду цієї справи не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження кількості витраченого адвокатом часу на надання ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на те, що предметом цього спору є справа незначної складності, виходячи з критерію розумності, пропорційності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а також критерію необхідності їх понесення, беручи до уваги те, що відповідачем усунуті порушення, що були предметом розгляду у цій справі, суд приходить до висновку про те, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу професійну допомогу є необґрунтованою через призму наведених вище критеріїв, тому суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5 000,00 грн.
Таким чином, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень.
Керуючись статтями 139, 189, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1937,92 грн сплачений відповідно до квитанції від 03.12.2025 № 0731-2247-9556-4907.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'яти тисяч) гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя Марія ДУБІНА