18 грудня 2025 рокусправа № 380/17575/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ід.код НОМЕР_3 ) додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000' грн. на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після тяжкого поранення зо, період з 28.05.2024 р. по 10.06.2024р. та 26.06.2024р. по 18.11,2024р;
зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ід.код НОМЕР_3 ) додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після тяжкого поранення за період з 28.05.2024 р. по 10.06.2024р. та 26.06.2024р. по 18.11.2024р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. 28.04.2024 позивач під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області отримав поранення внаслідок скиду осколкового боєприпасу з БпЛА.
Позивач повідомляє, що перебував на стаціонарному лікуванні у наступних лікарняних закладах: з 28 травня 2024 року по 10 червня 2024 року у МРЦ «Перлина Прикарпаття» МВС України, з 26 червня 2024 року по 08 липня 2024 року у Державній установі «ТМО МВС України по Львівській області», з 08 липня 2024 року по 12 липня 2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві « 1 територіальне медичне об'єднання м. Львова». Далі лікувався амбулаторно у хірурга. Позивач стверджує, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн відповідно до Постанови КМУ №168 (за час перебування на лікуванні), просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 11.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що З 26.06.2024 року по 07.07.2024 року позивач не перебував на лікуванні. З 08.07.2024 року по 12.07.2024 року; КНП « 1 ТМО м. Львова» ВП «Лікарня Святого Луки» виписка № 61387 відповідно до постанови КМУ №168 28.02.2022 року, наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням - отримав виплату пропорційну дням стаціонарного лікування. Позивачу за період з 28.05.2024 по 10.06.2024, 26.06.2024 до 07.07.2024 та з 13.07.2024 по 18.11.2024, додаткова винагорода не виплачувалася у зв'язку з перебуванням не на стаціонарному лікуванні, а на медичній реабілітації. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
28.04.2024 позивач під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області отримав бойове травмування внаслідок скиду осколкового боєприпасу з БпЛА.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №34 від 01.05.2024, бойове травмування отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого, позивач в період з 28.05.2024 по 10.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у МРЦ «Перлина Прикарпаття» МВС України.
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, позивач в період з 26.06.2024 по 08.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Державній установі «ТМО МВС України по Львівській області».
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №61387, позивач в період з 08.07.2024 по 12.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві « 1 територіальне медичне об'єднання м. Львова».
Згідно довідки медичної військово-лікарської комісії №9 від 03.01.2025 поранення позивача пов'язане із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370) травма відноситься до тяжких.
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив додаткову грошової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
У Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначив, що частину п'яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п'ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі ст.1 Закон 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За змістом ст.9 ч.1-4 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 “Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до п.1 цієї Постанови №168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Згідно матеріалів справи позивач під час проходження військової служби отримав поранення, що підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 01.04.2024 №34. Згідно довідок ВЛК, захворювання позивача пов'язане із захистом Батьківщини, згідно класифікації тяжкості отриманих травм отримана травма відноситься до тяжкої.
У зв'язку з отриманням поранення позивач потребував лікування.
У спірний період: з 28.05.2024 по 10.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у МРЦ «Перлина Прикарпаття» МВС України, з 26.06.2024 по 08.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Державній установі «ТМО МВС України по Львівській області», з 08.07.2024 по 12.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві « 1 територіальне медичне об'єднання м. Львова».
Щодо періоду з 13.07.2024 по 18.11.2024, суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 з 13.07.2024 по 18.11.2024 лікувався амбулаторно у хірурга ДУ ТМО МВСУ по Львівській області з приводу ВОСП м'яких тканин н/з правого стегна.
В матеріалах справи відсутні докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 13.07.2024 по 18.11.2024 включно.
Оскільки в період 13.07.2024 по 18.11.2024 позивач проходив амбулаторне лікування а не стаціонарне, відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагорода у розмірі 100 000,00 грн за цей період.
Враховуючи наведене, позивачу належить додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн за період перебуванння на стаціонарному лікуванні з 28.05.2024 по 10.06.2024, з 26.06.2024 по 08.07.2024 та з 08.07.2024 по 12.07.2024.
Згідно вимог Постанови № 168 позивач набув право на отримання додаткової грошової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відповідач не обґрунтував з яких підстав позивачу не було нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні внаслідок отриманого ним поранення у збільшеному розмірі до 100 000 грн.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач позовні вимоги не спростував.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем та відповідачем, суд доходить висновку, наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, не надав доказів понесення інших судових витрат, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо невидачі наказу про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України видати наказ про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини у період з 28.05.2024 по 10.06.2024, з 26.06.2024 по 08.07.2024 та з 08.07.2024 по 12.07.2024.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини у періоди: з 28.05.2024 по 10.06.2024, з 26.06.2024 по 08.07.2024 та з 08.07.2024 по 12.07.2024.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна