майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
09 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1017/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Глуховецький О.С. - дов. від 01.10.2024 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до Шерстової Наталії Володимирівни
про стягнення 120 221,44грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Шерстової Наталії Володимирівни заборгованості за договором про надання кредиту №452568-КС-004 від 05.12.2023 у розмірі 120 221,44грн, з яких: 30 000,00грн заборгованість за тілом кредиту, 87 045,84грн заборгованість за процентами, 3 175,60грн заборгованість за комісією. Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2 422,40грн судового збору та 10 500,00грн витрат на правову допомогу.
В якості правових підстав позивач зазначає, зокрема, ст.11, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 12.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 25.09.2025 о 12:30; в порядку ст.81 ГПК України витребував в Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" документи, що становлять банківську таємницю.
Ухвалою від 25.09.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 21.10.2025 об 11:00.
06.10.2025 за вх.№12593 на виконання вимог ухвали суду від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла інформація стосовно рахунків відповідача.
Ухвалою від 21.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1017/25 до судового розгляду по суті; призначив судове засідання на 04.11.2025 о 10:30.
В судовому засіданні 04.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, повноважного представника не направив.
Протокольною ухвалою від 04.11.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.12.2025 о 09:10.
Разом з тим, ухвалою від 04.11.2025 суд повідомив сторони про оголошену перерву в судовому засіданні до 09.12.2025 о 09:10.
Вказану ухвалу суд надіслав відповідачу на поштові адреси за місцем реєстрації та місцем проживання, а також на електронну пошту.
13.11.2025 за вх.№14568 до суду повернулася неврученою ухвала суду від 04.11.2025, яку суд надсилав на поштову адресу за місцем проживання відповідача, з відміткою поштового відділення: "адресат відсутній".
Також здійснено повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
В судовому засіданні 09.12.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом своєчасно та належним чином, про що зазначено вище.
Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст.2, ч.1, 2 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень", суд зазначає, що сторони мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду в справі №906/1017/25.
Згідно з п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що його відсутність не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 09.12.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання кредиту №452568-КС-004 від 05.12.2023 в частині повернення кредитних коштів та сплати інших платежів, обумовлених умовами договору.
Відповідач правом подачі письмового відзиву на позовну заяву не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
05.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (надалі - кредитодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Шерстовою Наталією Володимирівною (надалі - позичальник, відповідач) укладено договір про надання кредиту №452568-КС-004 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" та з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (надалі - договір) (а.с.15-16).
За умовами п.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000,00грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Також у п.1 договору визначено наступні умови кредитування, а саме:
- тип кредиту: кредит;
- строк кредиту: 24 тижні;
- стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована;
- знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15013259, фіксована;
- комісія за надання кредиту (далі - комісія): 4 500,00грн;
- загальний розмір наданого кредиту: 30 000,00грн;
- термін дії договору до 21.05.2024;
- орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 78 000,00грн;
- цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом.
В п.3 договору сторони погодили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Згідно з графіком передбачено 12 обов'язкових платежів по 6 500,00грн, починаючи з 19.12.2023 по 21.05.2024. Загальна сума платежів становить 78 000,00грн, з яких: 30 000,00грн - основна сума (кредит), 43 500,00грн - проценти за користування кредитом, 4 500,00грн комісія за надання кредиту.
Згідно з п.5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Пунктом 14 договору визначено, що інші умови правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України, Договором та Правилами.
Договір підписаний 05.12.2023 05:17 зі сторони кредитодавця - директором Гайворонською М.М. кваліфікованим електронним підписом та позичальником ФОП Шерстовою Н. В. електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-6866.
Детальна послідовність дій сторін щодо укладення договору відображена у візуальній формі, яка наявна в матеріалах справи (а.с.38).
05.12.2023 позивач перерахував на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 кошти у розмірі 30 000,00грн. Вказані кошти було переведено за допомогою платіжної системи "Fondy", що підтверджується довідками ТОВ "Фінансова компанія "Елаєнс" від 01.08.2025, з призначенням платежу "Перерахування коштів Шерстова Н.В. згідно до кредитного договору №452568-КС-004 від 05.12.2023" (а.с.26-27).
Номер банківської картки: № НОМЕР_1 для перерахунку коштів за кредитним договором був вказаний відповідачем при заповненні анкети клієнта в особистому кабінеті, про що свідчить витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи товариства (а.с.39).
Той факт, що держателем банківської картки № НОМЕР_1 , на яку перераховано 05.12.2023 кошти двома платежами в сумі 25 000,00грн та 5 000,00грн, є Шерстова Н.В., підтверджується інформацією Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та банківською випискою про рух коштів (а.с.75-75 на звороті).
ТОВ "Фінансова компанія "Елаєнс" здійснювало переказ коштів відповідачу на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів №41084239_14/12/17, укладеного з ТОВ "Бізнес Позика" 14.12.2017 (а.с.30-32).
Таким чином позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, перерахувавши на рахунок відповідача кошти у загальному розмірі 30 000,00грн.
На виконання умов договору відповідач лише частково сплатив кошти у загальному розмірі 6 500,00грн, що підтверджується квитанцією платіжної системи "Platon" (а.с.34).
Вказані кошти позивачем зараховано в оплату відсотків за кредитом (5 175,60грн) та комісії за надання кредиту (1 324,40грн), що вбачається з наданого розрахунку заборгованості (а.с.35-37).
Оскільки позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, ТОВ "Бізнес Позика" звернулося до суду з позовом про стягнення з Шерстової Наталії Володимирівни 120 221,44грн, з яких: 30 000,00грн заборгованість за тілом кредиту, 87 045,84грн заборгованість за процентами, 3 175,60грн заборгованість з комісією.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.08.2025 №35698590, 12.02.2025 до реєстру внесено запис 2010350060001431114 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Шерстової Наталії Володимирівни на підставі власного рішення (а.с.51-52).
Статтею 42 Конституції України визначено право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Згідно ст. 50 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною правовою дієздатністю, та не обмежує їх.
До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст.51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно ст.52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи.
За приписами ч.9 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Незважаючи на те, що Шерстова Наталія Володимирівна припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець, невиконані зобов'язання залишилися за нею як за фізичною особою, а зміна правового статусу Шерстової Н.В. - припинення статусу суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для невиконання взятих на себе зобов'язань.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2).
Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Частиною 1 статті 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулює Закон України "Про електронну комерцію".
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено порядок укладення електронного договору.
Так, ч. 3 вказаної статті закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12).
Відповідно до ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено договір про надання кредиту №452568-КС-004 від 05.12.2023 у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.11, 12 Закону України "Про електронну комерцію". Детальна послідовність дій сторін щодо укладення договору відображена у візуальній формі (а.с.38).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач свої зобов'язання за договором про надання кредиту виконав своєчасно та в повному обсязі, перерахувавши на вказаний відповідачем в анкеті рахунок (картку) 30 000,00грн (а.с.26-27).
Натомість відповідач, здійснивши часткову оплату в сумі 6 500,00грн, яку було зараховано позивачем в оплату відсотків за кредитом (5 175,60 грн) та комісії за надання кредиту (1 324,40грн), порушив взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії.
Доказів на спростування викладених обставин відповідач суду не надав.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц, де зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Відповідно до ст.526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормами ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Відповідач у встановлений договором строк - до 21.05.2024 включно, кредитні кошти у повному обсязі не повернув, в результаті чого у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 30 000,00грн.
Крім суми боргу за тілом кредиту позивач також заявив до стягнення з відповідача 87 045,84грн заборгованості за процентами та 3 175,60грн заборгованості з комісією.
Положеннями ч.1, 2 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктами 5.2, 5.3 Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "Бізнес Позика" (а.с.18-25), які є невід'ємною частиною кредитного договору, передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору (додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування. Нарахування комісії здійснюється в момент укладання договору. Порядок та розмір оплат комісії визначено графіком платежів.
Пунктом 3 договору визначено графік платежів, відповідно до якого встановлено період користування кредитом, проценти за користування кредитом (знижена процентна ставка), розмір часткового платежу основної суми, розмір комісії за надання кредиту та загальний платіж (а.с.15).
У пункті 1 договору сторонами погоджено, зокрема, стандартну процентну ставку: в день 2,00000000, фіксована; знижену процентну ставку за кредитом: в день 1,15013259, фіксована; термін дії договору до 21.05.2024.
Відповідно до п.2 договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п.1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3. договору.
У п.2.1. договору визначено, що в разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 договору.
За умовами п.2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3 договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.1 договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3. договору, та до закінчення терміну дії договору.
У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому договорі не є зміною істотних умов цього договору.
За змістом п.3 договору, у разі дотримання позичальником погодженого графіку платежів, застосовуватися буде знижена процентна ставка, та повернення кредиту відбувається шляхом сплати відповідачем фіксованої суми щомісячно (6 500,00грн), з початковою датою повернення - 19.12.2023 та кінцевою датою - 21.05.2024. Саме до вказаної дати позивач здійснював нарахування процентів за кредитом (розрахунок на а.с.35-37).
Враховуючи, що відповідач на виконання умов договору лише 19.12.2023 сплатив один платіж в розмірі 6 500,00грн, який позивач зарахував в оплату відсотків за кредитом (5 175,60грн) та комісії за надання кредиту (1 324,40грн), в наслідок чого виникла прострочка по кредиту та строк цієї прострочки становить більше семи календарних днів, тому позивач на підставі п.2.2. договору нарахував та пред'явив до стягнення проценти за стандартною процентною ставкою, розмір яких складає 87 045,84грн.
У п.1 договору сторони визначили, зокрема, що комісія за надання кредиту становить 4 500,00грн.
Враховуючи часткову сплату відповідачем комісії за надання кредиту в розмірі 1 324,40грн, залишок заборгованості за комісією становить 3 175,60грн.
Відповідач доказів сплати заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією не надав, доводи позивача не спростував.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом (а.с.35-37), суд встановив, що нарахування по тілу кредиту та процентах за користування кредитними коштами проведено відповідно до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 000,00грн заборгованості за тілом кредиту, 87 045,84грн заборгованості за процентами, 3 175,60грн заборгованості за комісією є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
З огляду на викладене, враховуючи підтвердження матеріалами справи факту надання відповідачу кредиту та відсутність доказів повернення кредитних коштів і сплати процентів та комісії у порядку, розмірі та терміни, передбачені кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 500,00грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно з положеннями ч.1, 2, 3, 4 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 10 500,00грн представником позивача подано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2024 (а.с.41-43); копію рахунка - фактури №Р-00000246 від 06.08.2025 (а.с.44); копію акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №Р-00000246-06-08/25 від 06.08.2025 на суму 10 500,00грн (а.с.45); копію платіжної інструкції №4806 від 06.08.2025 на суму 10 500,00грн (а.с.46); копію довіреності від 01.10.2024 на представництво адвокатом Глуховецьким О.С. інтересів ТОВ "Бізнес Позика" (а.с.11); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000217 від 31.08.2017 (а.с.47).
Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої Європейського суду з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що факт виконання адвокатом позивача умов договору від 01.10.2024 про надання правової (правничої) допомоги підтверджується належними доказами.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідач не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 500,00грн підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Шерстової Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) :
- 30 000,00грн заборгованості за тілом кредиту;
- 87 045,84грн заборгованості за процентами;
- 3 175,60грн заборгованості за комісією;
- 2 422,40грн судового збору;
- 10 500,00грн витрат на правову допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 18.12.25
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1- позивачу в Електронний кабінет
2- представнику позивача - адвокату Глуховецькому О. С. в Електронний кабінет
3-5 відповідачу (РНОКПП НОМЕР_2 ):
- за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 (рек. з повід.);
- за місцем проживання: АДРЕСА_2 (рек. з повід.);
- на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1