Справа № 143/1121/22
19 грудня 2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Погребище Вінницького району Вінницької області матеріали кримінального провадження № 12022020060000070, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -
встановив:
13.12.2022 року до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022020060000070, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Також обвинуваченим ОСОБА_4 надано суду угоду про примирення між ним та потерпілим ОСОБА_7 від 16.08.2023 року (Т.1, а.с.145-147).
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармзаат Україна» подано цивільний позов про стягнення із ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 1132688 грн. 11 коп. (Т.1, а.с.181-184).
28.03.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармзаат Україна» подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути із ОСОБА_4 на свою користь 1903026 грн. 90 коп. (Т.2, а.с.93-95).
15.09.2023 року потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про проведення підготовчого судового засідання за його участю в розглядуваному кримінальному провадженні в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів, яке обґрунтоване тим, що він перебуває в Республіці Польща, а тому не має можливості прибувати в судові засідання (Т.1, а.с.144).
Ухвалою суду від 19.10.2023 року у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_7 відмовлено з тих підстав, що воно не містить жодних належних і допустимих доказів на підтвердження обставин неможливості прибуття потерпілого у підготовче судове засідання та перебування його в Республіці Польща, а також у ньому не зазначено, що потерпілим здійснено реєстрацію користувача в ЄСІТС, та електронну адресу, яка використана ним для реєстрації в цій системі (Т.1, а.с.152, 153).
Крім того, як вбачається зі штампу суду від 15.09.2023 року зазначене клопотання було подано потерпілим ОСОБА_7 через канцелярію суду та зареєстровано за вх.№3779/24, що викликає обґрунтований сумнів у тому, що потерпілий на той час перебував у Республіці Польща.
Згідно із ч.2 ст.134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
В ч.1 ст.135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
В ч.1 ст.136 КПК України визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Після постановлення судом ухвали про відмову у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_7 про проведення підготовчого судового засідання за його участю в розглядуваному кримінальному провадженні в режимі відеоконференцзв'язку останній неодноразово повідомлявся про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання у спосіб, передбачений ч.1 ст.135 КПК України, однак поштова кореспонденція або не поверталася або поверталася із відміткою установи поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (Т.2, а.с.11-15, 47, 63, 72, 86, 120, 128, 135, 152, 157, 158, 159, 160, 173-177, 188-192).
Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий був належним чином повідомлений про розгляд кримінального провадження, призначеного на 06.11.2025 року та 19.12.2025 року, шляхом направлення йому СМС - повідомлення в застосунку «Viber» на вказаний ним же в протоколі допиту від 28.06.2022 року номер телефону, яке йому було доставлено о 13 год. 41 хв. 15.10.2025 року та о 13 год. 48 хв. 25.11.2025 року (Т.2, а.с.163, 185, 209), проте в підготовче засідання він не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства повідомлення потерпілого про час та дату розгляду кримінального провадження у спосіб направлення на вказаний ним номер телефону відповідного СМС - повідомлення підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.12.2024 року у справі №644/5285/21.
За правилами ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Згідно із вимогами ч.2 ст.474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Частиною 1 ст.325 КПК України урегульовано, що якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
В ч.1 ст.21 КПК України закріплено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
В силу ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
За змістом ч.5 ст.28 КПК України кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними; недотримання цього визнавалось порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. У рішенні у справі «Смірнова проти України» (заява № 36655/02, п.п. 66-70), констатувавши порушення Україною статті 6 Конвенції, ЄСПЛ зазначив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Суд наголосив на тому, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Wierciszewska v. Poland», заява № 41431/98, п. 46).
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, ураховуючи, що обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування в означеному кримінальному провадженні надійшов до суду 13.12.2022 року, та судом було вжито усіх необхідних заходів для розгляду справи без зволікань, з метою дотримання розумних строків здійснення судового провадження, дійшов висновку про проведення підготовчого судового засіданні за відсутності потерпілого ОСОБА_7 , якому достеменно відомо про розгляд судом цього кримінального провадження, та який належним чином повідомлявся про дату та час його розгляду.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та направити на адресу органу пробації ухвалу про підготовку досудової доповіді щодо обвинуваченого, також заперечувала проти затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим.
Представник цивільного позивача ОСОБА_6 просить прийняти до розгляду цивільний позов та заяву про збільшення позовних вимог та задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармзаат Україна», не заперечує проти затвердження угоди про примирення обвинуваченого із потерпілим.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просять затвердити угоду про примирення обвинуваченого із потерпілим, а цивільний позов - залишити без розгляду.
Вирішуючи питання, які відносяться до компетенції суду на стадії підготовчого провадження, суд ураховує, що за змістом угоди про примирення між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 від 16.08.2023 року розмір матеріальної та моральної шкоди, заданої кримінальним правопорушенням потерпілому становить 220000 грн. 00 коп. та відшкодована обвинуваченим 28.12.2022 року в повному обсязі; цивільний позов потерпілим не заявлявся; претензій матеріального та морального характеру потерпілий до обвинуваченого не має; сторони домовилися про призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст.286 - 1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки (Т.1, а.с.145-147).
Визначаючись із достатністю підстав для затвердження згаданої угоди про примирення, суд виходить із того, що за змістом ч.5 ст.474 КПК України перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
Згідно із п.2 ч.1 ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Відповідно до ч.6 ст.474 КПК України суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За ч.3 ст.56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право, серед іншого, бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; брати участь у судовому провадженні; брати участь у безпосередній перевірці доказів.
В силу ч.4 ст.56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення.
Із аналізу нормативних приписів частин 3, 4 ст.56 КПК України витікає, що брати участь у судовому провадженні та примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення, є процесуальними правами потерпілого, реалізацію яких він здійснює на власний розсуд.
Як обумовлено вище, потерпілому ОСОБА_7 беззаперечно відомо про розгляд судом цього кримінального провадження, однак останній, не проявивши належної добросовісності, упродовж тривалого часу не вжив необхідних та достатніх заходів для з'явлення у підготовче судове засідання, або надання суду відомостей, які могли б слугувати для суду підставою для прийняття рішення про проведення підготовчого судового засідання за його участю в режимі відеоконференцзв'язку, що, зокрема, позбавляє суд можливості виконати імперативну норму ч.5 ст.474 КПК України, якою передбачено обов'язок суду перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
Водночас, суд відзначає, що така процесуальна поведінка потерпілого, на думку суду, не дає обґрунтованих підстав для висновку, що сторони вказаної угоди примирилися, адже у протилежному випадку ОСОБА_7 мав би вчинити необхідні дії для підтвердження своєї позиції та доведення її перед судом.
За змістом п.4 ч.7 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися.
З огляду на викладене, суд вважає, що у затвердженні угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 від 16.08.2023 року, необхідно відмовити.
Щодо поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармзаат Україна» цивільного позову та заяви про уточнення позовних вимог про стягнення із ОСОБА_4 матеріальної шкоди, то суд відзначає, що за змістом ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно із ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до частин 1,2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
В частинах 1,2 ст.61 КПК України унормовано, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Сукупний аналіз наведених норм кримінального процесуального законодавства дозволяє стверджувати, що правом на подання цивільного позову до обвинуваченого наділений як потерпілий в розумінні ст.55 КПК України, так і інша особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди (цивільний позивач).
Звертаючись із цивільним позовом в суд до обвинуваченого ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармзаат Україна» покликалося на те, що на час вчинення кримінального правопорушення останній перебував у трудових відносинах із цивільним позивачем та здійснював керування (експлуатацію) транспортного засобу. Наголошує на тому, що унаслідок діяння ОСОБА_4 майну ТОВ «Фармзаат Україна» було завдано механічних пошкоджень, а також це товариство, як лізингоодержувач, упродовж тривалого часу через накладення арешту на транспортний засіб було позбавлено можливості використовувати його в господарській діяльності, продовжуючи при цьому сплачувати лізингові платежі.
Отже, в пред'явленому цивільному позові ТОВ «Фармзаат Україна» стверджує про те, що завдана йому матеріальна шкода безпосередньо пов'язана із вчиненням ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
За змістом ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
З огляду на викладене, суд вважає, що подані ТОВ «Фармзаат Україна» цивільний позов та заяву про уточнення позовних вимог слід прийняти до розгляду та встановити відповідачеві строк для подання відзиву на них.
Разом із цим, суд не вбачає наявності достатніх процесуальних підстав для залучення до участі в розгляді справи як третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна», оскільки цивільний позивач належним чином не обґрунтував, яким чином рішення суду по суті вирішення цивільного позову може вплинути на права чи законні інтереси останнього.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами КПК України, поверненню прокурору не підлягає.
Кримінальне провадження підсудне Погребищенському районному суду Вінницької області, підстав для закриття кримінального провадження немає.
Порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду, судом не встановлено.
Згідно із ч.7 ст.474 КПК України у разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність призначення в даному кримінальному провадженні судового розгляду на підставі обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження, з урахуванням закріплених в ст. 27 КПК України принципів гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Крім цього, відповідно до приписів ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду; досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Зважаючи на те, що нижня межа санкції ч.1 ст.286-1 КК України не перевищує п'яти років позбавлення волі, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора стосовно складання досудової доповіді щодо обвинуваченого.
Керуючись п.5 ч.3 ст.314,ст. ст. 314-1,316, 369 КПК України, суд -
ухвалив:
У затвердженні угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 від 16.08.2023 року, відмовити.
Прийняти до розгляду цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармзаат Україна» до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1132688 грн. 11 коп. та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармзаат Україна» про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути із ОСОБА_4 на свою користь 1903026 грн. 90 коп.
Встановити відповідачеві строк на подання відзиву на позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог - 10 днів з дня отримання копії позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог з додатками.
Призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні №12022020060000070, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області на 11 год. 30 хв. 29.12.2025 року.
В судове засідання викликати: прокурора, обвинуваченого, його захисника, представника цивільного позивача та потерпілого.
Клопотання прокурора задовольнити.
Зобов'язати Вінницький районний сектор № 5 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 .
Встановити строк представлення досудової доповіді до Погребищенського районного суду Вінницької області до 29.12.2025 року.
Копію ухвали направити до Вінницького районного сектора № 5 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя