19 грудня 2025 рокуСправа №160/19384/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
03.07.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Солодовник Олександр Анатолійович (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №54 від 02.10.2024, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяви від 04.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024, 20.06.2024, 28.06.2024, 24.07.2024 ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення згідно вимог законодавства України та пунктів 58-61 Порядку № 560.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за своєю матір'ю, ОСОБА_2 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії (висновок № 388 від 30.05.2024) потребує постійного стороннього догляду через порушення функцій організму, що унеможливлюють самостійне пересування та самообслуговування. На підставі зазначеного та пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Позивач звертався до територіального органу ТЦК та СП із заявами від 04.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024, 20.06.2024, 28.06.2024, 24.07.2024 в питання отриманні відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період. Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене Повідомленням від 02.10.2024 № ю/4187 (протокол № 54 від 02.10.2024) відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 позовна заява була залишена без руху та у встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 18.08.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, та витребувано у відповідача належно засвідчені копії документів, на підставі яких ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийняте рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
04.08.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи наступним. 04.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації з додатками. Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.06.2024 за вих. № 4/6854 була отримана позивачем особисто під підпис 20.06.2024, документи було повернуто позивачеві. 12.06.2024 ОСОБА_1 особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації з додатками на 22 аркушах. Представник зауважує, що опис додатків у заяві не значився, разом з тим факт надання позивачем додатків до заяви від 12.06.2024 не заперечує. 22.06.2024 за вх.№ 7721/4 до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява ОСОБА_1 від 20.06.2024 з проханням розглянути його заяву на відстрочку без проходження ВЛК (вказана заява не містила підтверджуючих документів на відстрочку). 22.06.2024 за вх.№ 7739/4 до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява ОСОБА_1 від 20.06.2024, в якій позивач звертався у зв'язку з отриманням повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 (до цієї заяви додано копію заяви про підтвердження відсутності інших осіб). Відповідач розглянув заяву та прийняв рішення (оформлене протоколом № 54 від 02.10.2025) про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову, оскільки копії документів засвідчені не у встановленому порядку, зокрема, кольорову роздруківку фото Висновку від 30.05.2024 №388 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ім'я ОСОБА_2 - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року".
14.08.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач намагався реалізувати своє право на відстрочку, подаючи заяву кількома способами. По-перше, позивач через АТ «Укрпошта» направив особисто підписану заяву із засвідченими копіями документів, що підтверджують право на відстрочку. По-друге, позивач особисто прибув до приміщення ТЦК за адресою його розташування та подав пакет документів, включно з оригіналами для засвідчення працівниками ТЦК та їхніми копіями.
Оскільки предмет цього позову кореспондується зі справою №160/17029/24, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, 10.11.2025 суд ухвалив витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином оформлену копію рішення, ухваленого відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №160/17029/24. Цією ж ухвалою від 10.11.2025 зупинено провадження у справі з метою надання часу для подання доказів до суду.
17.11.2025 на вимогу ухвали суду від 10.11.2025 засобами системи «Електронний суд» відповідач надав копію протоколу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2024 №54.
Ухвалою суду від 18.12.2025 поновлено провадження у справі №160/19384/25 та продовжено розгляд справи зі стадії, на якій було зупинено.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до висновку №388 від 30.05.2024 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, матір позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , потребує догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
ОСОБА_2 до одруження з ОСОБА_3 16.03.1975 року, про що складено актовий запис №2 Стенятинською сільською радою Саксаганського району Львівської області та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , мала прізвище « ОСОБА_4 ».
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.1971 року Тернівським р/в ЗАГС міста Кривий Ріг, ОСОБА_2 є матір'ю позивача ОСОБА_1 та перебуває з ним у першому ступені споріднення.
Факт здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за ОСОБА_2 підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту №4 від 17.07.2024, складеним уповноваженою комісією за адресою: АДРЕСА_1 , що не оскаржується сторонами.
Так, для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, з метою здійснення постійного догляду за матір'ю, керуючись п. 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 04.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відповідною заявою з додатками. Вказана заява містить відмітку про її реєстрацію 13.06.2024 за №8501/5.
Із заявою від 11.06.2024 позивач звернувся особисто 12.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що на копії заяви є власноручна відмітка співробітника ТЦК ОСОБА_5 про її прийняття, що не заперечується відповідачем.
Як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву, до заяви позивача від 04.06.2024 (зареєстрована 13.06.2025 за вх.№8501/5) було додано:
«1. Повідомлення управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівського районної у місті Кривому Розі ради (1 прим. на 1 арк.) - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 04.06.2024 року";
2. Заява ОСОБА_6 від 04.06.2024 року (1 прим. на 1 арк.);
3. Кольорова роздруківка фото висновку 388 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі на ім'я ОСОБА_2 - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
4. Копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
5. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
6. Копія свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
7. Копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
8. Копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
9. Копія витягу з реєстру територіальної громади від 30.05.2025 року на ім'я ОСОБА_2 - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
10. Копія витягу з реєстру територіальної громади від 04.06.2025 року на ім'я ОСОБА_1 - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 04.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
11. Довідка № 6 від 31.05.2024 року на ім'я ОСОБА_2 (1 прим. на 1 арк.);
12. Довідка № 10 від 04.06.2024 року на ім'я ОСОБА_1 (1 прим. на 1 арк.);
13. Копія паспорту на ім'я ОСОБА_2 серія АК244768 - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 04.06.2024 року" (1 прим. на 2 арк.);
14. Копія картки платника податків ОСОБА_2 - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 04.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.);
15. Копія паспорту на ім'я ОСОБА_1 серія НОМЕР_5 - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 2 арк.);
16. Копія картки платника податків ОСОБА_1 - завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року" (1 прим. на 1 арк.)»
20.06.2024 позивач особисто прибув та звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з письмовою заявою, написаною власноруч, стосовно надання відстрочки від призову на військову службу та просив врахувати, що з'явився за повісткою. Зазначена заява має власноручну відмітку співробітника ТЦК ОСОБА_5 про її прийняття у той же день.
Разом з тим у матеріалах відзиву міститься копія листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.06.2024 № 4/6854, у якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу та повідомляє, що для отримання відстрочки згідно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивачу потрібно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також вказаний лист відповідача містить власноручну відмітку позивача такого змісту: «Відповідь отримав наручно, документи повернуто 20.06.2024 р. ОСОБА_1 (підпис)».
Суд зауважує, що із зазначеного листа від 19.06.2024 не вбачається, якої саме заяви позивача (від 04.06.2024 чи від 11.06.2024) він стосується, а також неможливо встановити, які саме документи було повернуто позивачу.
Не погоджуючись з такими діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2024 році позивач звернувся до адміністративного суду.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №160/17029/24 (рішення набрало законної сили 31.10.2024 та не оскаржувалося)
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в не розгляді заяви про відстрочку від 04.06.2024, від 11.06.2024, від 20.06.2024 та неприйняття рішення про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» або мотивовану відмову;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструвати заяви про відстрочку від 04.06.2024, від 11.06.2024, від 20.06.2024 та розглянути їх відповідно до п.58-61 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560;
- в решті позовних вимог відмовлено.
Надалі, заявами від 28.06.2024 та від 24.07.2024 позивач просив ІНФОРМАЦІЯ_3 долучити до заяви про надання відстрочки копію військово-облікового документу та копію акту №4 від 17.07.2024 про встановлення здійснення особою догляду.
ІНФОРМАЦІЯ_3 протоколом № 54 від 02.10.2025 відмовив ОСОБА_1 у наданні відстрочки, оскільки копії документів засвідчені не у встановленому порядку, зокрема, кольорову роздруківку фото Висновку від 30.05.2024 №388 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ім'я ОСОБА_2 - завірено «Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року».
Вважаючи, такі дії відповідача протиправними, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини першої ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини другої ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що є загальновідомим та не потребує доказуванню, що на момент виникнення спірних правовідносин в Україні запроваджено загальну мобілізацію, у зв'язку із збройною агресією російської федерації про України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні» введений воєнний стан.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі Закон №3543-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цією ж статтею Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ, передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення відповідача про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації врегульовано статтею 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).
Так, пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Згідно ч. 7 ст. 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
З аналізу вищезазначених норм слідує, що Законом №3543-XII визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб'єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), який серед іншого визначає також алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56 та 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Одночасно суд враховує, що з 18 травня 2024 року змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до статті 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 (у редакції на момент виникнення спірних взаємовідносин) комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, на дату вирішення справи судом відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, відповідач за потреби надсилає запити до відповідних державних органів або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів для перевірки наявності підстав надання відстрочки.
Суд зауважує, що відповідач при визначенні наявності умов для надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією повинен встановити обґрунтованість підстав для такого, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов передбачених законом.
Як встановлено судом вище та підтверджено матеріалами справи, заяви позивача від 04.06.2024, 11.06.2024 та 20.06.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації не розглядалися ІНФОРМАЦІЯ_3 з формальних підстав, допоки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №160/17029/24 було зобов'язано відповідача зареєструвати заяви про відстрочку від 04.06.2024, від 11.06.2024, від 20.06.2024 та розглянути їх відповідно до п.58-61 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560.
Суд зауважує, що зазначені у позовних вимогах заяви від 12.06.2024 та від 13.06.2024 в матеріалах справи відсутні. Вказані дати стосуються заяви позивача від 11.06.2024, зокрема, у відзиві на позов представник ТЦК зазначає, що «Заява №2 від ОСОБА_1 … …12.06.2025 позивач подав особисто заяву до ТЦК та СП, за отримання якої поставив відмітку службовець ОСОБА_7 … Дана заява була зареєстрована 13.06.2025 за вх.№8501/5». Вочевидь, оскільки вперше позивач подав заяву від 04.06.2024 засобами поштового зв'язку та, отримавши вимогу з'явитися до ТЦК та СП особисто, позивач вже особисто подав заяву до органу ТЦК та СП вдруге від 11.06.2024.
Суд встановив, що при формулюванні прохальної частини позову представником позивача було допущено технічну описку в датах. Виходячи з системного аналізу матеріалів справи, суд вважає за можливе врахувати зазначену неточність та надалі вважати замість «12.06.2024, 13.06.2024» вірною дату «11.06.2024».
Крім того, заяви від 28.06.2024 та від 24.07.2024 були подані позивачем з метою долучення додаткових доказів до первинної заяви про надання відстрочки (копії військово-облікового документа та акта про встановлення факту здійснення догляду №4 від 17.07.2024). Таким чином, вказані звернення від 28.06.2024 та від 24.07.2024 за своєю правовою природою є клопотаннями про долучення документів, а не самостійними заявами про надання відстрочки. Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач відмовив у долученні цих документів до матеріалів особової справи військовозобов'язаного.
Відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.06.2024 №4/6854, від 16.06.2024 №4/66 не містять ідентифікатори заяви позивача, на яку вони надавалися. Разом з тим, обидві відповіді по суті питання зобов'язують позивача особисто з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
12.06.2024 та 20.06.2024 ОСОБА_1 особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи. Проте відповідач, у порушення встановленого п. 60 Порядку №560 (у редакції на момент виникнення спірних взаємовідносин) семи-денного строку з дати надходження заяви, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів, надав рішення з питання відстрочки позивача від призову на військову службу за мобілізацією тільки на вимогу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №160/17029/24.
Так, згідно запису №1/59 протоколу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2024 №54, відповідач розглянув заяву за вх.№4/8501 від 13.06.2024 та відмовив ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі абз. 9 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Супровідним листом від 20.06.2025 №10/6106 ІНФОРМАЦІЯ_3 направив позивачу повідомлення, зареєстроване 02.10.2024 вих.№10/4187, в якому зазначено, що протоколом №54 від 02.10.2024 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. На підтвердження підстав для оформлення відстрочки від призову щодо здійснення постійного стороннього догляду за особою, позивачем надано: роздруківку фото Висновку №388 від 30.05.2024 року про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. У повідомленні зазначено, що надані позивачем документи не відповідають вимогам пункту 58 Порядку №560.
Пояснення підстав відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу надано відповідачем у відзиві на позовну заяву. Так, представник відповідача наголошує, що для підтвердження необхідності здійснення постійного стороннього догляду за особою позивачем надано: кольорову роздруківку фото Висновку №388 від 30.05.2024 на ім'я ОСОБА_2 завірено "Згідно з оригіналом підпис ОСОБА_1 03.06.2024 року". Тобто, вищезазначений документ виданий на ім'я ОСОБА_2 , проте його копію засвідчує інша особа - ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, причиною відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, який фактично здійснює постійний догляд за своєю матір'ю, ОСОБА_2 , що підтверджено висновком лікарсько-консультативної комісії №388 від 30.05.2024 та Актом про встановлення факту здійснення догляду №4 від 17.07.2024, є завірення копії Висновку №388 від 30.05.2024, виданого на ім'я ОСОБА_2 , для підтвердження наявності порушення функцій організму останньої, заявником.
Постановою КМУ від 16.05.2024 №560 також затверджено додаток №5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яким є Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Пунктом 9 додатку №5 до Порядку №560 визначено вичерпний перелік документів, які дають право на відстрочку особам, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Відповідно до п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
З матеріалів справи вбачається, що при підготовці документів, позивач завірив копію Висновку №388 від 30.05.2024. Внаслідок чого, відповідач ухвалив рішення, оформлене протоколом від 02.10.2024 №54, про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу.
Вказану підставу для відмови суд вважає не обґрунтованою у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Документи позивача, надані до заяви, в цілому засвідчені у відповідності до вимог ДСТУ 4163:2020.
Доводи відповідача стосовно того, що додана до заяви копія висновку №388 від 30.05.2024 була засвідчена заявником - тобто особою іншою, ніж та, щодо якої цей документ було складено, є необґрунтованими.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини наголошує, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
Крім того, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Інших підстав для відмови позивачу в наданні відстрочки протокол від 02.10.2024 №54 не містить.
Так, суд зауважує, що питання призову на військову службу та обов'язку з догляду за непрацездатною особою мають виняткову суспільну та особисту важливість. Відтак, формальні неточності в оформленні копій не можуть бути самодостатньою підставою для відмови без спроби встановити реальні обставини справи (зокрема, шляхом перевірки оригіналу документа).
Підводячи підсумок викладеному, суд доходить висновку, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №54 від 02.10.2024, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню; у зв'язку з чим, суд вважає необхідним відновити порушені права позивача шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 04.06.2024, 11.06.2024 та 20.06.2024 у сукупності із заявами від 28.06.2024, 24.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення згідно вимог законодавства України та пунктів 58-61 Порядку № 560, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
За приписами частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 6298-1399-2335-6845 від 25.06.2025.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246, 250, 251,257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №54 від 02.10.2024, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 04.06.2024, 11.06.2024 та 20.06.2024 у сукупності із заявами від 28.06.2024, 24.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення згідно вимог законодавства України та пунктів 58-61 Порядку № 560, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець