Справа № 463/4915/24
Провадження № 2-о/463/26/25
19 грудня 2025 року м. Львів
Личаківський районний суд міста Львова в складі:
головуючої судді Ціпивко І.І.,
присяжних: Манько О.І. та Бойка Я.М.
з участю секретаря судового засідання Метеллі Б.Б.
з участю заявника ОСОБА_1
представника особи, відносно якої вирішується питання про визнання її недієздатною адвоката Осташевського А.М.,
представника заінтересованої особи органу опіки та піклування Личаківської РДА Башта Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки і піклування Личаківської РДА Львівської міської ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
встановив:
Стислий виклад позицій сторін.
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним та призначити його опікуном. Свої вимоги заявник мотивує ти, що ОСОБА_2 це його брат, який з дитинства хворіє, перебуває на диспансерному обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер». Внаслідок свого захворювання ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує постійної сторонньої допомоги, догляду та опіки. Проживає разом із ним та мамою, опікується ними, оскільки інших близьких родичів у них немає.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 року, визначено головуючу суддю Леньо С.І. для розгляду справи.
Згідно протоколу автоматичного визначення присяжних від 04.06.2024 року, визначено присяжних: Манько О.І. та Бойка Я.М.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 06.09.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки і піклування Личаківської РДА Львівської міської ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, призначено судово-психіатричну експертизу. Провадження у справі зупинено.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 року (підстава: перебування судді Леньо С.І. у відпустці, розпорядження керівника апарату суду №44 від 07.11.2024) визначено головуючу суддю Ціпивко І.І.
Ухвалою судді Личаківського районного суду міста Львова Ціпивко І.І. від 06.12.2024 року заяву прийнято до розгляду матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, призначення опікуна, заінтересована особа Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради. Взято до уваги, що ухвалою суд від 08.09.2024 року у справі призначено експертизу та провадження зупинено на час її проведення.
Ухвалою судді Личаківського районного суду міста Львова Ціпивко І.І. від 14.07.2025 року поновлено провадження у справі. Судове засідання призначено на 29.07.2025 року.
29.07.2025 року розгляд справи відкладено у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасників судового провадження, відносно яких відсутні відомості про належність їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи в суді.
28.08.2025 року розгляд справи відкладено через неявку присяжних.
10.09.2025 року розгляд справи відкладено через неявку учасників та не надіслання висновку органу опіки та піклування.
29.09.2025 року розгляд справи відкладено через неявку учасників та не надіслання висновку органу опіки та піклування.
14.10.2025 року розгляд справи відкладено через неявку учасників.
03.11.2025 року розгляд справи відкладено за клопотанням адвоката Осташевського А.М.
25.11.2025 року у судовому засіданні оголошено перерву для витребування інформації про військово-облікові дані заявника.
Розгляд справи по суті відбувся 16.12.2025 року за участі сторін.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві. Додатково повідомив, що подана ним заява не має штучного характеру для уникнення призову за мобілізацією, оскільки працює та має бронювання. З дитинства за братом постійно здійснювала догляд мати, проте станом на даний момент мати не може продовжувати доглядати за братом за станом її здоров'я.
Представник ОСОБА_2 адвокат Осташевський А.М. заяву підтримав.
Представник заінтересованої особи органу опіки та піклування Личаківської РДА Башта Г.І. у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечила, підтримала подання органу опіки та піклування.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.02.1968 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.05.1978 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідно до акту МСЕК серії 10 ААА № 823275 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, нагляду і допомоги.
Відповідно до висновку лікарської комісії Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру № 2566 від 01.10.2021 року щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, хворий ОСОБА_2 , 1968 року народження, як особа з інвалідністю І групи з дитинства проживає разом із мамою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ос та потребує постійного стороннього догляду
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 581 від 4.04.2025, ОСОБА_2 страждає стійким. хронічним психічним розладом у вигляді розумової відсталості в ступені вираженої дебільності, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації поданням просив суд призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та над його майном.
До подання долучено:
Акт обстеження матеріально-побутових умов сімї від 09.08.2025 року, складений за заявою ОСОБА_5 , яким встановлено те, що із заявником також зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 станом на 21.08.2025 року є особою, стосовно якої відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості чи розшук.
Згідно заяви від 19.07.2025 року ОСОБА_4 не заперечує, щоб син ОСОБА_1 був опікуном ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку КНП «6-А міська поліклініка м. Львова» від 04.09.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здоровий.
Відповідно до довідки про доходи ТзОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» від 16.07.2025 року, ОСОБА_1 працює водієм транспортних засобів, сума його доходу з січня 2025 року по червень 2025 року складає 172335,24 грн.
Норми права та мотиви їх застосування щодо визнання особи недієздатною.
Згідно з п. 1 ч 2, 4 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Розгляд вказаної категорії справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Відповідно до ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров'я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому, діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (ч. 1 ст. 7 Закону).
Під час розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною суд, встановивши, що існують достатні дані, які свідчать про психічний розлад, призначив судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи (ч. 1 ст. 239 ЦПК України).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 581 від 4.04.2025, ОСОБА_2 страждає стійким. хронічним психічним розладом у вигляді розумової відсталості в ступені вираженої дебільності, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що ОСОБА_2 страждає стійким. хронічним психічним розладом у вигляді розумової відсталості в ступені вираженої дебільності, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому, зважаючи на вимоги ст. 39 ЦК України, є підстави для визнання його недієздатним.
Норми права та мотиви їх застосування щодо встановлення опіки над недієздатним, та призначення йому опікуна.
Статтею 41 ЦК України передбачено правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Положеннями ст. 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно з ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджені Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88 (далі-Правила), опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Відповідно до п. 1.7 Правил органи опіки та піклування вирішують, в тому числі питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.
Згідно з п. 1.8 Правил рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Пунктом 3.1 Правил передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім'ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування.
Згідно з п. 3.2 Правил опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі (п. 3.3 Правил).
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до подання органу опіки та піклування Личаківської РДА від 06.10.2025 року про доцільність призначення опікуна особі, стосовно якої розглядається справа про визнання недієздатною, орган опіки та піклування просить суд призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Таке подання орган опіки та піклування обгрунтовує доказами, які долучено до нього, а саме: актом обстеження матеріально - побутових умов сім'ї, витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», заявою ОСОБА_4 , відповіддю Личаківського ВДРАЦС у м. Львові, довідкою про доходи ОСОБА_1 , висновком про стан здоров'я ОСОБА_1 .
Аналізуючи подання органу опіки та піклування Личаківської РДА з питань встановлення опіки чи піклування над недієздатними та обмеженими в дієздатності особами від 06.10.2025 року «Про надання згоди на призначення опікуна, ОСОБА_1 . ОСОБА_2 », суд констатує, що в такому рішенні відсутнє мотивування, що унеможливлює перевірку питання законності та обгрунтованості вказаного рішення, що свідчить про грубе порушення закону та нехтування посадовими обов'язками уповноваженого представника органу опіки та піклування.
Більше того, у поданні зазначено, що інших осіб, які би могли здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_2 немає, проте без аналізу усіх осіб, які зареєстровані разом із ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано семеро осіб, проте опікунською радою не перевірявся факт можливості здійснення ними опіки над ОСОБА_2 .
Судом критично оцінюються доводи заявника про те, що хвороба матері позбавляє її можливості здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_2 , оскільки таке не підтверджено дослідженими у судовому засіданні медичними документами, які свідчать про ї тимчасову хворобу.
Разом з тим, суд бере до уваги вік матері заявника.
У судовому засіданні зі слів заявника встановлено те, що його шлюб розірвано, проте доказів такого не надано та опікунською радою такий факт не перевірено.
Слід зазначити, що згідно з ч.6 ст. 81 ЦПУ України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що заявник надавав суду неправдиві пояснення, оскільки стверджував, що його намір бути опікуном брата саме зараз не пов'язаний із мобілізацією та військовим станом в Україні, оскільки він працює та заброньований. На підтвердження своїх слів надав копію сторінки додатку «Резерв+».
Судом критично оцінюється такий доказ, оскільки його сформовано ще 10.08.2025 року, а оновити його заявник відмовився.
Крім цього викладене у додатку спростовано листом від ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.12.2025 року та витягом із ЄДРВ.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на запит суду встановлено, що ОСОБА_1 підлягає призову пі час мобілізації. Згідно даних права на відстрочку або бронювання від призову на військову службу під час мобілізації не має або не користується, за повістками не з'являється.
Відтак, органом опіки та піклування не проаналізовано і такого факту.
Слід зазначити, що станом на сьогоднішній день, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном, у першу чергу дбаючи про інтереси недієздатної особи.
Беручи до уваги те, що рішення органу опіки та піклування прийняте всупереч правових приписів Правил опіки та піклування, що затверджені Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88, за відсутності всіх необхідних для ухвалення рішення документів, без перевірки наявності інших осіб, які можуть здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що в задоволені вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 слід відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду заяви.
Обов'язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що подана заява підлягає до часткового задоволення, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 , недієздатним, встановлення опіки над недієздатним та тимчасово, до вирішення питання про призначення опікуна над недієздатним, покладення обов'язків опікуна на орган опіки і піклування.
Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. 293, 294, 296, 299, 300, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним.
Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,опікуна.
Тимчасово покласти обов'язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,на орган опіки і піклування Личаківської РДА Львівської міської ради, до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.
Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Орган опіки і піклування Личаківської РДА Львівської міської ради, місце знаходження: м. Львів, вул. К.Левицького, 67.
Повний текст судового рішення складено 19.12.2025 року
Суддя І.І.Ціпивко
Присяжні: О.І.Манько
Я.М.Бойко