19 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 44/440-б
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л.- головуючий, Пантелієнко В.О., Станік С.Р.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 (суддя Мандичев Д.В.)
у справі № 44/440-б
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ'КОМ" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича
до 1). Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент"; 2). ОСОБА_1 ; 3). ОСОБА_2 ; 4). ОСОБА_3
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
в межах справи №44/440-б
за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа - банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ'КОМ"
про банкрутство,
ОСОБА_1 16.12.2025 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі № 44/440-б разом із клопотанням про зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційнгому порядку.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
ОСОБА_1 , звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права та зазначає обставини, передбачені п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема, вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах, а саме: від 18.05.2023 у справі № 910/3438/13, від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18, від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 29.06.2023 у справі № 923/1054/15 стосовно підстав, які повинні підтверджувати, що саме дії або бездіяльність директора призвели до банкрутства підприємства з метою покладення на нього субсидіарної відповідальності; не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах, а саме: від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16 щодо добросовісності і розумності дій керівництва підприємства; не було враховано висновків Верховного Суду викладених у постанові від 11.08.2020 у справі № 910/20174/17 щодо того, що факт обіймання особою посади директора без доведення його вини не може бути доказом вини директора у банкрутстві товариства; не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 стосовно того, хто саме є суб'єктом субсидіарної відповідальності.
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.
Проте, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вказаних скаржником постановах.
З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків уточнення вимог касаційної скарги, а саме, зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Клопотання скаржника про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі № 44/440-б Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без змін.
Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі № 44/440-б залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере