Справа № 344/16822/25
Провадження № 1-кп/344/1335/25
18 грудня 2025 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілої: ОСОБА_4 ,
представника потерпілої: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, відомості про яке 07 березня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091010000431,-
До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року по вказаному провадженню призначено підготовче судове засідання.
18.11.2025 року обвинуваченим ОСОБА_7 через канцелярію суду подано угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 14.11.2025 року.
Згідно даної угоди потерпіла та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.286-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків та надання матеріальної допомоги на проведення медичного огляду та лікування. Також, сторони погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_7 за ч.1 ст.286-1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі 3 000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що йому зрозумілі надані йому законом права, наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований у разі затвердження угоди про примирення і просив суд затвердити зазначену угоду.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просив суд затвердити угоду, оскільки вона відповідає вимогам закону та не суперечить інтересам суспільства.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення, вказала, що наслідки затвердження угоди їй зрозумілі, шкода відшкодована.
Представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду, оскільки вона відповідає вимогам закону та не суперечить інтересам суспільства.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечила щодо затвердження угоди, оскільки вона не відповідає вимогам закону.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши угоду від 14 листопада 2025 року, обвинувальний акт та долучені до нього документи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Пунктом першим частини сьомої статті 474 КПК України визначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Зі змісту ст.69 КК України встановлено, що призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом можливе з урахування особи винного та за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У поданій угоді про примирення сторони домовились призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7 із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, тобто покарання більш м'яке ніж передбачено санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, з призначенням додаткового покарання, а саме, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Так, згідно даної угоди про примирення, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і враховуються для застосуванняст.69 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків та надання матеріальної допомоги на проведення медичного огляду та лікування.
Однак, судом встановлено що згідно обвинувального акту, обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_7 , у ході досудового розслідування не встановлено. Не встановлено зазначених обставин і в судовому провадженні, оскільки угода винесена на розгляд суду в підготовчому судовому засідання, що виключає дослідження доказів необхідних для встановлення обставин, що пом'якшують покарання.
Таким чином, судом не встановлено наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому відсутні підстави для застосування положень ст.69 КК України з призначенням більш м'якого виду основного покарання у виді штрафу.
Згідно пункту першого частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК України.
Частиною 7ст.474 КПК України визначено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексута/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
За таких обставин судом встановлено, що вказана угода про примирення суперечить вимогам закону, зокрема вимогам ст. 69 КК України щодо призначення обвинуваченому більш м'якого виду основного покарання у виді штрафу.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що у затвердженні угоди про примирення укладеної між обвинуваченим та потерпілою, 14 листопада 2025 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України слід відмовити, а судове провадження продовжити в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.7 ст.474 КПК України,-
У затвердженні угоди про примирення, укладеної 14 листопада 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України - відмовити.
Судове провадження продовжити в загальному порядку.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19 грудня о 14 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1