19 грудня 2025 рокуСправа №160/32334/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
11.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11.11.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050033649 від 25.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу періоди роботи: з 17 грудня 1992 року по 03 червня 1994 рік, відповідно до наказу (розпорядження) від 02 грудня 1992 року №1269 по Дніпровському ордена Леніна Металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р., прийнятий монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 03 червня 1994 року по 07 жовтня 1994 рік, згідно з розпорядженням від 03 червня 1994 року №88 по цеху переведений монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 23 березня 1995 рік по 01 серпня 1995 рік, згідно з наказом (розпорядженням) від 09 березня 1995 року №84 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 01 серпня 1995 року по 15 липня 1998 рік, згідно з розпорядженням від 01 серпня 1995 року №359 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 15 липня 1998 по 08 червня 2007 рік, згідно з розпорядженням від 15 липня 1998 року №340 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2, як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з 07 квітня 1997 року по 02 серпня 2021 року, а також з 03 серпня 2021 року по 15 червня 2025 року, а саме - 14 років 06 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 17.09.2025 року з урахуванням висновків суду по даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії.
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050033649 від 25.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив наступне. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.09.2025 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (далі - Закон №1058). Згідно принципу екстериторіальності засобами програмного забезпечення заяву Позивача та надані нею документи розподілено на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання. За результатами розгляду даного звернення було винесено рішення від 25.09.2025 №047050033649 про відмову в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Результати розгляду документів наданих до заяви: за наданими документами до страхового стажу позивача зараховано усі періоди трудової діяльності. Страховий стаж позивача - 37 років 07 місяців 13 днів. Пільговий стаж позивача за списком № 2 складає 4 роки 0 місяців 23 дні. Результати розгляду документів наданих до заяви: за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27.06.1988 року та архівної довідки № С-21/2-09/1180 від 11.09.2025 року, з 17.12.1992 року по 07.10.1994 року на посаді монтажника устаткування металургійних заводів та з 23.03.1995 року по 08.06.2007 року на посаді електрозварювальника ручного зварювання, оскільки відсутня довідка встановленого зразка згідно додатку № 5 Порядку № 637. У разі ліквідації підприємства до пільгового стажу заявника на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, можливо буде зарахувати даний період роботи після надходження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Таким чином, Головним управлінням прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що вчинено будь-які протиправні дії відносно позивача. Отже, позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок не підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам. До того ж, призначення, та перерахунок пенсії є дискреційним повноваженням Пенсійного органу.
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Представником позивача до суду подано відзив на позовному заяву, в якому зазначено про те, що відповідач-2 не подав будь-якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими. Крім того, у відповіді на відзив щодо позовної заяви, представник позивача просить суд Відзив ГУ ПФУ у Вінницькій області визнати таким, який поданий з порушенням строку без належного клопотання про його поновлення та залишити без розгляду.
В той же час, з метою повного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за можливе прийняти відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та долучити до матеріалів справи, а в задоволенні клопотання представника позивача відмовити.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.11.2025 року передана судді Пруднику С.В.
14.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.09.2025 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (далі - Закон №1058).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
За результатами розгляду даного звернення було винесено рішення від 25.09.2025 №047050033649 про відмову в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Результати розгляду документів наданих до заяви: за наданими документами до страхового стажу позивача зараховано усі періоди трудової діяльності. Страховий стаж позивача - 37 років 07 місяців 13 днів. Пільговий стаж позивача за списком № 2 складає 4 роки 0 місяців 23 дні. Результати розгляду документів наданих до заяви: за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27.06.1988 року та архівної довідки № С-21/2-09/1180 від 11.09.2025 року, з 17.12.1992 року по 07.10.1994 року на посаді монтажника устаткування металургійних заводів та з 23.03.1995 року по 08.06.2007 року на посаді електрозварювальника ручного зварювання, оскільки відсутня довідка встановленого зразка згідно додатку № 5 Порядку № 637.
Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з офіційним тлумаченням положення статті 1 Конституції України, яке міститься в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип вер ховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші норма тивно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Наказом (розпорядженням) від 02 грудня 1992 року №1269 по Дніпровському ордена Леніна Металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського «Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р., прийнятий монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування з 17 грудня 1992 року.
Розпорядженням від 03 червня 1994 року №88 по цеху переведений монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування з 03 червня 1994 року.
Наказом (розпорядженням) від 10 жовтня 1994 року №737 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.В.Дзержинського «Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі) звільнений за власним бажанням з 07 жовтня 1994 року,
Наказом (розпорядженням) від 09 березня 1995 року №84 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського «Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2 з 23 березня 1995 року.
Розпорядженням від 01 серпня 1995 року №359 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2 з 01 серпня 1995 року.
Розпорядженням від 15 липня 1998 року №340 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2 з 15 липня 1998 року.
Наказом (розпорядженням) від 11 червня 2007 року №228 по відкритому акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» «Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі) звільнений за ініціативою працівника згідно ст.38 КЗпП України з 08 червня 2007 poкy.
Вищезазначений загальний стаж роботи за професіями, передбаченими Списком №2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджується наступними документами:
- копія трудової книжки позивача;
- довідка форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- копія Архівної довідки №С-21/2-09/1180 від 11.09.2025;
- копія Архівної довідки №С-21/2-09/1181 від 11.09.2025;
- копія Архівної довідки №С-21/2-09/1182 від 11.09.2025;
- копія Архівної довідки №С-21/2-09/1183 від 11.09.2025;
- копія Історичної довідки №С-21/2-09/1183/1 від 11.09.2025;
- копія повідомлення, щодо атестації робочих місць за умовами праці №14/1-121 від 26.10.1999р.;
- копія повідомлення, про використання санітарно - гігієнічних досліджень №14/1-261 від 27.12.2000;
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 25.12.2001р. №1269 з додатком (вибірково);
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 29.12.2006р. №992 з додатком (вибірково);
- копія особової картки.
Однак, рішенням УПФУ в Вінницькій області позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії та не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи позивача з 17.12.1992 по 27.06.1988 роки. Не взято до уваги періоди роботи на пільгових умовах зазначених у Архівній довідці №С-21/2-09/1180 від 11.09.2025.
Обставини, що підтверджують протиправність рішення відповідача-2 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
У спірному рішенні управління ПФУ зазначило, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 27.06.1988 року та архівної довідки № С-21/2-09/1180 від 11.09.2025 року; з 17.12.1992 року по 07.10.1994 року на посаді монтажника устаткування металургійних заводів та з 23.03.1995 року по 08.06.2007 року на посаді електрозварювальника ручного зварювання, оскільки відсутня довідка встановленого зразка згідно додатку № 5 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 за № 637.
Виходячи із системного аналізу чинного законодавства, пільговий стаж - це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах упродовж повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджується постановами Кабінету Міністрів України.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій передбачено що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми Ок-5), а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пункт б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015р.
Згідно з п. 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувались п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування був доповнений, зокрема, ст. 114, згідно з частини 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.
Таким чином, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Відтак, з 23.01.2020р. в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно мого вікового цензу, який складає 50 років за пунктом б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі Серков проти України (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.
Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу якості закону. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Аналізуючи все вищевикладене, суд вважає, що суду слід віддати перевагу саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для мене, як позивача по справі, а саме: така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України.
Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.11.2021р. у зразковій справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20), що набрала законної сили 03.11.2021р.
Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці позивача та його персональних відомостях, як застрахованої особи містяться відповідні записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 відповідач-2 протиправно не зарахував періоди роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» до пільгового стажу.
Позивач надав усі документи для призначення йому пенсії ПФУ, але безпідставно було не враховано спірні періоди.
Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
За таких обставин суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050033649 від 25.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу періоди роботи: з 17 грудня 1992 року по 03 червня 1994 рік, відповідно до наказу (розпорядження) від 02 грудня 1992 року №1269 по Дніпровському ордена Леніна Металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р., прийнятий монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 03 червня 1994 року по 07 жовтня 1994 рік, згідно з розпорядженням від 03 червня 1994 року №88 по цеху переведений монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 23 березня 1995 рік по 01 серпня 1995 рік, згідно з наказом (розпорядженням) від 09 березня 1995 року №84 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р.н., прийнятий електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 01 серпня 1995 року по 15 липня 1998 рік, згідно з розпорядженням від 01 серпня 1995 року №359 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 15 липня 1998 по 08 червня 2007 рік, згідно з розпорядженням від 15 липня 1998 року №340 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2, як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з 07 квітня 1997 року по 02 серпня 2021 року, а також з 03 серпня 2021 року по 15 червня 2025 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, а саме - 14 років 06 днів та з урахуванням висновків суду по даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 17.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Стосовно питання належного територіального органу Пенсійного фонду, на який має бути покладено обов'язок щодо зарахування стажу та розгляду заяви щодо призначення пенсії суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі постанови № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо зарахування стажу та розгляду заяви щодо призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення грошової допомоги та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Таким чином, саме ГУ ПФУ у Вінницькій області має вирішити питання щодо зарахування стажу та розгляду заяви щодо призначення пенсії, а не ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як помилково вважає позивач.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050033649 від 25.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу періоди роботи: з 17 грудня 1992 року по 03 червня 1994 рік, відповідно до наказу (розпорядження) від 02 грудня 1992 року №1269 по Дніпровському ордена Леніна Металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р., прийнятий монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 03 червня 1994 року по 07 жовтня 1994 рік, згідно з розпорядженням від 03 червня 1994 року №88 по цеху переведений монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 23 березня 1995 рік по 01 серпня 1995 рік, згідно з наказом (розпорядженням) від 09 березня 1995 року №84 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 01 серпня 1995 року по 15 липня 1998 рік, згідно з розпорядженням від 01 серпня 1995 року №359 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 15 липня 1998 по 08 червня 2007 рік, згідно з розпорядженням від 15 липня 1998 року №340 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2, як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з 07 квітня 1997 року по 02 серпня 2021 року, а також з 03 серпня 2021 року по 15 червня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник