Справа №463/7585/25
Провадження №1-кп/463/500/25
іменем України
19 грудня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_4 ОСОБА_8
законного представника ОСОБА_6 ОСОБА_9
потерпілої ОСОБА_10
законного представника потерпілої ОСОБА_10 ОСОБА_11
представника сектору ювенальної превенції ОСОБА_12
представника служби у справах дітей ОСОБА_13
у м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360000881 від 30 квітня 2025 року про обвинувачення:
неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, громадянки України, українки, учениці 8-А класу Ліцею « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Львівської міської ради, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Львова, громадянки України, українки, учениці 8-В класу ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України, -
обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 3 березня 2025 року о 15 годині 30 хвилин, перебуваючи приміщенні квартири АДРЕСА_4 , діючи за попередньою змовою в групі осіб, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом вимагання, діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних дій, під час дії воєнного стану, на ґрунті особистих неприязних відносин з неповнолітньою ОСОБА_10 , ОСОБА_6 умисно нанесла ОСОБА_10 один удар лівою рукою в область голови, чотири удари правою ногою в область голови та два удари правою ногою в область тулуба, чим завдала останній фізичного болю, не спричинивши їй тілесних ушкоджень.
У свою чергу, неповнолітня ОСОБА_4 , тримаючи у руках зарядний кабель до мобільного телефону, нанесла ним декілька ударів по тілу ОСОБА_10 , у подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 нанесла значну кількість ударів ногами та руками по голові та тулубу ОСОБА_10 , чим завдала останній фізичного болю, не спричинивши їй тілесних ушкоджень.
У ході описаних дій ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_4 висунула незаконну вимогу до ОСОБА_10 надати їм грошові кошти в сумі 1 000 гривень за те, щоб вони припинили наносити останній тілесні ушкодження, а якщо вказану суму грошових коштів їм надано не буде, вони продовжать наносити ОСОБА_10 тілесні ушкодження.
Після встановлення факту надходження вказаних грошових коштів сумі 1 000 гривень на банківський рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 випустили неповнолітню ОСОБА_10 з приміщення квартири за вищевказаною адресою.
Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 скоїли злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину у скоєному визнала. Суду показала, що в той день вони разом із ОСОБА_4 перебували на квартирі її хлопця, куди запросили потерпілу ОСОБА_11 . Вимагати гроші не планували, однак хотіли розібратися навіщо остання розпускає про них слухи. Підтвердила, що била потерпілу, вимагала гроші, гроші були переказані мамою потерпілої на банківську карту її хлопця, звідки вона 500 грн перекинула ОСОБА_4 .
У скоєному розкаюється.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у скоєному визнала. Суду показала, що в той день вони разом із ОСОБА_6 покликали ОСОБА_11 на розмову з приводу слухів, які за їх версією розпускає потерпіла. Підтвердила, що била останню, вимагала кошти. Після того як кошти надійшли, вони з ОСОБА_6 відпустили ОСОБА_11 і пішли кататися на електросамокатах.
У скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що пішла на квартиру до обвинувачених, бо вони її туди запросили. Далі її били поки мати не переказала гроші.
Суд вважає, що окрім показів обвинувачених їх винуватість у скоєному підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.04.2025; випискою з банківського рахунку; роздруківкою телефонної переписки між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; ухвалами про тимчасовий доступ до речей та документів від 09.06.2025, протокол тимчасового доступу, вилученими документами про рух коштів по банківській карті ОСОБА_10 та ОСОБА_16 ; ухвалою про тимчасовий доступ до речей та документів від 09.06.2025, протоколом тимчасового доступу, вилученими документами про рух коштів по банківській карті ОСОБА_15 ; ухвалою про тимчасовий доступ до речей та документів від 16.06.2025, протоколом тимчасового доступу, вилученими документами - копією судової справи №463/5124/25; постановою про визнання речовими доказами.
Так, з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 29 квітня 2025 року встановлено, що ОСОБА_11 звернувся до Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо того, що 3 березня 2025 року за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вимагали та отримали від його доньки ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1 000 гривень, після чого випустили її з квартири. До протоколу долучено копію переписки ОСОБА_10 з матір'ю ОСОБА_15 в месенджері, в якій ОСОБА_10 просить перерахувати їй кошти, щоб вона їх віддала « ОСОБА_17 » щоб її «не били» і «відпустили».
Протоколом огляду від 24 червня 2025 року, яким оглянуто оптичний диск з інформацією по банківських рахунках ОСОБА_15 про рух коштів, стверджується, що 3 березня 2025 року з рахунку ОСОБА_15 було здійснено переказ коштів в сумі 1 000 гривень на банківську картку ОСОБА_10 НОМЕР_2 .
Протоколом огляду від 26 червня 2025 року, яким оглянуто оптичний диск з інформацією по банківських картках про рух коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , підтверджується, що 3 березня 2025 року о 15 годині 30 хвилин з рахунку ОСОБА_10 було здійснено переказ коштів на рахунок ОСОБА_16 , а в подальшому частина коштів була перерахована на рахунок ОСОБА_4 .
Протоколом огляду від 26 березня 2025 року, який долучено до матеріалів справи №463/3603/25, яким виявлено та оглянуто відео побиття «дівчини у Львові». З відтворення диску до протоколу з відеозаписом під час судового розгляду вбачається, що на відеозаписі зафіксовано обставини побиття ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ОСОБА_10 та вимагання коштів в сумі 1 000 гривень, погрожуючи фізичною розправою.
У судовому засіданні обвинувачені визнали, що на відео зафіксовано саме вони, себе впізнають та визнають, що саме у такий спосіб вони вимагали у ОСОБА_10 кошти в сумі 1 000 гривень
Таким чином, суд вважає, що вина обвинувачених доведена в повному обсязі.
Суд вважає, що дії обох обвинувачених за ч. 4 ст. 189 КК України кваліфіковано правильно, оскільки вони за попередньою змовою групою осіб 3 березня 2025 року в умовах воєнного стану вчинили вимагання у ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 1 000 гривень, вчиненому із застосуванням насильством над потерпілою.
Призначаючи покарання обвинуваченим, судом враховується характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особи обвинувачених.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених є вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми, щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченим не вставленні.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує, що вона судиться вперше, заподіяна шкода потерпілій відшкодована, а також враховує умови її життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку. Разом з тим, суд також враховує, що обвинувачена скоїла умисний тяжкий злочин у період дії воєнного стану.
Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що ОСОБА_6 скоїла корисливий злочин, враховуючи положення ч. 2 ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної, суд приходить до висновку, що їй слід обрати покарання у виді позбавлення волі з врахуванням положень ст. 69 КК України із звільненням від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує, що вона судиться вперше, заподіяна шкода потерпілій відшкодована, а також враховує умови її життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку. Разом з тим, суд також враховує, що обвинувачена скоїла умисний тяжкий злочин у період дії воєнного стану.
Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 скоїла корисливий злочин, враховуючи положення ч. 2 ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної, суд приходить до висновку, що їй слід обрати покарання у виді позбавлення волі з врахуванням положень ст. 69 КК України із звільненням від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
З врахуванням положень ч. 2 ст. 69 КК України, суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання, що передбачене в санкції ч. 4 статті 189 КК України у виді конфіскації майна.
У відповідності до положень ст. 100 КПК України, слід також вирішити питання речових доказів у кримінальному провадженні. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосувались.
Процесуальні витрат по кримінальному провадженню відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосувались.
Керуючись ст.ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання з врахуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий термін 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк покарання засудженій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу звернення вироку до виконання, початок іспитового терміну рахувати з часу проголошення вироку.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання з врахуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий термін 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк покарання засудженій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рахувати з часу звернення вироку до виконання, початок іспитового терміну рахувати з часу проголошення вироку.
Речові докази: диск із записом згідно постанови слідчого від 26 червня 2025 року - зберігати при матеріалах справи.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
Суддя ОСОБА_18