Справа № 342/318/25
Провадження № 2/342/349/2025
18 грудня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.
за участю секретаря судового засідання Матієк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822), в інтересах якого діє представник СТОЛІТНІЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ, через систему "Електронний суд" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість загальною сумою 36 247,76 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3999,99 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 22047,77 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 102 календарних днів 10 200,00 грн, сплачений судовий збір 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 21.02.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4407178 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів: з 21.02.2024 року по 04.02.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 4000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
Представник позивача зазначає, що кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Також представник позивача наголошує, що Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклав кредитний договір. Відповідно до реквізитів Договору № 4407178 від 21.02.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «83379». Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач. Враховуючи зазначене, той факт, що Договір між первісним кредитором та Відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, відповідно до вимог чинного законодавства України, не може бути спростовано.
За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», відповідно до зазначеного договору № 4407178 від 21.02.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 . З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_2 , що повною мірою відповідає вимогам законодавства.
Також представник зауважує, що відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. Договору. За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4407178 від 21.02.2024 року у період з 21.02.2024 року по 25.10.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 23547.77 грн. У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 0.01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 1500.00 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що є невід'ємним додатком до цієї Позовної заяви. Враховуючи зазначене, оплата відповідачем процентів за користування грошовими коштами є свідомим та вільним вибором відповідача, спрямованим на виконання умов Договору. Тобто, оплата відповідачем суми нарахованих процентів за користування грошовими коштами на рахунок первісного кредитора є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів у сумі, що визначена п. 1.2. Договору. Враховуючи вищенаведене, факт укладення правочину та отримання відповідачем коштів не може бути спростований, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.
Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі поденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору. Також необхідно зазначити, що наданий Позивачем до Суду поденний Розрахунок заборгованості за Договором є належним та допустимим доказом заборгованості, в даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку дії Договору - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Підписуючи договір, позичальник погоджувався на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 25.10.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором. Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.10.2024 року №25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4407178 від 21.02.2024 року загальна сума заборгованості склала 28047,76 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 3999,99 грн., заборгованості за процентами - 22047,77 грн., штрафні санкції 2000 грн.
Також позивач звертає увагу суду, що рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
За даними поданого розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 21.02.2024 року по 25.10.2024 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 22047,77 грн. Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 року до Позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 22047,77 грн.
В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024 року: За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4407178 строк кредиту 350 днів: з 21.02.2024 року по 04.02.2025 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.10.2024 року №25/10/2024, строк дії Договору № 4407178 від 21.02.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 26.10.2024 року по 04.02.2025 року (102 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 10 200,00 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 3999,99 грн * 2,5% = 100,00 грн*102 календарних дні = 10 200,00 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4407178 від 21.02.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 32 247,77 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 22047,77 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 10200,00 грн.).
Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1048, 1049, ЦК України, ст. ст. 4, 19, 20, 27, 28, 84, 175-177, 184, 187, 279, 280 ЦПК України, позивач просить суд задовольнити позов.
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання. Витребувано в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса - 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, адреса для кореспонденції: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), у строк до 29 квітня 2025 року:
- інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- підтвердження факту зарахування коштів 21.02.2024 на дану платіжну картку НОМЕР_2 , банком-емітентом якої є АТ КБ "Приватбанк" у сумі 4000 грн за ініціативою ТОВ "Лінеура Україна" (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА"..
Представник позивача - адвокат СТОЛІТНІЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ в судові засідання не з'явився. У поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі позивача.
Судові засідання 29.04.2025 та 21.05.2025 відкладені у зв'язку із неявкою відповідача - ОСОБА_1 , про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому ЦПК України порядку, шляхом надіслання судових повісток про виклик в судові засідання за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті "Судова влада".
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Цимбал Альони Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволено. Судове засідання, призначене на 10 червня 2025 року о 10:30 год, та всі наступні судові засідання по даній справі постановлено здійснювати дистанційно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з представником відповідача Цимбал Альоною Анатоліївною, з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему за допомогою системи «ВКЗ».
06.06.2025 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Цимбал Альони Анатоліївни, через систему «Елетронний суд», надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представниця зазначила, що 21.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір №4407178. 25.10.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги. Відповідно до повідомлення від 28.10.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» надіслало sms-повідомлення про відступ права вимоги. Договір №4407178 від 21.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді та підписано електронним підписом. Надані Позивачем копії електронних документів не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, тому що ні Суд, ні Відповідач не може перевірити її достовірність та незмінність змісту, що згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПК України має наслідком відхилення цього електронного доказу. Позивачем не надано доказів того, що Відповідачу було надано його примірник Кредитного договору та додатків до нього. Законодавство зобов'язує кредитодавця надати оригінал договору споживачу невідкладно після підписання сторонами і покладає саме на кредитодавця обов'язок доведення того, що такий оригінал було фактично передано споживачу.
Також представниця зазначає, що Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18) визначає те, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Дана умова в Договорі вказує на грубе порушення кредитодавцем законодавства України. Адже, в першу чергу, не погоджено істотної умови договору про процентну ставку, звідси ми не можемо зробити висновки як правильно нараховувати відсотки. До того ж, навіть орієнтовно ми не можемо припустити тип процентної ставки, тому що вона зовсім не відповідає вимогам передбачених ч.ч. 1-4, статті 1056-1 ЦК України, де процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Тобто умови з переліком відсоткових ставок, що зазначений у Кредитному договорі №44071778 від 21.02.2024 року є нікчемними, і такі ставки не повинні застосовуватися до даної заборгованості.
Крім того наголошує на тому, що посилання ТОВ «Лінеура Україна» на Паспорт кредиту є недоцільним та неправомірним, адже постановою об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Щодо розрахунків заборгованості за кредитним договором №4407178 від 21.02.2024 року, доказу зарахування кредитних коштів та доказів користування такими коштами представниця позивача повідомляє, що надані Позивачем додатки, а саме розрахунки заборгованості станом на 25.10.2024 рік та станом на 04.02.2025 рік порушують чинні вимоги законодавства, адже за наданим розрахунком станом на 25.10.2024 рік вбачається, що нарахування заборгованості за процентами відбувалося в розмірі 1,25% на день до 17.03.2024 року, далі , включаючи розрахунок станом на 04.02.2025 рік, нарахування боргу відбувалося за ставкою 2,5% щодня до 04.02.2025 року , в даному випадку це є грубим порушенням вимог законодавця кредитором, адже відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1 %, а тому стягнення заборгованості процентів нарахованими первісним кредитором у розмірі 22 047,77 грн та процентів нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 102 календарних дні в розмірі 10 200,00 грн є порушенням прав позичальника та зловживанням своїми правами кредитором. Відсутній первинний бухгалтерський документ, який підтверджує факт перерахування кредитних коштів. Лист-повідомлення про переказ коштів на суму 4000,00 грн, не є належним та допустим доказом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно з ч. 1 цієї статті підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. До того ж, повідомлення від АТ КБ «Приватбанк» від 07.04.2025 року про те, що на ім'я ОСОБА_1 було здійснено переказ коштів у розмірі 4 000,00 грн, також не є первинним бухгалтерським документом, а тому не може бути належним доказом у справі №342/318/25. Позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчував, що відповідачу по кредитним договорам були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладання договорів на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже, не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості є документами, що створені самим позивачем, а відтак, інформація зазначене в них, за умови відсутності первісних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач.
Якщо аргументи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, суперечать встановленим фактам справи та вводять суд в оману, вони можуть бути визнані безпідставними. Такі дії порушують принципи та норми цивільного права, зокрема принцип добросовісності та змагальності сторін. Суд, у свою чергу, має право не брати до уваги такі аргументи та докази при ухваленні рішення. У копії Договору передбачений порядок надання кредиту у безготівковій формі, проте немає жодного доказу його фактичного виконання: відповідно до п. 2.4. наданої Позивачем копії Кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору Розрахунок заборгованості, яка надана Суду Позивачем, не є доказом наявності заборгованості по договору, оскільки не належить до засобів доказування, передбачених ст. 76 ЦПК України, і не є первинним бухгалтерським документом. Посилання Позивача на цей розрахунок як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованим, оскільки розрахунки заборгованості є внутрішніми документами фінансових установ та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19. Довідки інших фінансових компаній також не є первинними бухгалтерськими документами, ані документами зведеного обліку (виписками), не містять усіх передбачених законом реквізитів для переказу коштів, відомостей про відправника та одержувача і не відповідають імперативним вимогам належності та допустимості до таких доказів. Позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі Позичальнику кредиту у заявленій сумі, а саме не було надано оригіналу кредитного договору, меморіальний ордер чи інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника первісним кредитором, виписки з рахунку первісного кредитора за дату виплати коштів Відповідачу відповідно до ст. 19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ч. 2 ст. 78 ЦПК України. Оскільки законодавство чітко встановлює перелік документів, на підставі яких здійснюється переказ і видача коштів з рахунків, за відсутності таких доказів у Позивача вищевикладене означає недоведеність позовних вимог, що унеможливлює і стягнення будь-яких коштів. Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.
Наголошує на тому, що згідно з розрахунком заборгованості невідомо яким чином розраховувалась заборгованість, у розрахунку не визначений розміри відсоткової ставки, також не має визначення наданого розміру кредиту з якого визначалась вся заборгованість, деталізації розрахунку, також вбачається, що відсотки продовжували нараховуватися після спливу строку кредитування. Фактично, позивач надав до суду не сам доказ проведення господарських операцій та руху коштів, а отже, і виконання зобов'язань, а лише свої власні висновки з цього приводу у вигляді розрахунку заборгованості за кредитним договором, позбавивши цим суд та відповідачів можливості надати власну оцінку вірності розрахунків як доказів, якими обґрунтовується розмір позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4,10, 15, 16, 89, 126, 127, 174, 263,352, 354, 356, 358,359, ЦПК України, ст.ст. 16, 207, 215, 216, 217, 525, 526, 611, 627, 629, 630, 633, 634, 638, 639, 630, 1054, 1055, 1056-1 та інше ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 1, 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 8, 55, 129 Конституції України та іншим представниця позивача просить суд: 1. Надати дозвіл представнику ОСОБА_2 ОСОБА_1 подати додаткові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи №342/318/25 та визнати подання додаткових пояснень по справі №342/318/25 за необхідне для з'ясування всіх обставин при розгляді справи судом; 2. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовій компанії «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором №4407178 від 21.02.2024 у розмірі 36 247,76 грн, стягненні витрат на правову допомогу - 10 000,00 грн та судового збору - 2 422,40 грн до ОСОБА_1 - в повному обсязі.
Судове засідання 10.06.2025 відкладено у зв'язку із потребою у позивача ознайомитися з додатковими поясненнями сторони відповідача.
Судове засідання 08.07.2025 відкладено у зв'язку із неявкою відповідача - ОСОБА_1 , про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому ЦПК України порядку.
У відповідності до довідки, яка міститься в матеріалах справи, 14.08.2025 о 10.30 розгляд справи №342/318/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не відбувся оскільки суддя Федів Л.М. з 10:12 по 11:53 год. була зайнята по справі №342/183/25 за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - ОСОБА_4 до Служби у справах дітей Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визначення місця проживання дитини разом з батьком, у зв'язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері.
Під час судового засідання представниця відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цимбал Альона Анатоліївна підтримала позицію, висловлену у додаткових поясненнях. Також зазначила, що позивач не надав доказів підписання договору 21.02.2024. Крім того, невідомо, яку фіксовану ставку погодила позивач. З приводу розрахунку заборгованості ствердила, що він не є доказом, оскільки його склав уже другий кредитор. Більше того, він не відображає нарахування кредитних коштів. Зазначила, що єдиним документом, що підтверджує заборгованість боржника є виписка. Отже, жодного доказу отримання, перерахування та використання кредитних коштів відповідачем не надано.
У судовому засіданні 18.09.2025 оголошено перерву за клопотанням представниці відповідача з метою підготовки до стадії дослідження доказів.
У судовому засіданні 14.10.2025 оголошено перерву у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги в Івано-Франківській області.
06.11.2025 розгляд справи був відкладений у зв'язку із неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
11.11.2025 представницею відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Цимбал Альоною Анатоліївною подано заяву про розгляд справи без участі. Повідомила, що наступне судове засідання призначене на 01 грудня 2025 року о 11 год 00 хв. Зазначила, що представник Відповідача 01.12.2025 року об 11 год 00 хв. приймає участь у іншій справі. Керуючись ст. 182 ЦПК України, просила суд розглянути справу без її участі та без участі Відповідача у порядку письмового провадження. Позовні вимоги не визнають, проти задоволення позову заперечують в повному обсязі. Додаткових клопотать чи заяв не мають.
У відповідності до довідки, яка міститься в матеріалах справи, 01.12.2025 о 11.00 розгляд справи № 342/318/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не відбувся, оскільки суддя Федів Л.М. з 10:33 по 11:40 год. була зайнята по справі №342/1051/25 за позовом ОСОБА_5 , в інтересах якої діє представник - адвокат Боднарчук Андрій Михайлович, до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, надані стороною відповідача додаткові пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.02.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір №4407178 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний за стосунок «Credit7».
Відповідно до п. 1.2 договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов?язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов?язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов?язки, передбачені Договором.
Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000,00 гривень.
Згідно із п. 1.3. даного договору строк кредитування 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору.
Згідно з п. 1.4. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:
1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 2.5% та розрахована за формулою:
ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (35 000,00/4 000,00)/350х100%, де ДПС - денна процентна ставка; 3ВСК - загальні витрати за кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту;
+- строк кредитування у днях (п.1.3).
1.4.2. Знижена процентна ставка становить 1,25% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 16.03.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для ї застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку ї обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання Клієнтом права на Знижену процентну ставку дорівнює 2.411% та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК1/ЗРК)/t ? 100%= (33 750,00/4 000,00)/350x100%, де: ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК1 - загальні витрати за кредитом при умові застосування зниженої процентної ставки; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Згідно із пунктами 1.5.-1.9. Договору Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 133 839,05% річних.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 47 682,84% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 39 000,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 37 750,00 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної ставки, денної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і Клієнт виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені Договором. При цьому, орієнтовна реальна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту - за стандартною та зниженою ставкою, застосовані виходячи з умов застосування цих ставок, що передбачені Договором, але у межах погодженого строку виконання Клієнтом зобов'язань за Договором. Крім того, при обчисленні вказаних показників не враховуються витрати Клієнта, обов'язковість сплати яких не передбачена цим Договором та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов'язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні Клієнту для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства, здійснені переказу коштів через третіх осіб в погашення заборгованості за Договором та інше. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави..
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .
У відповідності до п. 2.2 договору сума кредиту перераховується товариством протягом двох днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту 21.02.2024 року або 22.02.2024 року.
Відповідно до п.3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
Згідно із п. 3.4. Договору розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4 Договору, залежить від умов ї встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.
Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору (п.4.1. Договору).
У відповідності до п 9.7.1. Договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в Договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що:
- перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про ї надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття Клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від ї отримання, та яка розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування;
- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п.9.9. Договору).
Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 83379, 21.02.2024, 17:10:08.
Також, відповідачкою підписано: Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4407178 від 21.02.2024, інформаційне повідомлення, яке є додатком №2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4407178 від 21.02.2024.
Окрім того, сторонами погоджено Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту - кредит, сума - 4 000,00 грн, строк кредиту - 350 днів, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби, інформацію щодо загальних витрат за кредитом за стандартною процентною ставкою - 35 000,00 грн, інформацію щодо загальних витрат за кредитом (з урахуванням зниженої процентної ставки) - 33 750,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 39 000,00, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 133 839,05 % річних, реальна річна процентна ставка (з урахуванням зниженої процентної ставки) - 47 682,84 % річних. Вказаний паспорт підписаний ОСОБА_1 21.02.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 97878.
На підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем надано інформаційну довідку від ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», в якій вказано, що 21.02.2024 17:12:10 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта суму 4000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - c8b3e075-fcb9-4ef2-b71b-bfaf51b8dd5d, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - 44071781708528327, Session ID - 023218673808, сайт торгівця -https:/credit7.ua, код авторизації - 334167, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: Зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .
Згідно із інформацією АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», надісланою на адресу суду 22.04.2025, щодо ОСОБА_1 вбачається наступне: на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 , на яку здійснено переказ коштів: дата платежу - 21.02.2024, сума - 4000,00 грн, інформація про платника - P2P_LI_CR, KYIV.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
За таких обставин суд вважає доведеним факт укладання між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4407178 від 21.02.2024 та отримання відповідачкою кредиту в сумі 4000,00 грн, що також свідчить про належне і повне виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Більше того із копії розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4407178 від 21.02.2024, виданим ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором №4407178 від 21.02.2024 станом на 25.10.2024 становить 29547,77 грн., а саме: за кредитом 4 000,00 грн, по відсотках 23547,77 грн, по штрафам 2 000,00 грн. Окрім того, з даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено часткову оплату заборгованості, а саме 1 500,01 грн, з яких: 0,01 грн - тіло кредиту, 1500,00 грн - проценти за користування. Зважаючи на вищенаведене до сума сплати становить 28 047,76 грн.
Суд звертає увагу, що у даному розрахунку заборгованості відображена інформація про часткового погашення відповідачем суми заборгованості, а саме: 23.02.2024 відповідач внесла: 0,01 грн (тіло кредиту) та 150 грн (процентів); 05.03.2024 - 200,00 грн (процентів); 15.03.2024 - 260,00 грн (процентів); 27.03.2024 - 890,00 грн (процентів), що також підтверджує факт визнання ОСОБА_1 наявних у неї кредитних зобов'язань перед кредитодавцем, а тому твердження представниці відповідача - адвоката Цимбал Альони Анатоліївни про неукладення відповідачем договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4407178 від 21.02.2024, суд сприймає критично. Факт часткового виконання договору не може свідчити про його неукладення, а тим більше про те, що відповідачу не було надано примірник кредитного договору та додатки до нього.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно п.5.1.3 Договору № 4407178 від 21.02.2024 Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.
25.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором було укладено договір факторингу №25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за кредитними договорами.
25.10.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ ФК «Фінтраст УКРАЇНА» підписали Акт прийому передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024.
Копію платіжної інструкції № 3475 від 01.11.2024 підтверджується здійснення ТОВ «ФК «Фінтраст УКРАЇНА» на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» переказу коштів за договором факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024.
Згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 до ТОВ «ФК «Фінтраст УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4407178 від 21.02.2024 у розмірі 28 047,76 грн.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило відповідача про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» - 28.10.2024, що підтверджується повідомленням ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором, підписаним заступником директора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - А.Зінюк.
Отже, позивач набув право Вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договорами на законних підставах.
На дату укладання Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, строк дії Договору № 4407178 від 21.02.2024 не закінчився. Тому, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст КАПІТАЛ» за договором №4407178 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.02.2024 за 102 календарних днів (26.10.2024-04.02.2025) здійснено нарахування відповідачу процентів за користування грошовими коштами в розмірі 10 200, 00 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У справі, що розглядається, позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не надала належних та допустимих доказів на спростування факту отримання кредитних коштів, а також обставин та доказів наданих позивачем.
При цьому, відсутність первинних бухгалтерських документів, не є підставою для висновку про невиконання умов договору банком та, як наслідок, неотримання позичальником грошових коштів за кредитним договором.
У прохальній частині позову представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі - 36 247,76 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом - 3 999,99 грн., суми заборгованості за процентами, нарахованих первісним кредитором, - 22 047,77 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 102 календарних днів - 10 200,00 грн.
Наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4407178 від 21.02.2024, та витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, є належними доказами наявності заборгованості позичальника.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.
Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов'язків відповідно до укладеного правочину.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц).
Сторона відповідача, під час розгляду даної справи власних розрахунків заборгованості не надала та не заявляла клопотання щодо призначення експертизи, отже належними та допустимими доказами не спростував розмір боргу.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», свої зобов'язання за договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4407178 від 21.02.2024 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, який нею підписано електронним підписом, будь-яких доказів на спростування користування наданими фінансовою компанією кредитними коштами та розрахунку заборгованості відповідач не надала, а тому оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором в розмірі 36 247,76 гривень.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу, суд дійшов такого висновку.
На підтвердження понесення витрат на оплату правової допомоги позивач надав такі докази: Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, Акт №7252 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, згідно якого загальна вартість послуг становить 10 000 грн; заявку №7252 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, копію ордеру серії АІ № 1852675, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10, копію рахунку на оплату №7252-21/03-2025 від 21.03.2025 по договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
Враховуючи складність справи, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених, або тих які будуть понесені стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд вважає наявними підстави для стягнення на користь позивача понесених витрат по сплаті правничої допомоги у розмірі 3000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8 що становить 2 422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Суд також враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі. Інші доводи учасників процесу не спростовують висновків суду по даній справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.512-512, 526-530, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 44559822, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4407178 від 21.02.2024 у розмірі 36 247,76 грн (тридцять шість тисяч двісті сорок сім гривень 76 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 44559822, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн (три тисячі гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення складено 18.12.2025.
Суддя: Федів Л. М.