Справа №333/11886/25
Пр. №1-кс/333/3933/25
13 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , захисника підозрюваного: ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання старшого слідчого відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене процесуальним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025082040001620 від 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, неодруженого, має середню-спеціальну освіту, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, не є інвалідом, не є адвокатом або депутатом, військовослужбовцю на посаді старшого стрільця - вогнеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 - самовільно залишив військову частину, зі слів зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадження слідчої судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 надійшло вищевказане клопотання слідчої, яке обґрунтоване наступним.
У провадженні слідчого відділу ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження №12025082040001620 від 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем на посаді старшого стрільця - вогнеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який самовільно залишив частину, маючи прямий умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, тобто без передбаченого законом дозволу, з особистих мотивів, у невстановлену слідством точну дату, але не пізніше 20 год. 48 хв. 11.12.2025 року, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, придбав корпус бойової оборонної ручної гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, в штатному з'єднанні, переніс їх до ділянки місцевості за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 1-Г зберігаючи їх при собі до моменту вилучення працівниками поліції, а саме 11.12.2025.
11.12.2025, у період часу з 22 год. 02 хв. по 22 год. 19 хв., в ході огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Соборний, 1-Г у ОСОБА_5 виявлено та вилучено корпус бойової оборонної ручної гранати Ф-1, який відповідно до довідки про категорії вибухонебезпечності виявлених матеріалів відноситься до категорії «обмежено небезпечно» та підривач типу УЗРГМ, який відповідно до довідки про категорії вибухонебезпечності виявлених матеріалів відноситься до категорії «небезпечно», в штатному з'єднанні, яку ОСОБА_5 зберігав при собі до моменту вилучення працівниками поліції, без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
11.12.2025 року, слідчим слідчого відділення відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України (фактично затримано о 20 год. 40 хв. 11.12.2025).
12.12.2025 року, слідчим слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень в повному обсязі підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З метою запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання у повному обсязі, просили задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, в зв'язку з необґрунтованістю, або обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Вислухавши пояснення слідчого, думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя дійшла до наступних висновків.
У провадженні слідчого відділу ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження №12025082040001620 від 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України..
В межах вищевказаного кримінального провадження, 11.12.2025 року о 20-40 год. було затримано ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України та 12.12.22025 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання слідчого оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень.
Підозрюваному ОСОБА_5 своєчасно вручені під розпис, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
В іншому своєму рішенні Суд наголосив (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13.02.2008 р.), що "для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим у відповідності до ст.5 п.1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само не обов'язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред'явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання. При цьому, обґрунтована підозра є важливою гарантією від свавільного тримання під вартою або затримання особи".
Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих слідчим матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчим надано копії: протоколів про прийняття заяви про кримінальне правопорушення, огляду місця події, допиту свідків, пред'явлення особи для впізнання, затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, витягу з ЄРДР про внесення відомостей про вищевказане кримінальне правопорушення, повідомлення про підозру, інші матеріли кримінального провадження.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. На думку слідчого судді, слідчим надані вагомі докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину.
В межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законодавством передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року (п. 36) ЄСПЛ вказав, «…Суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року)…».
Відповідно до пункту 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, «…Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів. Суд визнає, що з огляду на серйозність обвинувачень, висунутих проти заявника, органи влади мали підстави вважати, що існування такого ризику було встановлено із самого початку. Однак, Суд неодноразово наголошував, що тяжкість обвинувачень сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного ув'язнення..».
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину і наразі не повернувся до виконання своїх військових обов'язків, раніше вже притягався до кримінальної відповідальності (судимості погашені), стійкі соціальні зв'язки відсутні: на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб не має, неодружений, належно підтверджені відомості про зареєстровані місце проживання відсутні, зі слів підозрюваного він за місцем реєстрації не мешкає.
З огляду на вказане, враховуючи конкретні обставини інкримінованого правопорушення, за версією органу досудового розслідування, зокрема характер злочину, можливі його негативні наслідки для інших осіб, особу підозрюваного, його недбале ставлення до своїх військових обов'язків, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, які б слугували струмуючим фактором для запобігання заявленим слідчою ризиків, тяжкість можливого покарання, стадію кримінального провадження, на якій ще збираються докази та встановлюються всі обставини інкримінованих правопорушень, слідча суддя погоджується зі слідчою щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від суду та вчинити аналогічне правопорушення.
Враховуючи особу підозрюваного, відсутності достеменних відомостей щодо його місця проживання, тяжкість можливого покарання, слідча суддя дійшла висновку, що наразі більш м'які запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання, на цій стадії кримінального провадження, не зможуть запобігти існуючим ризикам. Особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні та під час розгляду даного клопотання, слідчій судді представлені не були.
Слідча суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, його конкретні обставини та характер, особу підозрюваного, наявність вагомих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дійшла висновку, що заявлений слідчим запобіжний захід зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, необхідно задовольнити.
Необхідність арешту підозрюваного ОСОБА_5 що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст. 5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, тяжкість інкримінованого правопорушення, слідча суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, в межах визначених ст. 182 КПК України, - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн. Підстав для застосування розміру застави понад встановлені межі ст. 182 КПК України, слідча суддя не вбачає.
Також слідча суддя вважає за необхідне, у разі внесення вищевказаного розміру застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196,309 КПК України слідча суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене процесуальним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025082040001620 від 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 11.12.2025 р. з 20-40 год.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень 00 копійок).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена у будь-який момент в строк до 08.02.2026 р. (включно), як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код отримувача: ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава ); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , обов'язки строком на 60 днів, до 08.02.2026 р., передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);
- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Виконання ухвали доручити ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Ухвала діє до 08.02.2026 р. включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1