ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15522/25
провадження № 2/753/10534/25
21 жовтня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У липні 2025 року представник позивача - адвокат Селезньов Максим Васильович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 28 грудня 2013 року між сторонами було укладено шлюб.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Представник позивача зазначає, що спільне життя подружжя не склалося, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими і суперечать інтересам позивача. На примирення позивач не згоден та просить суд розірвати шлюб з відповідачкою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначено суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 21 жовтня 2025 року.
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Про дату, час та місце його проведення вони були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними доказами.
Представник позивача, звертаючись до суду із позовом, зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності позивача.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись судове повідомлення, ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з пункту четвертого частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану їм кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 28 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у місті Києві було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 3319. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_2 ».
У шлюбі у позивача та відповідача народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Представник позивача зазначає, що подальше спільне проживання позивача та відповідачки, а також збереження їх родини є неможливим.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
Частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, які мають істотне значення.
Враховуючи всі обставини, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені. Підстав для встановлення строку для примирення сторін немає. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і є неможливим. Заява позивача про розірвання шлюбу відповідає його вільній, усвідомленій та реальній волі і не суперечить вимогам чинного законодавства.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Судові витрати, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 грудня 2013 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 3319, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Києва, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Києва, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Р. В. Котенко