про продовження застосування запобіжного заходу
Справа № 495/6900/25
Номер провадження 1-кп/495/849/2025
19 грудня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6 ,
представника МВД у справа неповнолітніх ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162240000771 від 09.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 126 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України
На розгляді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162240000771 від 09.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 126 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у даному кримінальному провадженні судді ОСОБА_9 у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку у іншому кримінальному провадженні, на підставі відповідного розпорядження в.о. керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2025 кримінальне провадження передано судді ОСОБА_1 для розгляду зазначеного вище клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу.
Так як 20.12.2025 закінчується дія запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурором заявлене клопотання про продовження строків його тримання під вартою з посиланням на те, що продовжують існувати ризики, враховані судом при обранні та продовженні вказаного запобіжного заходу.
На думку прокурора, вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час слідства доказами. У кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на свідків, потерпілого, іншого обвинуваченого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти процесуальним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання, посилаючись на наведені в ньому доводи.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим. Зазначив, що прокурором не доведено наявність ризиків зазначених у клопотанні, вони є абстрактними, необґрунтованими та не підтверджені жодними належними доказами.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні просила застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, заслухавши пояснення учасників провадження та оцінивши обґрунтованість заявленого клопотання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями ст. 199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку перебування під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд встановив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки у судовому засіданні прокурором доведено, що ризики не відпали та залишаються актуальними, тому дійшов висновку про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам:
- переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у зазначеному кримінальному провадженні, які ще не допитані;
- вчинити інше (нове) кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до матеріалів провадження, обвинувачений, здійснюючи інкриміновані йому дії вочевидь розумів їх протиправність, що дає підстави припускати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню та продовжувати вчиняти нові злочини.
Суд також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що може загрожувати особі у разі визнання винуватим, вік (17 років) та стан здоров'я (відомостей про будь-які захворювання що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не надано), відомостей щодо міцності та сталості соціальних зв'язків, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_4 матеріали кримінального провадження не містять та стороною захисту надані не були.
Судом враховано неповнолітній вік обвинуваченого, наявність у нього постійного місця проживання, однак ці обставини, з урахуванням суті обвинувачення, на переконання суду, не є беззаперечними стримуючими факторами виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання прокурора, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, що були встановлені судом під час обрання запобіжного заходу та наразі визнані реальними під час розгляду даного клопотання.
Крім того, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тому, з урахуванням вищенаведених мотивів, суд вважає на можливе не визначати розмір застави, оскільки кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 вчинено із застосуванням насильства.
З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 16.02.2026 включно, без визначення розміру застави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 19.12.2025 о 16:05 годині.
Суддя ОСОБА_1