17.12.25
22-ц/812/2024/25
17 грудня 2025 року м. Миколаїв
справа №489/6403/24
провадження №22-ц/812/2024/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Коростієнко Н. С.,
за участі:
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Костюченка Г. С. у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала наступним.
Позивач зазначала, що 23 травня 2023 року вона домовилася з ФОП ОСОБА_3 про виготовлення останнім гранітного пам'ятнику та проведення робіт з його встановлення у місці поховання її матері ОСОБА_4 .
Оголошена відповідачем вартість зазначених робіт та матеріалів становила 134 000 грн.
ОСОБА_1 передала відповідачу аванс на загальну суму 100 000 грн, на підтвердження чого ФОП ОСОБА_3 видав їй квитанцію.
Позивач вказувала, що ФОП ОСОБА_3 умов договору не дотримався, не надав якісний матеріал для пам'ятника та без узгодження з замовником почав проводити роботи на місці поховання її батьків. Усувати недоліки своєї роботи та повертати отримані кошти відповідач відмовився.
З метою підтвердження викладених нею фактів ОСОБА_1 замовила проведення судової будівельно-технічної експертизи, яка визначила вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести після здійснення демонтажу самовільно проведеної відповідачем реконструкції поховання.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила:
1) розірвати договір, укладений 23 травня 2023 року між нею та ФОП ОСОБА_3 про виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні її матері;
2) зобов'язати відповідача за присутності позивача за власний рахунок протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили здійснити усунення наслідків самовільно проведеної реконструкції на похованні її батьків, а саме відповідально (без пошкодження фундаменту) демонтувати облицювання гранітною плиткою всього місця поховання (надмогильна надбудова після реконструкції має розміри 3,33-3,38 м х 2,93-2,96 м, висота цокольної частини від 0,17 м до 0,25 м) та залиття бетонним розчином внутрішньої частини ділянки та квітника на похованні (розмір квітника на похованні батька позивача становив до реконструкції 0,90 м на 0,60 м, розмір внутрішньої частини ділянки, де поховано матір позивача становив 2,10 м на 1,8 м, глибина внутрішньої частини ділянки та квітника 5 см), а також виконати роботи по відновленню стійкості пам'ятника ОСОБА_5 , який після демонтажу має пошкодження та встановлений ОСОБА_3 з недоліками, а саме, між пам'ятником та основою наявні порожнини;
3) стягнути з відповідача сплачений на його користь авансовий платіж у сумі 100 000 грн;
4) стягнути з ФОП ОСОБА_3 вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести після здійснення демонтажу самовільно проведеної відповідачем реконструкції, у сумі 25 283 грн;
5) стягнути з ФОП ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 100 000 грн і судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Інгульського (раніш Ленінського) районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2024 року забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 та заборонено ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості.
Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір на виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні ОСОБА_4 від 23 травня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_3 .
Зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_3 за присутності ОСОБА_1 демонтувати за власний рахунок самовільно проведену реконструкцію на похованні (на кладовищі по АДРЕСА_1 ) через істотні недоліки при проведенні ремонтно-будівельних робіт, а саме: відповідально (без пошкодження фундаменту) демонтувати облицювання гранітною плиткою всього місця поховання (надмогильна надбудова після реконструкції має розміри 3,33-3,38 м х 2,93- 2,96 м, висота цокольної частини від 0,17 м до 0,25 м); залиття бетонним розчином внутрішньої частини ділянки та квітника на похованні (розмір квітника на похованні батька позивача становив до реконструкції 0,90 м на 0,60 м, розмір внутрішньої частини ділянки, де поховано матір позивача становив 2,10 м на 1,8 м, глибина внутрішньої частини ділянки та квітника 5 см), а також виконати роботи по відновленню стійкості пам'ятника ОСОБА_5 , який після демонтажу має пошкодження та встановлений ОСОБА_3 з недоліками, а саме: між пам'ятником та основою наявні порожнини, в результаті чого відсутня стійкість пам'ятника.
Зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_3 здійснити вищезазначений демонтаж протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 100 000 грн.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, а саме вартість ремонтно - будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів, по улаштуванню надмогильної надбудови на місці поховання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на кладовищі по АДРЕСА_1 в сумі 25 283 грн.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 3000 грн.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 9000 грн, які пов'язані з проведенням будівельно-технічної експертизи, а також на користь держави судовий збір в сумі 1372,83 грн.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_3 не виконав належним чином свої зобов'язання щодо виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні та здійснив неякісну (самовільну) реконструкцію надмогильної надбудови на похованні, а тому наявні підстави для розірвання договору, зобов'язання усунути наслідки самовільно проведеної реконструкції на похованні батьків позивача та стягнення з відповідача на користь позивача авансу за виготовлення та встановлення пам'ятника та вартість ремонтних робіт, які буде необхідно здійснити з метою відновлення стану поховання. Суд вважав доведеними позивачем розмір авансу у сумі 100 000 грн та вартість робіт у сумі 25 283 грн.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, то суд вважав, що наявні підстави для її часткового задоволення на суму 3000 грн з урахуванням обставин справи, характеру правовідносин, розумності і справедливості.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_3 через представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідач зазначав, що з проханням здійснити роботи на місці поховання батьків до нього у травні 2023 року звернулася ОСОБА_6 . З нею він обговорював умови та вартість робіт й матеріалів, які були визначені у розмірі 134 000 грн. Саме вона передала аванс за виконання робіт та придбання матеріалів у сумах 80 000 грн та 20 000 грн. У подальшому з відповідачем ОСОБА_7 узгоджувала питання щодо будівельно-ремонтних робіт в телефонному режимі та при особистих зустрічах. Ним було проведено роботи на загальну суму 91 500 грн. Після виконання всіх робіт з облаштування надмогильної площадки, які було завершено ще в жовтні 2023 року позивачка ніяких претензій не мала. Будь-яких пошкоджень і дефектів, неякісної установки відповідачем здійснено не було. Робота відповідає всім нормам і виконана якісно.
У зв'язку з викладеним, на думку відповідача, відсутні підстави для розірвання договору та стягнення заявлених позивачкою сум, оскільки, по-перше, вона не є належним позивачем, а по-друге, він виконав усі умови договору, які були узгоджені.
Крім того, він наголошував на тому, що суд першої інстанції безпідставно при ухваленні рішення врахував висновок будівельно-технічної експертизи № 125-144 від 24 травня 2024 року, який, на погляд відповідача, є неповним та необ'єктивним.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Фактичні обставини справи
23 травня 2023 року ОСОБА_1 домовилася з ФОП ОСОБА_3 про виготовлення останнім гранітного пам'ятнику та проведення робіт з його встановлення у місці поховання її матері ОСОБА_4 .
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем. Його основним видом діяльності на момент домовленості було організування поховань та надання суміжних послуг.
Оголошена відповідачем вартість робіт та матеріалів становила 134 000 грн.
ОСОБА_1 передала відповідачу аванс на загальну суму 100 000 грн, на підтвердження чого ФОП ОСОБА_3 видав їй квитанцію.
Відповідно до накладної від 23.05.2023 ОСОБА_3 відпустив ОСОБА_1 плитку на суму 58 302 грн та реставраційні роботи та матеріали на суму 33 198 грн. Вказані матеріали та роботи ОСОБА_1 прийняті не були, про що свідчить відсутність її підпису на накладній.
Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи №125-144 від 24 травня 2024 року, складеним судовим експертом Лесків С. А., на місці проведення дослідження - цвинтар по АДРЕСА_1 відсутній пам'ятник на похованні ОСОБА_4 .
Згідно з наданими фотографіями раніше поховання представляло собою огороджену частину земельної ділянки з розмірами в плані 2,7 х 3,3 м з встановленим пам'ятником ОСОБА_5 , з квітником по периметру ділянки, з металевим фігурним огородженням, по бетонній основі облицьованого керамічною глазурованою плиткою, частина ділянки була засипана піском.
На час проведення дослідження спостерігалося виконання ПП ОСОБА_3 реконструкції місця поховання, а саме: був демонтований пам'ятник з чорного граніту на місці поховання ОСОБА_5 ; демонтовано металеве фігурне огородження по периметру ділянки поховання; розібрана керамічна плитка облицювання бетонної основи та в місці встановлення пам'ятника; залиття бетонним розчином внутрішньої частини ділянки та квітника; встановлення пам'ятника ОСОБА_5 ; облицювання гранітною плиткою чорного кольору розміром 0,3 х 0,6 м на цементному розчині усього місця поховання.
Експертом вказано, що виконаними замірами та оглядом на місці фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт по реконструкції місця поховання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 встановлено: місце поховання, а саме надмогильна надбудова на час дослідження має розміри 3,33-3,38 м х 2,93- 2,96 м, висота цокольної частини від 0,17 м до 0,25 м; по всій площі надмогильної надбудови, а також в цокольній частині між гранітними облицювальними плитами і основою наявні порожнини, що не відповідає вимогам п. 8.3.12 ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016; по всій поверхні укладання плитки на надмогильній надбудові виявлено неспівпадіння та нерівність швів. Відсутність вертикальності, горизонтальності, прямолінійності та рівності швів на всій поверхні надбудови під час укладання плитки утворює дефект будівельної конструкції, який виправити неможливо; шви між плитами по всій площі надмогильної надбудови заповнені розчином не щільно, що не відповідає п. 8.3.12 ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016 та п.3.56, 3.57 ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013; по всій площі шви між плитками на поверхні надмогильної надбудови мають відхилення по ширині більше 0,5 мм, що не відповідає вимогам, зазначеним в таблиці 13 ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013; на всій площі поверхні облицювання плитками наявні вкраплення білого кольору. Виявлено різнорідність кольору, різнорідність вкраплень, наявність олійних плям, подряпини (пошкодження глянцю). На похованні, яке знаходиться на відкритому місці, такі дефекти плитки видно відразу. Крім того виявлено неякісну підготовку та порізку плитки, про що свідчать наявні зазубрини та нерівності країв на глянці. Відсутня рівність поверхні облицювання плиткою, а також при проведенні замірів на наявність горизонталі при укладанні плитки встановлені западини та відхилення від горизонталі, що не відповідає п. 8.3.12 ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016 та п.3.6 ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013. Наявні перепади між плитками прибрати неможливо.
Пам'ятник ОСОБА_5 після демонтажу встановлений з недоліками, а саме, між пам'ятником та основою наявні порожнини, в результаті чого відсутня стійкість пам'ятника.
Усі перелічені вище дефекти та недоліки, які виникли при виконанні ремонтно-будівельних робіт по реконструкції місця поховання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є значними (істотними) та підлягають усуненню шляхом демонтажу.
Ремонтно-будівельні роботи, які були виконані на місці поховання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відносно з первісним станом поховання є реконструкцією.
Вартість ремонтно-будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів по улаштуванню надмогильної надбудови на місці поховання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на цвинтарі по АДРЕСА_1 на день проведення експертизи становила 25 283,00 грн.
Згідно з повідомленням від 17.04.2024, трекінгом Укрпошти про особисте вручення повідомлення, змістом висновку ОСОБА_3 був повідомлений про день та час проведення експертизи, однак не з'явився.
Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтримала викладені нею у висновку експертизи висновки.
Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка є сестрою позивачки, виготовлення пам'ятника та проведення робіт з його встановлення у місці поховання її матері ОСОБА_4 замовляла її сестра ОСОБА_1 . Гроші для оплати робіт та матеріалів належали ОСОБА_1 . ОСОБА_3 обумовленого договором не виконав, повертати аванс відмовився, сказавши, що свою роботу виконав. Свідок повідомила, що була присутня при замовленні послуги. ОСОБА_1 просила відповідача виготовити пам'ятник, дві вази та плиту. Вона не замовляла роботи з укладки плитки.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_10 вона чула замовлення, яке робили ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . Вони замовляли демонтаж огорожі, старої плитки, укладку нової, пам'ятник. Свідок пояснила, що гроші у сумі 80 000 грн принесла ОСОБА_6 . Ще 20 000 грн були заплачені згодом. Квитанцію про сплату відповідачу грошей заповнювала вона на його прохання. Свідок не підтвердила факт прийняття позивачкою робіт від ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що у жовтні 2023 року бачив позивачку та відповідача на цвинтарі. Разом з ними були ще дві жінки. Вони про щось розмовляли, однак він не чув їх розмови. На похованні проводилися роботи з укладки плитки. Рядом з похованням лежав пам'ятник, на якому було прізвище ОСОБА_12 .
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Стаття 854 ЦК України передбачає, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно з ст.865, 866 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.
Відповідно до ст.870 ЦК України за договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу. Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 873 ЦК України визначає, що вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Змістом частин першої та третьої статті 857 ЦК України передбачено обов'язок підрядника виконати роботу відповідно до умов договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимог, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із частинами першою та третьою статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені положеннями статті 651 ЦК України, відповідно до яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторони. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 сформулювала висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі і за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (в даному випадку підряднику).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_3 не виконав належним чином свої зобов'язання щодо виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні батьків позивачки та здійснив неякісну самовільну реконструкцію надмогильної надбудови на похованні, а тому наявні підстави для розірвання договору підряду, зобов'язання усунути наслідки самовільно проведеної реконструкції на похованні батьків позивача та стягнення з відповідача на користь позивачки авансу за виготовлення та встановлення пам'ятника та вартості ремонтних робіт, які буде необхідно здійснити для відновлення стану місця поховання. Суд вважав доведеними позивачкою розмір авансу у сумі 100 000 грн та вартість робіт у сумі 25 283,00 грн. Що стосується стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, то суд вважав, що наявні підстави для її часткового задоволення на суму 3000 грн з урахуванням обставин справи, характеру правовідносин, розумності і справедливості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
З досліджених доказів вбачається, що між сторонами у справі було укладено договір підряду з виготовлення гранітного пам'ятнику та проведення робіт з його встановлення у місці поховання матері позивачки.
Доводи відповідача про те, що позивачка не є належним позивачем, бо він укладав договір з її сестрою ОСОБА_13 , колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, в тому числі і поясненнями відповідача, викладеними ним у відзиві на позовну заяву, де він визнавав укладення договору з позивачкою.
Відповідач умов договору не виконав, натомість, без погодження з позивачкою виконав роботи, які не були обумовлені умовами договору. Виконані ним на місці поховання роботи мають дефекти та недоліки, які є значними (істотними) та можуть бути усунуті тільки шляхом демонтажу.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст.651 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
За такого, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору підряду, стягнення з відповідача на користь позивачки авансу за виготовлення пам'ятника, який так і не був виготовлений, а також вартості ремонтно-будівельних робіт, які буде необхідно здійснити для відновлення стану місця поховання.
Також правильним є висновок суду щодо зобов'язання відповідача здійснити усунення наслідків самовільно проведеної реконструкції на похованні батьків позивачки, оскільки умовами договору підряду виконані відповідачем роботи не обумовлювалися, про що свідчить видана відповідачем квитанція. Про це свідчить і виписана відповідачем 23 травня 2023 року накладна про відпуск ОСОБА_1 плитки, реставраційних робіт та матеріалів, яка не була підписана позивачкою, що свідчить про відсутність домовленості щодо здійснення вказаних робіт.
Що стосується висновку суду про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 3000 грн, то він також є обґрунтованим.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні прав, наданих споживачам.
У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оскільки відповідачем були порушені умови договору підряду, внаслідок чого позивачка зазнавала моральних страждань, то він має відшкодувати їй моральну шкоду.
Визначений судом розмір шкоди відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача в частині оскарження рішення суду.
Щодо висловленої відповідачем незгоди з протокольною ухвалою суду про відмову у призначенні судової будівельно-технічної експертизи
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом ч. 2, 3 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
З викладених відповідачем питань, які він просив поставити перед експертом, вбачається, що на частину з них вже була надана відповідь експертом ОСОБА_8 , частина з них не стосується предмета доказування, а частина не є компетенцією експерта.
За такого, висновок суду про відмову у призначенні експертизи, на думку суду, був обґрунтованим.
Що стосується посилань відповідача на те, що наявний у справі висновок експерта є неповним та необ'єктивним, то колегія суддів з цим не погоджується. Експерт дала відповідь на усі поставлені їй питання, які стосувалися предмета доказування. Вона попереджалася про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України (надання завідомо неправдивого висновку експерта, відмова експерта від виконання покладених на нього обов'язків). Докази наявності сумнівів у правильності висновку експерта відсутні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повне судове рішення складено 19 грудня 2025 року.