Справа № 751/8449/25
Провадження №3/751/2845/25
17 грудня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сірого І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові у режимі відеоконференції справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , -
25.09.2025 о 10 год 36 хв у м. Чернігові по вул. І.Мазепи, 66, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110280, нз НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Показав, що його зупинила поліція за те, що не ввімкнув покажчик повороту. Надалі поліцейський повідомив про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, запропонував проїхати у лікарню для огляду, на що він погодився. Втім у лікарні не зміг здати аналіз сечі, оскільки у нього проблеми зі здоров'ям, погано працюють нирки. Протягом двох годин пив воду, приблизно 1,5л, але так і не зміг здати аналіз. Просив взяти інші аналізи. Зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду.
Захисник Сірий І.О. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на письмові заперечення. Вказав, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції з підстав не включення покажчика зміни руху, а також про необхідність заміни лобового скла. Поліцейський перевірив водія по базі АРМОР та запитав, чи вживав заборонені речовини. ОСОБА_1 відповів, що після контузії доводилось приймати ліки. Після чого сам запропонував проїхати до лікарні. Надалі поліцейський без перевірки ознак наркотичного сп'яніння, повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього таких ознак. Приїхавши до лікаря, ОСОБА_1 протягом двох годин пив воду, оскільки лікар запропонував здати йому аналіз сечі. За станом здоров'я (варикоз ІІІ стадії, отікання кінцівок тіла, проблеми з нирками) ОСОБА_1 не зміг здати достатню кількість сечі. ОСОБА_1 просив відібрати у нього інший біологічний матеріал, такий як кров або слину, але лікарами це було проігноровано. У даному випадку ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, частина 2 статті 266 КУпАП визначає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 903369 від 25.09.2025;
- направленням на огляд водія, у якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу;
- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, відповідно якого зазначено причину зупинки транспортного засобу;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, що містяться на доданому до протоколу оптичному диску, відповідно до якого ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Водій повідомив, що раніше приймав лікарські засоби за рецептами лікаря, які містили в собі наркотичні засоби, але на даний час їх не приймає, згоден проїхати у лікарню на огляд (10.40год). Надалі поліцейський повідомив про ознаки наркотичного сп'яніння, водій погодився пройти огляд у лікарні. У лікарні ОСОБА_1 підписав згоду на проходження огляду та намагався неодноразово здати аналіз сечі. Поліцейським роз'яснено наслідки за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Протягом двох годин (до 12.40год) ОСОБА_1 не зміг здати аналіз сечі. Лікарем огляд припинено. Поліцейським було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР.
Допитаний інспектор взводу № 2 роти № 4 УПП в Чернігівській області ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що протокол складено за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на підставі виявлених ознак. Про відповідальність за відмову від проходження огляду був попереджений. ОСОБА_1 возили в лікарню на огляд, але він не здав аналіз сечі. Чи відмовлявся ОСОБА_1 ствердно від проходження огляду, не може згадати.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп'яніння, є непереконливими.
Згідно з вимогами розділу І п.п. 3, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У розділі ІІ п. 12 даної Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно відеозапису, поліцейський при спілкуванні з водієм повідомляє наявні в останнього ознаки наркотичного сп'яніння. Крім того, всі ці ознаки відображені не тільки в протоколі про адміністративне правопорушення, а і в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Також суд зауважує, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак наркотичного сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані наркотичного сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп'яніння.
Як убачається з матеріалів справи, працівник поліції, після виявлення у ОСОБА_1 відповідних ознак наркотичного сп'яніння, доставив останнього до закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак не зміг здати на аналіз сечі через стан здоров'я, при цьому, у медичному закладі в останнього відмовилися брати на аналіз зразки іншого біологічного середовища, зокрема, кров, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Інструкцією не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Крім того, відповідно до вимог п. 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій унаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомили, що для проведення дослідження на стан наркотичного сп'яніння необхідно здати саме аналіз сечі, на що останній погодився та на пропозицію лікаря почав пити воду, але здати необхідне біологічне середовища не зміг.
Суд зазначає, що неможливість здавання сечі має бути реальною, зумовленою медичними показниками, а неможливість здати сечу у закладі охорони здоров'я має бути підтверджена відповідними доказами, оскільки така неможливість не виникає раптово, а їй передують відповідні обставини. Проте, жодних даних того, що ОСОБА_1 страждає на будь-яке захворювання, яке унеможливлює відібрання зразків біологічного середовища (сечі) суду надано не було.
Оскільки з моменту зупинки ОСОБА_1 та виявлення в останнього ознак наркотичного сп'яніння до моменту, коли він повинен був здати необхідне біологічне середовище, минуло відведені законодавцем дві години, а тому його дії були правильно розцінені лікарем та поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Отже, вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
На виконання приписів статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.
За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також слід зазначити, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, якою передбачено єдиний вид стягнення, а саме - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що позбавляє суд можливості застосовувати більш м'яке стягнення, ніж визначено санкцією цієї статті.
Відповідно до положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючи ст.ст. 1, 9, 23, 33-35, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст постанови суду складено 19.12.2025.
Суддя: Н.В. Маслюк