про повернення позовної заяви
18 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5777/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування рішень,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправними та скасувати постанови Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, винесені у межах виконавчого провадження №79513670, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження; постанову про стягнення витрат виконавчого провадження; постанову про стягнення виконавчого збору; постанову про арешт коштів боржника; інші постанови, пов'язані з примусовим виконанням
- зобов'язати Глибоцький відділ ДВС припинити виконавче провадження №79513670.
- зобов'язати Глибоцький відділ ДВС зняти арешт із усіх банківських рахунків ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09.12.2025 р. адміністративний позов залишено без руху та вказано на необхідність подати позовну заяву у новій редакції, в які зазначити:
- ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності);
- вказати чіткі позовні вимоги із зазначенням конкретних постанов державного виконавця, які оскаржуються та дати їх прийняття;
- обґрунтувати порушення своїх прав, свобод та інтересів протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця із посиланням на конкретні норми Закону України “Про виконавче провадження», які порушені відповідачем;
- надати обґрунтування та докази поважності причин пропущення десятиденного строку звернення до суду з даним позовом;
- надати докази сплати судового збору в сумі 4844,80 гривень.
На виконання ухвали суду від 09.12.2025 р. позивач у формі заяви зазначає інформацію на усунення недоліків позову та перефразовано прохальну частину позову. Поряд із цим, нової редакції позову, яка складена відповідно до вимог статтями 160, 161 КАС України надано не було.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.
Таким чином, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження відповідного рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження такого рішення з поважних причин.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 140/965/18, від 06 квітня 2021 року у справі 823/2363/18 та інших.
При цьому, суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
Строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд звертає увагу, що предметом спору є оскарження постанови державного виконавця, які прийняті 05.11.2025 року.
На виконання вимог ухвали суду від 09.12.2025 р. позивачем надано обґрунтування та докази причин пропущення десятиденного строку звернення до суду з даним позовом, де зазначає, що про оскаржувані постанови дізнався 07.11.2025 року, коли отримав сповіщення у застосунку «Дія». Тобто, як і було вказано судом в ухвалі від 09.12.2025 р. вже на момент подання скарги від 08.11.2025 р. позивачу були відомі обставини прийняття оскаржуваних постанов у виконавчому провадженні №79513670, вказані обставини визнаються позивачем. Отже, у спірних правовідносинах десятиденний строк для звернення до суду про оскарження постанов державного виконавця від 05.11.2025 р. фактично закінчився 17.11.2025 р., в той час як до суду позов подано 08.12.2025 р., з пропущенням вказаного строку та без поважних причин пропущення вказаного строку. У поданій заяві про поновлення строку позивач не зазнає жодної поважної причини, через які він не міг своєчасно звернутись до суду. Крім того, посилання на проживання у Бельгії суд не приймає, оскільки як сам вказує позивач він мав доступ до застосунку «Дія» та за його допомогою мав можливість ознайомитись зі змістом оскаржуваних постанов. Тобто, в даному випадку жодного об'єктивного обмеження для своєчасного звернення до суду із даним позовом не було, що підтверджується також й використаним позивачем правом на подання скарги 08.11.2025 р. до державного виконавця.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду із даним позовом, а повідомленні позивачем обставини не можуть бути визнанні поважними причинами пропущення десятиденного строку, а також те, що позивачем не усунено інші недоліки, про які зазначено в ухвалі від 09.12.2025 року, позовна заява підлягає поверненню заявнику.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати позивачу.
Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до статей 287, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна