18 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3654/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромстіл Інвест" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 07 травня 2024 року №11017981/42721350, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 26 жовтня 2022 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством, податкову накладну № 2 від 26 жовтня 2022 року.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки податковий орган не надав жодної оцінки наданим позивачем поясненням та документів та не враховано їх при винесенні вказаного рішення. При цьому, позивач зазначає, що податковому органу було надано достатні документи та пояснення для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, однак відповідачем не досліджено належним чином всі надані платником документи до податкової накладної на підтвердження придбання та продажу товару, у зв'язку із чим було протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Представник відповідача - Головного управління ДПС у Чернівецькій області у відзиві зазначає, що комісією було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження реальності господарської операції, однак платником не надано всі необхідні первинні документи, в яких б містилася інформація щодо проведеної господарської операції, що унеможливило підтвердити реальність господарської операції згідно податкової накладної № 2 від 26 жовтня 2022 року. Таким чином, податковий орган вважає, що оскаржуване рішення прийняте правомірно та на законних підставах, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Державна податкова служба України не подала відзив на позов.
Рух справи в суді
Судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромстіл Інвест" 26.10.2022 р. складено податкову накладну №2, в якій міститься інформація про продаж ТОВ «Профзапчасть» товару, зокрема: ринви водостічні 125 мм 4 м «Runa» - 54 шт; ринви водостічні 125 мм 2 м «Runa» - 26 шт; труби водостічні 90 мм 1 м «Runa» - 30 шт; труби водостічні 90 мм 3 м «Runa» - 45 шт. (а.с. 14).
Згідно квитанції № 9237956946 від 10.11.2022 р. щодо ПН №2 від 26.10.2022 року зазначено наступне: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7306, 7326, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с. 16).
В повідомленні №1 від 17.04.2024 р. про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, були викладені пояснення щодо реалізації товару ТОВ «Профзапчасть» згідно договору поставки №17/22 від 30.09.2022 р., на підставі якого виставлено рахунок на оплату №85 від 24.10.2022 р. на суму 101484 грн, у т.ч. ПДВ 16914 грн, згідно із платіжним дорученням №68 ТОВ «Профзапчасть» оплатило рахунок 26.10.2022 р. Поставка товару здійснювалась згідно видатковою накладною №82 від 26.10.2022 р. Пакет документів додано, зокрема: лист від 17.04.2024 з поясненнями позивача; договір оренди приміщення №1-01/2019 від 02.01.2021 р. з ФОП ОСОБА_1 »; договір суборенди №10-2 від 15.10.2020 р. з ПП «Д-Мітал»; довідка 20- опп від 21.10.2020 р.; акт наданих послуг №126 від 31.10.2022 р. ПП «Д-Мітал»; оборотно-сальдову відомість від 31.12.2022 р.; договір з ПАТ «Фінпрофіль» S-73/2019 від 01.03.2019 р., від 30.03.2020 р.; акт звірки від 31.12.2019 р.; видаткова накладна №30 від 30.03.2020 р. з ПАТ «Фінпрофіль»; штатний розпис від 30.10.2022 р.; сертифікат відповідності №22 від 15.03.2023 р.; договір поставки №17/22 від 30.09.2022 р.; рахунок №85 від 24.10.2022 р.; специфікації товару від 01.12.2020 р.; виробництво №49 від 26.09.2022 р.; договір поставки сировини №22/016 від 17.02.2022 р. з ТОВ «Модуль-Україна»; видаткову накладну №1978 від 04.08.2022 р.; платіжне доручення №68 від 26.10.2022 р.; видаткову накладну №82 від 26.10.2022 р. (а.с. 17-96).
Податковим органом надіслано позивачу повідомлення від 24.04.2024 року №10952382/42721350 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до ПН№2 від 26.10.2022 р., а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, первинних документів щодо постачання, придбання товарів, транспортування продукції, навантаження/розвантаження продукції. (а.с. 97-99).
В повідомленні №2 від 01.05.2024 р. про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, були викладені пояснення: ПН №2 від 26.10.2022 р. була зупинена після відхилення таблиці даних платника ПДВ, що було оскаржено в суді. Суд визнав протиправним та скасував дане рішення про неврахування таблиці даних з ПДВ. На момент здійснення операції на підприємстві працювало 10 працівників, які безпосередньо здійснювали виробничу діяльність та навантаження -розвантаження. На балансі підприємства знаходяться необхідні основні засоби. Пакет документів та письмові пояснення додано, зокрема; лист пояснення №30/04/2024-2 від 30.04.2024 р.; судові рішення; штатний розпис від 12.08.2022 р.; оборотно-сальдову відомість від 31.12.2022 р.; договір поставки сировини №22/016 від 17.02.2022 р. з ТОВ «Модуль-Україна»; видаткова накладна, ТТН, оплати, акт наданих послуг ТОВ «Модуль-Україна»; видаткову накладну №82 від 26.10.2022 р. (а.с.100-111)
07.05.2024 р. податковим органом прийнято рішення №11017981/42721350, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 26 жовтня 2022 року. (а.с. 112-113).
Позивачем було подано на спірне рішення скаргу з доданими документами на підтвердження придбання та реалізації товару, вказаного у податковій накладній №2 від 26.10.2022 р. Однак, вказана скарга була залишена без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. (а.с. 114-152).
Мотивувальна частина
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішень).
Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року 1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Метою зазначеного було покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць (див. зміст пояснювальної записки до проекту Закону).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року №1165 (набула чинності з 01.02.2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
При цьому, згідно пункту 2 Порядку №1165 під ризиком порушення норм податкового законодавства розуміється ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.
Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Як вбачається з оскаржуваних рішень, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних позивача зазначено - “ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі договору поставки №17/22 від 30.09.2022 р. позивачем продано ТОВ «Профзапчасть» товар (власного виробництва), що підтверджується видатковою накладною, ттн, розрахунковими документами, які підтверджують оплату товару. Обладнання для виготовлення товару власного виробництва був придбаний позивачем у ПАТ «Фінпрфіль» згідно договору S-73/2019 від 01.03.2019 р., оплата проведена, що підтверджується актом звірки, а поставка товару здійснена 30.03.2020 р. Усі документи, що підтверджують вказані обставини надавались податковому органу, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі вказаних правовідносин, позивачем було складено податкову накладну №2 від 26.10.2022 р., яка надіслана до податкового органу для реєстрації в ЄРПН, однак реєстрація вищенаведеної податкової накладної була зупинена відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Тому платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. З цього приводу позивачем було надано податковому органу письмові пояснення та первинні документи на підтвердження реальності вказаних операцій.
При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що мали місце фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
В постанові від 03.11.2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Як з'ясовано судом, з наявних у матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, щодо яких виник спір, убачається, що такі містять вимоги про надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.
Загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання контролюючим органом конкретних підстав для його оформлення (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Можливість надання платником вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Тому невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року у справі № 380/2365/21, від 18 червня 2019 року у справі № 0740/804/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 12 лютого 2025 року у справі № 160/34198/23.
Суд встановив, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки податковим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме конкретно документи необхідно подати. При цьому судом встановлено, що надані позивачем документи були достатніми для підтвердження факту виконання обумовлених договором купівлі-продажу товару №17/22 від 30.09.2022 р., що податковим органом не заперечується.
Варто зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення і відмови в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція застосовано Верховним Судом у постанові від 29 липня 2025 р. у справі №380/3396/24.
Суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарських операцій, за наслідками якої складено податкову накладну.
Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Отже, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача документів, необхідних для складання податкової накладної, та беручи до уваги, що реальність господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника, суд вважає, що наявні достатні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Решта доводів сторін не спростовують висновків суду щодо протиправності оскаржуваного рішення.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Суд враховує сталу судову практику (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 23.01.2020 у справі №0840/2979/18 тощо), відповідно до якої критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Слід зазначити, що порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком №1246 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну. Отже такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо).
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачами не доведено правомірність відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН, суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги; додаткову угоду, з визначеним розміром гонорару в сумі 3000 грн; платіжна інструкція №640 від 05.09.2024 р. в сумі 3000 гривень.
Таким чином, матеріали справи містять достатні докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів порівну.
У зв'язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує з відповідачів порівну на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 07 травня 2024 року №11017981/42721350, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 26 жовтня 2022 року.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством, податкову накладну № 2 від 26 жовтня 2022 року.
4. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн, витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору 1211,20 грн, витрат на правову допомогу в сумі 1500 гривень.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кромстіл Інвест" (вул. Миколаївська, 36-"Л", м. Чернівці, 58018, код ЄДРПОУ 42721350);
відповідачі: Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 44057187); Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Т.М. Брезіна