65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4049/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - Москаленко Р.А.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства “Паландин-Агро» до Приватного акціонерного товариства “Одеський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 1231061,60 грн., -
Приватне підприємство “Паландин-Агро» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Одеський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 1231061,60 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 06.05.2020 між ПП “Паландин-Агро» (покупець) та ПрАТ “Одеський машинобудівний завод» (постачальник) укладено договір поставки № 65. Так, позивач вказує, 28.08.2024 року ПРАТ “Одеський машинобудівний завод» направив рахунок на оплату № ОМЗ-000205 та № ОМЗ-000204, відповідно за запитом покупця. При цьому 30.09.2024 року ПП “Паландин-Агро» відповідно до платіжної інструкції № 862 здійснив оплату по рахунку № ОМЗ-000204 на суму 33415,20 грн. з ПДВ, відповідно по цьому рахунку ПРАТ “Одеський машинобудівний завод» здійснив відвантаження згідно видаткової накладної № ОМЗ-000205 від 15 квітня 2025 року по рахунку № ОМЗ-000204.
В подальшому, як вказує позивач, ПП “Паландин-Агро» здійснив наступні оплати по рахунку № ОМЗ-000205: 30.09.2024 року на суму 1000000,00 грн.; 09.10.2024 року на суму 1000000,00 грн.; 31.01.2025 р. на суму 272000,00 грн.; 31.01.2025 р. на суму 400000,00 грн.
Натомість, за ствердженням позивача, ПРАТ “Одеський машинобудівний завод» здійснив відвантаження згідно з видатковою накладною № ОМЗ-000022 від 14 квітня 2025 року згідно з рахунком № ОМЗ-000205 від 28.08.2024 року на суму 1171281,60 грн. з ПДВ, а також відвантаження згідно видатковою накладною № ОМЗ-000069 від 19 серпня 2025 року згідно з рахунком № ОМЗ-000205 від 28.08.2024 року на суму 269656,80 грн. з ПДВ.
Однак, як вказує позивач, відповідач не повідомив позивача будь-яким способом про готовність товару до поставки, пропустивши всі можливі строки, всупереч умов договору, оскільки покупець здійснив попередню оплату, а постачальник зобов'язався здійснити поставку продукції у строк 60 робочих днів.
Між тим позивач зауважує, що відповідно до п. 5.2 договору поставка на умовах EXW: склад відповідача (м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 141), натомість п. 5.3 передбачено строк поставки: 60 робочих днів з дати надходження передоплати на рахунок постачальника (за відсутності іншого у специфікації).
При цьому позивач додає, що згідно з п. 6.2 договору оплата відбувається у два етапи: 50% передоплата на початок виробництва; решта - протягом 5 к.дн. після e-mail-повідомлення про готовність товару.
Так, позивач наголошує, що акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.09.2025 підписаний обома сторонами, фіксує заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 1231061,60 грн., які не повернуті відповідачем.
Також позивач вказує, що 23.06.2025 направив претензію щодо повернення переплати (на ту дату - 1500718,40 грн), повідомивши, що уразі неможливості повернення - задовольнити вимоги через банківську гарантію, заставу або третю сторону (гаранта), якщо така передбачена умовами забезпечення зобов'язань.
Водночас позивач зазначає, що 14.07.2025 відповідач листом повідомив про готовність відвантажити частину товару та висловив готовність за згодою сторін повернути залишок отриманих коштів та розірвати договір. Крім того, позивач зазначив, що 21.07.2025 відповів, погоджуючи прийняття залишки за умови гарантії якості та повернення різниці коштів у визначений строк. Як вказує позивач, остаточну суму заборгованості сторони зафіксували в акті звіряння - 1231061,80 грн., проте в результаті відповідач не підтвердив ніяким чином про відвантаження залишку товару його якість та за досить довгий час кошти також не повернув.
Відтак, стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 1231061,80 грн. за товар стало предметом спору у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 08.10.2025 р. вказану позовну заяву Приватного підприємства “Паландин-Агро» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4049/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 28.10.2025 р. об 11:00 год.
21.10.2025 р. від Приватного підприємства “Паландин-Агро» до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 33216/25), відповідно до якої позивач просить суд надати представнику - Москаленку Руслану Аркадійовичу можливість участі у підготовчому засіданні по справі № 916/4049/25, призначеному на 28 жовтня 2025 р. об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 р. задоволено заяву ПП “Паландин-Агро» про участь у підготовчому засіданні по справі № 916/4049/25, яке призначене на 28 жовтня 2025 р. об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2025 р. відкладено підготовче засідання на 18 листопада 2025 р. о 12:30 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2025 р. відкладено підготовче засідання на 04 грудня 2025 р. о 15:00 год.
20.11.2025 р. від Приватного підприємства “Паландин-Агро» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі № 916/4049/25 в режимі відеоконференції (вх. № 37028/25), відповідно до якої позивач просить суд надати можливість його представнику - Москаленку Руслану Аркадійовичу брати участь у підготовчому засіданні, призначеному на 04.12.2025 року о 15:00 год., та всіх наступних судових засіданнях у справі 916/4049/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 р. задоволено заяву Приватного підприємства “Паландин-Агро» про участь у судовому засіданні по справі № 916/4049/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2025 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/4049/25, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 17 грудня 2025 р. о 12:00 год.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства “Одеський машинобудівний завод» у порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документу за вих. № 916/4049/25/58126/25 від 10.10.2025, за вих. № 916/4049/25/62381/25 від 29.10.2025, за вих. № 916/4049/25/69680/25 від 01.12.2025, за вих. № 916/4049/25/71332/25 від 08.12.2025.
Відповідно до відомостей, наявних у КП “ДСС», відповідач - Приватне акціонерне товариство “Одеський машинобудівний завод» є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в “Електронному суді» та має власний “кабінет» в “Електронному суді».
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 17.12.2025 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, вказавши, що помилково у прохальній частині позову просив стягнути попередню оплату за непоставлений у строк товар за договором № 65 від 06.05.2020 р. у розмірі 1231061,80 грн. замість вірної суми 1231061,60 грн., з огляду на що вірною є сума заборгованості відповідача у розмірі саме 1231061,60 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством “Одеський машинобудівний завод» (постачальник) та Приватним підприємством “Паландин-Агро» (покупець) укладено договір № 65 від 06.05.2020 р., відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити покупцю товар відповідно до специфікацій, які додаються до цього договору, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар.
За умовами п. 1.2 договору № 65 від 06.05.2020 р. загальна кількість товару, що постачається, асортимент, номенклатура та вартість за одиницю товару вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору № 65 від 06.05.2020 р. товар, що поставляється, повинен відповідати ГОСТ та технічним вимогам до даного виду продукції.
В п. 3.1 договору № 65 від 06.05.2020 р. сторони погодили, що загальна вартість товару, що поставляється визначається за цінами вказаними у специфікаціях.
Згідно з п. 3.3 договору № 65 від 06.05.2020 р. ціна товару та сума договору можуть бути змінені, але не пізніше 15 днів до початку виробництва. Зміна ціни на товар має бути погоджена обома сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору або підписанням додаткових специфікацій. Після отримання передоплати вартості товару ціна зміні не підлягає.
Положеннями п. 5.1 договору № 65 від 06.05.2020 р. визначено, що товар поставляється в асортименті, за цінами та в кількості, що вказані у специфікаціях.
Пунктом 5.2 договору № 65 від 06.05.2020 р. закріплено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад постачальника: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 141.
Водночас, пунктом 5.3 договору № 65 від 06.05.2020 р. передбачено, що строк поставки складає 60 робочих днів з моменту надходження передоплати на рахунок постачальника, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації до партії товару.
За умовами п. 5.4 договору № 65 від 06.05.2020 р. право власності на товар переходить від постачальника до покупця з часу підписання товару-супроводжуючих документів (видаткових накладних). Постачальник надає з товаром: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну, сертифікат якості.
Постачальник повідомляє покупця про готовність партії товару до поставки електронною поштою, а покупець зобов'язаний протягом 14 днів забрати оплачену відповідно до п. 6.2 цього договору партію товару (п. 5.7 договору № 65 від 06.05.2020 р.).
Пунктом 6.1 договору № 65 від 06.05.2020 р. сторони погодили, що розрахунки за цим договором провадяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Приписами п. 6.2 договору № 65 від 06.05.2020 р. визначено, що оплата здійснюється в два етапи: 50% передоплати вартості товару на початок виробництва згідно з виставленим рахунком. Залишок суми протягом 5 календарних днів після отримання електронною поштою повідомлення від постачальникам про готовність товару, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації.
За умовами п. 7.1 договору № 65 від 06.05.2020 р. у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть взаємну господарсько-правову відповідальність, визначену цим договором та діючим законодавством України.
Пунктом 7.2 договору № 65 від 06.05.2020 р. закріплено, що у разі несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язань, обчислену від вартості непоставленого у строк товару, за кожний календарний день прострочення.
Відповідно до п. 9.1 договору № 65 від 06.05.2020 р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині зобов'язань взятих на себе сторонами згідно даного договору, що залишилися не виконаними - до їх повного виконання.
В п. 9.2 договору № 65 від 06.05.2020 р. сторони погодили у разі відсутності заяви однієї зі сторін про намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на той самий термін на тих самих умовах.
Згідно з п. 9.5 договору № 65 від 06.05.2020 р. зміни та доповнення вносяться до цього договору за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до договору, яка укладається у письмовій формі та підписується уповноваженими представника сторін.
Даний договір № 65 від 06.05.2020 р. підписаний представника сторін та містить відтиски їх печаток.
30.12.2021 року Приватне акціонерне товариство “Одеський машинобудівний завод» (постачальник) та Приватне підприємство “Паландин-Агро» (покупець) уклали додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 65 від 06.05.2020 р., згідно з якою сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до договору та викласти п. 9.2 договору у наступній редакції: “9.2. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на той самий термін на тих самих умовах, при цьому кількість таких пролонгацій не обмежена». Всі інші положення договору залишаються без змін.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
За умовами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Так, укладений між сторонами по справі договір № 65 від 06.05.2020 року є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України. В свою чергу згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Так, із матеріалів справи вбачається, що Приватним акціонерним товариством “Одеський машинобудівний завод» було виставлено Приватному підприємству “Паландин-Агро» рахунки на оплату № ОМЗ-000205 від 28.08.2024 р. на суму 3672000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 612000,00 грн.), а також № ОМЗ-000204 від 28.08.2024 р. на суму 33415,20 грн. (в т.ч. ПДВ 5569,20 грн.) (а.с. 20).
При цьому із матеріалів справи вбачається, що відповідно до виставлених рахунків позивач - ПП “Паландин-Агро» здійснено відповідні оплати, що підтверджуються платіжними інструкціями:
- № 862 від 30.09.2024 р. на суму 33415,20 грн. з призначенням платежу: “Оплата за товар згідно рахунку №ОМЗ-000204 від 28.08.2024р, у т.ч. ПДВ 20% = 5 569.20грн.»;
- № 863 від 30.09.2024 р. на суму 1000000,00 грн. з призначенням платежу: “Оплата за товар згідно рахунку №ОМЗ-000205 від 28.08.2024р, у т.ч. ПДВ 20% = 166 666.67грн.»;
- № 921 від 09.10.2024 р. на суму 1000000,00 грн. з призначенням платежу: “Оплата за товар згідно рахунку №ОМЗ-000205 від 28.08.2024р, у т.ч. ПДВ 20% = 166 666.67грн.»;
- № 122 від 31.01.2025 р. на суму 272000,00 грн. з призначенням платежу: “Оплата за товар згідно рахунку №ОМЗ-000205 від 28.08.2024р, у т.ч. ПДВ 20% = 45 333.33грн.»;
- № 124 від 31.01.2025 р. на суму 400000,00 грн. з призначенням платежу: “Оплата за товар згідно рахунку №ОМЗ-000205 від 28.08.2024р, у т.ч. ПДВ 20% = 66 666.67грн.»
Таким чином, позивачем було сплачено на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 2705415,20 грн.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, як встановлено судом та зазначається позивачем, на виконання договору № 65 від 06.05.2020 року зі сторони позивача сплачено грошові кошти у розмірі 2705415,20 грн.
Так, пунктом 5.3 договору № 65 від 06.05.2020 р. передбачено, що строк поставки складає 60 робочих днів з моменту надходження передоплати на рахунок постачальника, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації до партії товару.
Приписами п. 6.2 договору № 65 від 06.05.2020 р. визначено, що оплата здійснюється в два етапи: 50% передоплати вартості товару на початок виробництва згідно з виставленим рахунком. Залишок суми протягом 5 календарних днів після отримання електронною поштою повідомлення від постачальникам про готовність товару, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації.
Отже, здійснення позивачем оплати у загальному розмірі 2705415,20 грн. та прийняття цих грошових коштів відповідачем є підставою виникнення у відповідача зобов'язання відповідно до умов договору поставити товар протягом 60 робочих днів з моменту надходження такої передоплати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем - ПрАТ “Одеський машинобудівний завод» частково поставлено товар на загальну суму 1204696,80 грн. відповідно до видаткових накладних, а саме:
- № ОМЗ-000022 від 14.04.2025 р. на суму 1171281,60 грн.;
- № ОМЗ-000025 від 15.04.2025 р. на суму 33415,20 грн.
З огляду на часткове виконання відповідачем умов договору позивачем направлено відповідачу претензію про розірвання договору та повернення переплачених коштів за вих. № 23/06/2025, в якій позивач вимагав негайно розірвати договір № 65 від 06.05.2020 року у зв'язку з істотним порушенням умов договору та неможливістю його виконати, а також повернути грошові кошти у розмірі 1500718,40 грн. протягом 10 банківських днів з моменту отримання цієї претензії, у разі неможливості повернення грошових коштів - задовольнити вимоги через банківську гарантію, заставу або третю особу.
У відповідь на претензію ПрАТ “Одеський машинобудівний завод» у листі від 14.07.2025 року зазначив, що дійсно поставив покупцю лише частину продукції, проте на складі постачальника наявний товар, готовий до відвантаження на загальну суму 210323,80 грн. Також товариство зазначило, що додатково планується товар до відвантаження на суму 69266,40 грн., проте відповідно до указу Президента України № 81/2025, яким введено в дію рішення РНБО України від 12.02.2025 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», постачальник зазначив, що жодна з осіб не контролює постачальника та не має вирішального впливу на управління або господарську діяльність товариства. Крім того, товариство зауважило, що зазначені санкції не впливають на економічну діяльність підприємств, якими володіють особи, зазначені у додатку до рішення РНБО. Також постачальник вказав, що готовий до розірвання договору № 65 від 06.05.2020 року за згодою сторін.
В подальшому, як встановлено судом, ПП “Паландин-Агро» у листі за вих. № 21/07/2025 зазначив про готовність прийняти запропонований до відвантаження залишок продукції на загальну суму 210323,80 грн. (включно з партією на 69266,40 грн.), проте виключно за умови надання гарантії її належної якості з боку постачальника, у зв'язку з чим просило надати письмову гарантію належної якості всієї продукції та уточнити строки повернення грошових коштів.
Так, відповідно до видаткової накладної № ОМЗ-000069 від 19.08.2025 р. на суму 269656,80 грн. ПрАТ “Одеський машинобудівний завод» поставлено додатково товару на суму 269656,80 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ “Одеський машинобудівний завод» та ПП “Паландин-Агро» за результатами відповідних поставок та оплат підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2025-01.09.2025 р., в якому зафіксовано заборгованість відповідача - Приватного акціонерного товариства “Одеський машинобудівний завод» у розмірі 1231061,60 грн. Даний акт звіряння підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, вбачається, що договір № 65 від 06.05.2020 року виконаний частково зі сторони відповідача.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сплатив на рахунок постачальника загалом 2705415,20 грн, натомість відповідно до видаткових накладних постачальником фактично поставлено товар на загальну суму 1474353,60 грн., з огляду на що позивач заявляє до стягнення суму невикористаної передоплати, що становить різницю між сплаченими коштами та вартістю поставленого товару, при цьому відповідачем не надано до суду доказів сплати такої заборгованості або її відсутності, як і не оспорено її розрахунок.
З урахуванням викладеного вище, господарським судом встановлено, що відповідачем поставлено товару за договором № 65 від 06.05.2025 р. на суму 1474353,60 грн., відтак поверненню підлягають грошові кошти у розмірі 1231061,60 грн., що становить різницю між сплаченою позивачем передплатою та вартістю фактично поставленого відповідачем товару.
Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, “без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства “Паландин-Агро» обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 14772,74 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного підприємства “Паландин-Агро» до Приватного акціонерного товариства “Одеський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 1231061,60 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Приватного акціонерного товариства “Одеський машинобудівний завод» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 141; код ЄДРПОУ 00165698) на користь Приватного підприємства “Паландин-Агро» (66100, Одеська область, Подільський район, м. Балта, вул. Уварова, буд. 31-А; код ЄДРПОУ 37343129) заборгованість за договором № 65 від 06.05.2020 р. у розмірі 1231061/один мільйон двісті тридцять одна тисяча шістдесят одна/грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 14772/чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві/грн. 74 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 19 грудня 2025 р.
Суддя В.С. Петров