Справа №333/302/25
Провадження №2-о/333/90/25
рішення
Іменем України
18 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., представника заявника Сімонець Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/302/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересовані особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , -
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересовані особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 , в якій просить суд встановити юридичний факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання під час ведення бою з противником, виконуючі конституційний обов'язок щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіально цілісності і недоторканості при виконанні бойових завдань в районі населеного пункту Василівка Запорізької області. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 . 11 липня 2018 року ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову службу за контрактом, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Відповідно до сповіщення сім'ї зниклого безвісти №996 від 20 червня 2022 року ОСОБА_3 , начальник групи персоналу військової частини НОМЕР_3 , 28 лютого 2022 року зник безвісти під час ведення бою з противником, виконуючи конституційний обов'язок щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості при виконанні бойових завдань в районі населеного пункту Василівка Запорізької області. 03 квітня 2024 року висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС №СЕ-19/111-24/15100-БД було встановлено, що особа генетичні ознаки якої встановлено з фрагмента плечової кістки трупа невстановленої особи може бути біологічним батьком ОСОБА_1 . Ймовірність складає 99,99 %. 03 вересня 2024 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №157. Заявник звернувся до військової частини НОМЕР_3 із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю батька. Однак з усної відповіді представника військової частини НОМЕР_3 , він дізнався, що для призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 необхідно надати докази про перебування на утриманні у загиблого батька ОСОБА_3 , через що останній вимушений звернутися до суду. ОСОБА_1 перебував на повному матеріальному утриманні свого загиблого батька, ОСОБА_3 , адже на момент його загибелі останньому виповнилось 22 роки та він проходив навчання на контрактній основі Національного авіаційного університету з 2017 року. У зв'язку із проходженням навчання, ОСОБА_1 перебував на повному матеріальному утриманні батька, який забезпечував останнього усім необхідним, адже заявник, у зв'язку із навчанням, не мав змоги працювати, іншого доходу не мав. Батько надавав йому систематичну грошову допомогу на проживання, придбання продуктів, сплату комунальних послух, а також сплачував за навчання. Допомога, яку заявник отримував від свого батька, була для нього постійним та основним джерелом до існування. На даний час встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого батька ОСОБА_3 не можливо інакше, ніж за рішенням суду. Встановлення вказаного факту заявнику необхідно для отримання одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
Ухвалою суду від 31.01.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено відкрите судове засідання для розгляду справи по суті.
12.02.2025 року від представника заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення, у яких він зазначив, що уповноваженими органами щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця є відповідний обласний ТЦКСП і Міністерство оборони України (а.с.44-46).
Ухвалою суду від 15.04.2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб Міністерство оборони України, ОСОБА_2 (а.с.83).
06.05.2025 року від представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, у яких він зазначив, що факт перебування на утриманні недоведений (а.с.93-98).
Ухвалою суду від 26.05.2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.107).
11.06.2025 року від представника заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшли письмові пояснення, у яких він просив відмовити у задоволенні заяви і провести розгляд справи без їхньої участі (а.с.115-116).
23.06.2025 року від представника заявника до суду надійшли заперечення на пояснення заінтересованої особи (а.с.122-125).
Ухвалою суду від 12.09.2025 року замінено заінтересовану особу військову частину НОМЕР_3 на правонаступника - військову частину НОМЕР_1 (а.с.182).
20.11.2025 року від представника заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення, у яких він просив відмовити у задоволенні заяви.
Представник заявника у судовому засіданні вимоги заяви підтримала в повному обсязі.
Заявник, заінтересована особа, представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явилися.
Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_8 , надав суду заяву, в якій просив провести судове засідання без їхньої участі (а.с.52-53, 68).
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, представників заінтересованих осіб, свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За нормами статті 315 ЦПК України суд встановлює факти, що мають виключно юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 (а.с.26).
11 липня 2018 року ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову службу за контрактом, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Відповідно до сповіщення сім'ї зниклого безвісти №996 від 20 червня 2022 року ОСОБА_3 , начальник групи персоналу військової частини НОМЕР_3 , 28 лютого 2022 року зник безвісти під час ведення бою з противником, виконуючи конституційний обов'язок щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості при виконанні бойових завдань в районі населеного пункту Василівка Запорізької області (а.с.27).
03 вересня 2024 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №157 (а.с.32).
Відповідно до договору №17-1/ОФ-574 від 14.08.2017 року, договору №21- 1/ОФ201792 про навчання в Національному авіаційному університеті від 17.08.2021 року, договору про навчання в Національному авіаційному університеті від 03.08.2021 року, ОСОБА_1 проходив навчання на денній формі юридичного факультету Національного авіаційного університету на контрактній основі (а.с.12, 13, 14).
Сплати коштів ОСОБА_3 за навчання сина, ОСОБА_1 , підтверджуються копіями фіскальних чеків (а.с.29-30).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_1 є сином її хрещеного батька ОСОБА_3 . Знає його з дитинства, часто спілкувалися, адже наші батьки товаришували. В січні 2014 року ОСОБА_3 розлучився з матір'ю ОСОБА_1 . Мати останнього не подавала заяву до суду щодо стягнення аліментів, адже його батько надавав допомогу добровільно. Коли прийшов час вступу до ВУЗу, то питання оплати не підіймалося, адже ОСОБА_3 відразу усі ці витрати узяв на себе. Коли збиралися родинами, то бачила як ОСОБА_3 передавав грошові кошти сину на навчання та вирішення побутових питань.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_1 приходиться їй троюрідним братом, його мати її тітка. Після розлучення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 підтримували постійний зв'язок. Свідок особисто бачила як останній надавав своєму сину ОСОБА_1 гроші на навчання і житло, кишенькові гроші. За навчання ОСОБА_1 повністю сплачував його батько ОСОБА_3 .
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження справа про встановлення фактів розглядається, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за умов, якщо факти, які підлягають встановленню, мають юридичний характер, тобто відповідно до закону викликають юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2019 року у справі № 305/279/16-ц (провадження № 61-30299св18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18, від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19, від 16.06.2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08.09.2021 року у справі № 641/5187/20.
Таким чином, в судовому порядку можливо встановити факти, коли ці факти безпосередньо породжуватимуть юридичні наслідки, тобто вони повинні мати юридичне значення, а саме: від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення.
Заявник зазначив, що встановлення факту його перебування на утриманні загиблого батька необхідно для отримання одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Згідно із правовою позицією, яка міститься у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Спору про право, який був би пов'язаний із фактом, який просить встановити заявник, суд не вбачає. Встановлення факту утримання має для заявника юридичне значення, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення його особистих майнових прав.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи, які є повними та достатніми, встановивши мету, яка є підставою для звернення до суду з відповідною заявою, аналізуючи зібрані у справі докази, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що оскільки у судовому засіданні підтверджено належними доказами факт перебування заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання під час ведення бою з противником, виконуючі конституційний обов'язок щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіально цілісності і недоторканості при виконанні бойових завдань в районі населеного пункту Василівка Запорізької області, тому заява про встановлення факту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.293, 315 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересовані особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити повністю.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 18 грудня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков