Справа №442/8106/25
Провадження №2-а/442/97/2025
18 грудня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді Хомика А.П.
з участю секретаря судового засідання - Денис Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
22.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову від 12 липня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Позов обґрунтовує тим, що його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він, являючись військовозобов'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію: не виконав вимоги передбачені частинами 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмовився від отримання повістки згідно акту про відмову від 11.06.2024, і будучи обізнаним про місце та час виклику, не з'явився згідно повістки №034997 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , о 9:00 год. 11.06.2024 року, та не повідомив протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.
Він є доглядачем рідного брата-інваліда з дитинства. В липні 2024 року була ще жива їхня мама, яка мала інвалідність 2 групи (інфаркт з операцією на серці, інсульт та рак підшлункової залози.) Він доглядав обох, жодної повістки не отримував. Отже, не погоджується із зазначеним рішенням, бо вважає себе невинним, постанову № 1710 від «12» липня 2024 року вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив, як і заяви про розгляд справи за їх відсутності. Суд постановив розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України), на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Матеріалами справи встановлено, що 12.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було постановлено оскаржувану постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 та накладено штраф у розмірі 17000 грн. за те, що він являючись військовозобов'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію: не виконав вимоги передбачені частинами 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмовився від отримання повістки згідно акту про відмову від 11.06.2024, і будучи обізнаним про місце та час виклику, не з'явився згідно повістки №034997 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , о 9:00 год. 11.06.2024 року, та не повідомив протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття про причини своєї неявки та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 семиденний строк, що передбачено пунктами 21,24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджених Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Своєю чергою, частина 3 цієї ж статті передбачає, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
З оскаржуваної постанови видно, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від отримання повістки та не з'явлення у визначені в повістці дату і час до ІНФОРМАЦІЯ_2 в особливий період.
Обставини оскарження позивачем постанови у справі про адміністративні правопорушення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій, в цій частині залишено без будь-якого на то реагування та, крім поданих позивачем матеріалів, суду не надано інших доказів на доведення законності складеної постанови, доведеності факту наявності в діях позивача складу правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Під час судового розгляду встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення лише за постановою про накладення адміністративного стягнення неможливо, інші докази до вказаної постанови не додані. Оцінюючи викладені обставини, суд переконаний, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП України поза розумним сумнівом не доведена, а відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак вимоги позивача суд знаходить такими що підлягають задоволенню.
Оскаржувана постанова відповідача прийнята поспішно і без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому суд відповідно до вимог п. 1 ст. 247, ст. 293КУпАП скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.
Згідно із ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі.
Керуючись ст.ст. 6, 9,10,195, 242-246,257,286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №1710 від 12 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1 605,60 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя А.П. Хомик