Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/19139/25
18 грудня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні№ 12025100070002186, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про арешт майна,
Слідчий слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100070002186, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням часу та місці, у ОСОБА_9 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, визначивши вчинення злочину як основне джерело для здобуття коштів для свого існування, з метою особистого збагачення, виник умисел на вчинення злочину, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе від громадян, які мають намір здійснити реєстраційні дії, за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення адміністраторами територіальних сервісних центрів РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві в обхід загальноприйнятої процедури здійснити реєстраційні дії з транспортними засобами.
Для цього, він налагодив відповідне спілкування з невстановленим посадовими особами територіального сервісного центру № 8044 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, який розташований у м. Київ, по вул. Братиславська, 52, з метою подальшого його афішування та використання у власних корисливих цілях.
На виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_9 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.11.2025, здійснив телефонну розмову з ОСОБА_10 , з метою доведення останній способу обходу загальноприйнятої процедури здійснення необхідних їй реєстраційних дій та впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві.
В той же час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи тісні та довготривалі зв'язки із посадовими особами територіального сервісного центру № 8044 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, якими ОСОБА_9 користувався у власних злочинних та корисливих цілях, у останнього виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_10 у сумі 3 000 грн за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення адміністратором територіального сервісного центру № 8044 (на правах відділу) РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві.
Розуміючи незаконність вищезазначеної вимоги ОСОБА_9 та усвідомлюючи, що ОСОБА_9 має реальні можливості та необхідні зв'язки вплинути на посадових осіб територіального сервісного центру № 8044 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, ОСОБА_10 звернулась до ДВБ НП України з відповідною заявою та була залучена у межах кримінального провадження до конфіденційного співробітництва, після чого повідомила ОСОБА_9 свою згоду щодо надання неправомірної вигоди в сумі 3 000 грн за надану їм раніше обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення адміністратором територіального сервісного центру № 8044 (на правах відділу) РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, з якими ОСОБА_9 мав тісні та довготривалі зв'язки та якими користувався у власних злочинних та корисливих цілях, про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_10 в обхід загальноприйнятої процедури.
26.11.2025 близько 16 год. 55 хв. ОСОБА_9 в ході розмови підтвердив ОСОБА_10 про можливість впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві за грошову винагороду.
Під час вказаної розмови ОСОБА_9 висунув вимогу, що за отримання винагороди для себе та працівників ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві він може здійснити вплив на останніх задля обходу загальноприйнятої процедури та здійснити реєстраційні дії по реєстрації автомобіля необхідні ОСОБА_10 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та впливу на прийняття рішення працівниками ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві, ОСОБА_9 26.11.2025 о 16 годині 40 хвилин, за попередньою домовленістю провів телефонну розмову із ОСОБА_10 , де у ході проведення розмови ОСОБА_9 проінформував ОСОБА_10 про механізм та особливості його впливу на працівників ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві.
Для вчинення вищевказаних дій ОСОБА_9 висунув ОСОБА_10 вимогу про необхідність надати йому грошову винагороду у розмірі 3 000 грн за здійснення впливу на працівників ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві.
В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, 27.11.2025 приблизно о 12 годині 50 хвилин, перебуваючи в будівлі ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 52, ОСОБА_9 за попередньою домовленістю провів зустріч із ОСОБА_10 , при цьому достовірно знаючи, що має намір допомогти останній провести реєстраційні дії в обхід загальноприйнятої процедури та у ході проведення вказаної зустрічі ОСОБА_9 , з метою реалізації раніше досягнутих домовленостей щодо його впливу на працівників ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві, взяв документи у ОСОБА_10 для подальшої передачі їх працівникам вказаного сервісного центру.
Після того, як працівники ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві, на яких ОСОБА_9 здійснив вплив, вчинили відповідні реєстраційні дії, ОСОБА_9 перебуваючи на території вказаного сервісного центру 27.11.2025 приблизно о 13 годині отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 3 000 грн, чим довів свій злочинний умисел до кінця.
27.11.2025 об 13 год. 02 хв. після отримання грошових коштів ОСОБА_9 був затриманий працівниками правоохоронних органів із вказаними грошовими коштами.
27.11.2025 у порядку ст. 233 КПК України було проведено обшук за місцем розташування ТСЦ № 8044 РСЦ в м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 52, в ході якого виявлено та вилучено:
- документи щодо реєстраційних дій: заява № 2606245891 від 27.11.2025, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_1 , квитанція від 27.11.2025, акт огляду ТЗ №8897/25/003312 від 25.11.2025, Договір купівлі продажу Mercedes-Benz 250, VIN WDB12412613061292 від 24.11.2025, акт №8897/25/11000329 від 24.11.2025, інформаційна картка ТЗ, витяги з ЄДР;
- мобільний телефон IPHONE 8, ІМЕІ НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 з сім-карткою НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон IPHONE 15, ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 .
Так, в ході проведення обшуку встановлено, що на мобільних телефонах IPHONE 8, ІМЕІ НОМЕР_2 та IPHONE 15, ІМЕІ НОМЕР_4 містяться переписки з ОСОБА_9 , які мають доказове значення для органу досудового розслідування та в подальшому потребують додаткового огляду.
Постановою слідчого від 27.11.2025 року вказані речі були визнані речовим доказом, оскільки вони можуть містити в собі докази впливу ОСОБА_9 на працівників ТСЦ. Також вилучено грошові кошти, які були предметом контролю за вчиненням злочину.
У органу досудового слідства є підстави вважати, що вказані речі мають суттєве значення для даного провадження й нададуть можливість стороні обвинувачення довести факт вчинення кримінального правопорушення. Таким чином вказані вище речі відповідають критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, у зв'язку з чим орган досудового розслідування просить накласти арешт на таке майно.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи, у зв'язку із чим просив задовольнити його у повному обсязі. Додатково зазначив, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 01.12.2025 року по справі № 758/19132/25 надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за місцем знаходження ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС України, за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 52, яке належить ТОВ «ВІН Б-52» (ЄДРПОУ 43096424). Крім того, проведено огляд речей, документів від 02.12.2025 року, яким оглянуто вилучений під час проведення обшуків 27.11.2025 у приміщенні ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС України, за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 52, мобільний телефон IPHONE 8, який належить ОСОБА_4 та виявлено у застосунку «Вайбер» абонента «Лото», до складу групи входять всі працівники ТСЦ 8044, у якій учасники групи обговорюють у кого який номер талону електронної черги. Посилається на те, що відомості, які містяться у зазначеному мобільному телефоні мають суттєве значення для встановлення обставин даного кримінального провадження й нададуть можливість стороні обвинувачення довести факт вчинення кримінального правопорушення. Мобільний телефон, IPHONE 15, ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 був одразу направлений на проведення експертизи. Також, звернув увагу на те, що до клопотання про арешт майна долучені документи, які необхідні та достатні для розгляду такого клопотання слідчим суддею, при цьому на даній стадії орган досудового розслідування не повинен надавати усі матеріали, наявні у кримінальному провадженні.
Представник власників майна - адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання про арешт майна. Посилався на те, що досудове розслідування та процесуальне керівництво здійснюється неуповноваженими органами, так як місце кримінального правопорушення знаходиться у Деснянському районі міста Києва. Проведення слідчих дій та повідомлення про підозру ОСОБА_9 , обрання йому запобіжного заходу вчинено органом досудового розслідування поза межами кримінального провадження. У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_10 про вчинення злочину ОСОБА_9 , протокол допиту такої особи, постанова слідчого або прокурора про її залучення до конфіденційного співробітництва. При цьому, ОСОБА_9 , якщо і брав грошові кошти у ОСОБА_10 , то вчиняв такі дії відповідно до виду своєї діяльності як ФОП, а тому протоколи вручення грошових коштів, наявні у матеріалах справи, не можуть бути прийняті судом до уваги. У матеріалах справах відсутній витяг з ЄРДР, в якому вказано, що ОСОБА_9 повідомлено про підозру, а тому він не має такого процесуального статусу, а наявне у матеріалах повідомлення про підозру не може бути прийнято до уваги. Також в матеріалах, долучених до клопотання відсутні доручення у порядку ст. 40 КПК України на проведення слідчих (розшукових) дій та у порядку ч. 6 ст. 246 КПК України на проведення НСРД, у тому числі щодо огляду та вручення грошових коштів. Звертає увагу на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є підозрюваними у даному кримінальному провадженні. При цьому про ОСОБА_4 в жодному документі, наданому стороною обвинувачення слідчому судді, не зазначено. У свою чергу, ОСОБА_5 не допитувала як свідка. Відсутнє правове обґрунтування необхідності арешту майна, зокрема у клопотанні не зазначено та до нього не приєднано жодних доказів, які вказують, що у мобільних телефонах цих осіб є інформація щодо злочину, не зазначено як вплине повернення майна на кримінальне провадження. Обшук та вилучення майна відбулись без ухвали слідчого судді. Відтак, просив відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту.
Заслухавши доводи прокурора та представника власників майна, дослідивши матеріали клопотання та всі долучені до нього документи, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчою суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12025100070002186, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, процесуальне керівництво якого здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
27.11.2025 року у період часу з 13 год. 00 хв. до 16 год. 02 хв. слідчим у кримінальному провадженні № 12025100070002186 від 30.10.2025 проведено обшук у невідкладному випадку у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України приміщення за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 12, у ході якого виявлено та вилучено:
- документи щодо реєстраційних дій, якими є: заява № 2606245891 від 27.11.2025, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_1 , квитанція від 27.11.2025, акт огляду ТЗ №8897/25/003312 від 25.11.2025, договір купівлі-продажу Mercedes-Benz 250, VIN WDB12412613061292 від 24.11.2025, акт № 8897/25/11000329 від 24.11.2025, інформаційна картка ТЗ, витяги з ЄДР;
- мобільний телефон IPHONE 8, ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон IPHONE 15, ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 .
У зазначеному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 01.12.2025 року по справі № 758/19132/25 надано старшому слідчому СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_11 дозвіл на проведення обшуку приміщення за місцем знаходження ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС України, а саме приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 52 та належить ТОВ «ВІН Б-52» (ЄДРПОУ 43096424), з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучення:
- документів щодо реєстраційних дій, якими є: заява №2606245891 від 27.11.2025, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_1 , квитанція від 27.11.2025, акт огляду ТЗ №8897/25/003312 від 25.11.2025, договір купівлі-продажу Mercedes-Benz 250, VIN WDB12412613061292 від 24.11.2025, акт №8897/25/11000329 від 24.11.2025, інформаційна картка ТЗ, витяги з ЄДР;
- мобільного телефону IPHONE 8, ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 ;
- мобільного телефону IPHONE 15, ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
При цьому, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування.
У даному випадку на даному етапі досудового розслідування органом досудового розслідування кримінального провадження № 12025100070002186, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, є слідчий відділ Подільського УП ГУНП у м. Києві, процесуальне керівництво якого здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва. Відтак, клопотання слідчого про арешт майна подано до Подільського районного суду міста Києва.
Слідча суддя зауважує, що клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого в ході обшуку майна подано (направлено до суду) у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також, згідно з ч. 6, 7 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Встановлено, що відповідно до постанови слідчого слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві від 27.11.2025 року майно, виявлене та вилучене під час обшуку приміщення ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС України, за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 52, визнано речовими доказами, оскільки вилучені речі є джерелом доказів та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Представником власників майна не наведено достатніх обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на безпідставність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що вилучене в ході проведення обшуку приміщення ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС України, за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 52, майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12025100070002186, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У зв'язку з наведеним слідча суддя має достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на таке майно, є можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, крім того воно є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, а тому слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170, 173, 175, 309, 370 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні№ 12025100070002186, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про арешт майна- задовольнити.
Накласти арешт на майно, виявлене та вилучене у ході проведення 27.11.2025 року обшуку приміщення за місцем знаходження ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС України, за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 52, яке належить ТОВ «ВІН Б-52» (ЄДРПОУ 43096424), з метою збереження речових доказів, а саме на:
- документи щодо реєстраційних дій, якими є: заява № 2606245891 від 27.11.2025, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_1 , квитанція від 27.11.2025, акт огляду ТЗ №8897/25/003312 від 25.11.2025, договір купівлі-продажу Mercedes-Benz 250, VIN WDB12412613061292 від 24.11.2025, акт № 8897/25/11000329 від 24.11.2025, інформаційна картка ТЗ, витяги з ЄДР;
- мобільний телефон IPHONE 8, ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон IPHONE 15, ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1