61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
09.12.2025 Справа №905/677/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ
до Комунального підприємства «Покровськтепломережа», м.Покровськ Донецької області
про стягнення 87298587,28грн боргу
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат Єгоров В.С., довіреність №135 від 12.12.2024, св-во серії РН №1292 від 04.11.2017;
від відповідача: Кіш Ю.А. не з'явилась (повідомила про відсутність технічної можливості приєднатися до відеоконференції через відсутність електроенергії).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Покровськтепломережа», м.Покровськ Донецької області, про стягнення 87298587,28грн боргу (позов поданий через систему «Електронний суд»).
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов'язання оплатити газ, спожитий у грудні 2022 року - березні 2023 року за договором №4251-ПСО(ТКЕ)-6 від 03.11.2022 постачання природного газу, внаслідок чого наявні підстави для примусового стягнення боргу.
Після відкриття провадження у справі відповідач надав суду:
- відзив №11-234 від 02.09.2025 (вх.№01-41/8367/25 від 03.09.2025, з додатками; а.с.46-77), в якому визнав позовну вимогу та просив врахувати під час розгляду справи, що через активні бойові дії на території Покровського району йому нанесено значних збитків, пошкоджено / знищено майно і припинено господарську діяльність, за рахунок яких відповідач отримував дохід, тож визнаючи позовні вимоги, він на теперішній час з об'єктивних причин не має фінансової можливості виконати зобов'язання перед позивачем;
- заяву №11-319 від 12.11.2025 (вх.№7036/25 від 13.11.2025, з додатками; а.с.110а-155) про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців з дати набрання ним законної сили;
- із заявою №325 від 14.11.2025 (вх.№01-41/10655/25 від 14.11.2025, з додатками; а.с.158-163) - документи, про відсутність яких зазначено в акті канцелярії суду від 13.11.2025;
- відповідь №11-319 від 28.11.2025 на відзив на заяву про відстрочення виконання рішення суду (вх.№01-41/11187/25 від 02.12.2025, з додатками; а.с.177-195).
Після відкриття провадження у справі позивач надав суду заяву б/н від 18.11.2025 (вх.№01-41/10757/25 від 18.11.2025, з додатками; а.с.167-172), в якій навів заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду та просив відмовити у її задоволенні.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд
Щодо вимоги про стягнення боргу.
03.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник, позивач) та Комунальне підприємство «Покровськтепломережа» (Споживач, відповідач) уклали договір №4251-ПСО(ТКЕ)-6 постачання природного газу (далі - Договір; а.с.6-15), згідно з п.1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії, природний газ, а Споживач - прийняти його та оплатити на умовах Договору.
Відповідно до п.1.2. Договору природний газ, що постачається за Договором, Споживач використовує для власних потреб або в якості сировини і не може використовувати для перепродажу.
Постачальник передає Споживачу замовлений ним обсяг (об'єм) природного газу у період листопад 2022 року - березень 2023 року (включно) в кількості 17365,302тис.куб.м (п.2.1. Договору).
За умовами п.3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи; право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5. Договору).
В абз.2 підп.3.5.4. Договору сторони погодили, що після підписання ними актів приймання-передачі замовлені обсяги природного газу вважаються скоригованими.
Згідно з п.4.3. Договору його загальна вартість дорівнює вартості фактично використаного за Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
В п.5.1. Договору для Споживача передбачено такий порядок розрахунків за придбані обсяги природного газу: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта / актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта / актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач мав сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
За умовою п.5.4. Договору оплату за природний газ Споживач здійснює шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 Договору; Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до п.5.1. Договору.
Відповідно до підп.4 п.6.3. Договору Постачальник має право отримати оплату за переданий природний газ в розмірі та у строки, визначені Договором.
В розділі 10 Договору сторони домовились, зокрема, про таке: сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства (п.10.3.); виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання (п.10.5.); Споживач, підписуючи Договір, підтвердив, що введення в Україні 24.02.2022 воєнного стану та його продовження не може бути підставою для відмови від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором (п.10.7.).
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності), а в частині зобов'язань Постачальника щодо передачі природного газу - після укладення Споживачем договорів / додаткових угод (додаткових договорів) про договірне списання з поточних банківських рахунків, на які надходять кошти у вигляді плати за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ, строком дії до повного виконання зобов'язань Споживача за всіма договорами, укладеними з Постачальником, або повного погашення заборгованості за такими договорами; Договір діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.13.1. Договору).
За змістом підп.13.6.6. Договору сторони домовилися, що електронні документи, якщо вони підписані з використанням КЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві.
Договір підписаний електронними підписами представників обох сторін.
Додатковою угодою №1 від 28.12.2022 до Договору (а.с.13) сторони доповнили розділ 5 Договору таким пунктом: « 5.7. Часткову оплату за природний газ за Договором Споживач здійснює за рахунок коштів місцевого бюджету у грудні 2022 року в розмірі 11924940,39грн, у т.ч. ПДВ 1987490,07грн з розрахункового рахунку UA438201720344380004000040176, відкритого в ДКСУ у м.Покровськ Донецької області».
Додатковою угодою №2 від 21.02.2023 до Договору (а.с.14) сторони доповнили розділ 5 Договору таким пунктом: « 5.8. Часткову оплату за природний газ за Договором Споживач здійснює за рахунок коштів місцевого бюджету у лютому, березні 2023 року в розмірі 20000000,00грн, у т.ч. ПДВ 3333333,33грн з розрахункового рахунку UA438201720344380004000040176, відкритого в ДКСУ у м.Покровськ Донецької області».
Додаткові угоди №1 та №2 підписані електронними підписами представників обох сторін, а також власноручним підписом з боку Споживача, а також скріплені його печаткою.
Додатковою угодою №3 від 31.03.2023 до Договору (а.с.15) в розділі 14 Договору доповнено банківські реквізити Постачальника на період лютий, березень 2023 року.
Додаткова угода №3 підписана представниками та скріплена печатками обох сторін.
На виконання умов Договору у період грудень 2022 року - березень 2023 року Постачальник поставив Споживачу природний газ в загальному обсязі 11432,43144тис.куб.м вартістю 110298587,28грн, що підтверджується підписаними представниками та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с.17 (зворотній бік)-23):
б/н від 31.12.2022 за грудень 2022 року, згідно з якими Споживач прийняв:
- обсяг І - 2378,57900тис.куб.м вартістю 18038874,84грн з ПДВ,
- обсяг ІІ - 76,95483тис.куб.м вартістю 2961944,86грн з ПДВ,
- обсяг ІІІ - 360,11046тис.куб.м вартістю 5961227,94грн з ПДВ;
б/н від 31.01.2023 за січень 2023 року, згідно з якими Споживач прийняв:
- обсяг І - 2725,81500тис.куб.м вартістю 20672273,48грн з ПДВ,
- обсяг ІІ - 93,83651тис.куб.м вартістю 3611710,52грн з ПДВ,
- обсяг ІІІ - 413,35400тис.куб.м вартістю 6842615,50грн з ПДВ;
б/н від 28.02.2023 за лютий 2023 року, згідно з якими Споживач прийняв:
- обсяг І - 2602,00000тис.куб.м вартістю 19733274,49грн з ПДВ,
- обсяг ІІ - 90,31385тис.куб.м вартістю 3476125,46грн з ПДВ,
- обсяг ІІІ - 401,40676тис.куб.м вартістю 6644842,22грн з ПДВ;
б/н від 31.03.2023 за березень 2023 року, згідно з якими Споживач прийняв:
- обсяг І - 1923,14400тис.куб.м вартістю 14584907,16грн з ПДВ,
- обсяг ІІ - 77,35803тис.куб.м вартістю 2977463,78грн з ПДВ,
- обсяг ІІІ - 289,55900тис.куб.м вартістю 4793327,03грн з ПДВ.
На порушення умов Договору, вимог ст.ст.525, 526, 530 (абз.1 ч.1) Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України Споживач розрахувався за поставлений природний газ частково: оплати в загальній сумі 23000000,00грн (а.с.24-26, 27-28) Постачальник зарахував на часткове погашення заборгованості за грудень 2022 року (а.с.4); заборгованість за січень-березень 2023 року залишається несплаченою.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст.191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відзиві вих.№11-234 від 02.09.2025 (підписаний директором Комунального підприємства «Покровськтепломережа», а.с.46-54) відповідач визнав позовну вимогу повністю (в розмірі 87298587,28грн), підтвердивши споживання природного газу за кількістю та вартістю.
Суд перевірив наявність у директора підприємства-відповідача повноважень на визнання позову (розпорядження №8ргo від 09.01.2023, №334pгo від 06.12.2024 начальника Покровської міської військової адміністрацій Покровського району Донецької області - а.с.59, 62; розділ 6 Статуту відповідача - а.с.72, зворотній бік).
На підставі викладеного суд встановив, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов і таке визнання не суперечить закону та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача або інших осіб, а позовна вимога про стягнення 87298587,28грн боргу за природний газ, поставлений у грудні 2022 року - березні 2023 року, є належним чином доведеною, правомірною і підлягає задоволенню.
Щодо клопотання відповідача відстрочити виконання рішення.
Заяву вих.№11-319 від 12.11.2025 про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців з дати набрання ним законної сили (далі - Заява, а.с.110-115) відповідач обґрунтував таким. Його збитки за 9 місяців 2025 року зросли вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2024 року та складають 20432000,00грн (а.с.136-137). Через активні бойові дії у Покровській громаді, примусову евакуацію заборгованість перед відповідачем за теплову енергію станом на 01.10.2025 складає 226999200,00грн, з них борг населення - 215547800,00грн (а.с.138). Місто вщент зруйновано, жителі вимушено покинули домівки і не сплачують за надану послугу централізованого теплопостачання. Росту дебіторської заборгованості сприяли й прийняті на місцевому рівні рішення та розпорядження, які в певні періоди воєнного стану звільняли мешканців Покровської громади від сплати за послугу постачання теплової енергії (а.с.57-58, 60, 116, 160). Відповідач надавав комунальні послуги за регульованим тарифом, який не відшкодовує собівартість теплової енергії, що завдало прямих збитків через непокриття різниці у тарифах в обсязі 341963930,00грн (43885550,00грн за 2021 рік, 91805250,00грн за 2022 рік, 131974120,00грн за 2023 рік, 74298990,00грн за 9 місяців 2024 року). Обсяги різниці у тарифах належно погоджені, але не відшкодовані підприємству. Влітку 2024 року безпекова ситуація значно погіршилася і котельні міста припинили роботу за винятком пунктів незламності в м.Покровськ та м.Родинське, які на початку 2025 року припинили роботу в м.Покровськ. Опалювальний період 2024- 2025 років не був розпочатий (а.с.61, 118); з 21.10.2024 відповідач не здійснює ліцензійний вид діяльності, його майно евакуйоване; штат працівників скорочено до 16 осіб (а.с.119); нерухоме майно підприємства в Покровському районі знищено або суттєво пошкоджено (а.с.117, 120-131, 134, 135, 161); лише за період червень-жовтень 2025 року руйнувань і значних пошкоджень зазнали більше 20-ти об'єктів підприємства і техніка, не евакуйована через її використання до останнього (а.с.139). Підприємство розраховує на підтримку з боку органів влади та держави в цілому щодо відшкодування різниці в тарифах за надану послугу теплопостачання і вважає, що відстрочення виконання рішення суду надасть можливість акумулювати кошти та самостійно погасити заборгованість без негативного впливу на його фінансовий стан.
Позивач у заяві б/н від 18.11.2025 (а.с.167-170) повідомив: з відкритих джерел вбачається, що дохід відповідача у 2024 році становив 12731000,00грн, тоді як у 2023 році - 9775800,00грн; у 2024 році збільшилась вартість активів: 415617000,00грн (у 2023 році - 406244000,00грн); чистий прибуток за 2024 рік склав 6477000,00грн; відповідач взяв участь у 1147 тендерах, його продажі в 2023 році становили 56488098,00грн, у 2024 році - 400698483,00грн; відповідач здійснює й інші, окрім теплопостачання, види діяльності: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, діяльність у сфері архітектури, встановлення та монтаж машин і устаткування, будівництво житлових і нежитлових будівель та трубопроводів. Тож відповідач не довів наявність виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду: відсутність коштів та майна, на які можна звернути стягнення; реальну загрозу банкрутства. Просив відмовити у задоволенні Заяви.
Відповідач у відповіді вих.№11-319 від 28.11.2025 на відзив на Заяву (а.с.177-180) зазначив, що позивач навів не релевантну судову практику щодо ненадання відстрочення підприємствам у скрутному фінансовому положенні, оскільки відповідач опинився у вкрай важкому фінансовому стані саме через вторгнення Російської Федерації на територію України, яке спричинило припинення здійснення основного виду діяльності і знищення всіх виробничих потужностей відповідача, ріст дебіторської і кредиторської заборгованості. Господарські операції за Договором не можна віднести до категорії комерційних операцій на власний ризик, оскільки відповідач є теплопостачальним підприємством, мета укладення ним Договору - забезпечення населення (переважно) тепловою енергією, а отже, розрахунки з позивачем напряму залежали від надходження коштів від споживачів теплової енергії. Пояснив, що так звана фінансова підтримка комунального підприємства зараховувалася до його доходу, оскільки ці кошти використовувалися для покриття витрат і дефіциту бюджету підприємства, що дозволяло йому функціонувати; фінансова підтримка з місцевого бюджету надається як поточні трансферти або цільове фінансування на конкретні цілі; кошти місцевого бюджету, що надаються як фінансова підтримка, йдуть на збільшення статутного капіталу відповідача і відображаються в балансі підприємства як збільшення власного капіталу, такий механізм забезпечує прозорість і законність використання бюджетних коштів. Відомості з сайту prozorro.gov.ua свідчать, що до зупинки діяльності підприємство витрачало кошти виключно на закупівлю енергоносіїв і придбання матеріалів, необхідних для його функціонування. Евакуйоване зі зруйнованого м.Покровська майно не зможе покрити борги підприємства через те, що знос обладнання складає від 50% до 100%: вартість евакуйованих основних засобів згідно з бухгалтерським обліком становить 14200000,00грн.
Суд встановив, що Комунальне підприємство «Покровськтепломережа» з місцезнаходженням Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 4-А засновано Покровською міською радою на комунальній власності територіальної громади м.Покровська; метою діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими тепловими мережами, забезпечення постачання теплової енергії, пари та гарячої води на платній основі підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам підприємницької діяльності і населенню; все решта (монтаж водопровідних мереж / систем опалення / устаткування, будівництво житлових / нежитлових будівель та трубопроводів, діяльність у сфері архітектури тощо) є напрямками діяльності підприємства (розділи 1 та 3 Статуту відповідача, а.с.70-74).
Суд визнає загальновідомими факти руйнування Покровська та, як наслідок, припинення життєдіяльності міста.
Суд погоджується з відповідачем в тому, що винятковими обставинами, які об'єктивно впливають на можливість виконання ним рішення суду, є: військова агресія РФ і те, що до жовтня 2024 року відповідач продовжував постачати теплову енергію в м.Покровськ за економічно необґрунтованим збитковим тарифом; знищення критичної інфраструктури, зупинка комунікацій, життєдіяльності та господарської активності на території Покровської громади; руйнування виробничих потужностей і припинення з жовтня 2024 року основної господарської діяльності відповідача; вкрай важкий фінансовий стан відповідача (на відміну від позивача, який продовжує господарську діяльність на територіях України, не охоплених бойовими діями, і за офіційними даними його фінансовий стан залишається стабільним).
Суд наголошує: незважаючи на те, що воєнний стан в країні має загальний характер та стосується обох сторін Договору, і те, що починаючи з осені 2022 року вся критична інфраструктура України постійно перебуває під ворожими обстрілами, сторони цієї справи не перебувають в однакових економічних умовах. Так, виробничі потужності відповідача розташовані лише в Покровській міській територіальній громаді Донецької області (зона активних бойових дій - а.с.38, 40) і з жовтня 2024 року (тобто понад рік) підприємство не здійснює основний вид діяльності. Тож відповідач перебуває у значно гіршому становищі порівняно з позивачем, який працює в усіх регіонах країни і вочевидь має й інші, окрім Договору, джерела отримання прибутку.
Суд зауважує: парадокс правового регулювання діяльності підприємств-надавачів комунальних послуг в Україні полягає в тому, що такі підприємства здійснюють свою господарську діяльність не самостійно (за директивами як центральної, так і місцевої влади), а відповідають за результати / наслідки такої діяльності - самостійно.
Враховуючи розмір присудженого до стягнення боргу, а також те, що викладені у Заяві обставини є документально підтвердженими, соціально значущими, виключними, об'єктивно невідворотними та такими, що суттєво ускладнюють виконання рішення; взявши до уваги майновий стан сторін Договору, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, рівно як відсутність у відповідача можливості швидко усунути причини, що зумовили його поточну неплатоспроможність, або запобігти їх впливу на свою діяльність; з огляду на те, що невідкладне виконання рішення може негативно вплинути на можливість відновлення відповідача або призвести до його банкрутства; виходячи з принципів розумності і справедливості; намагаючись дотримати баланс інтересів обох сторін, суд дійшов висновку, що Заява підлягає задоволенню частково: шляхом надання відстрочки виконання рішення у цій справі на 10 місяців від дати набрання ним законної сили.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів ч.1 ст.130 ГПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» 50% судового збору, сплаченого за подання визнаного відповідачем позову, а саме 423920,00грн, підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України. Решта судового збору в сумі 423920,00грн покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 7, 13-15, 33, 46, 74-78, 80, 86, 129 (п.2 ч.1), 130 (ч.1), 191, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ, до Комунального підприємства «Покровськтепломережа», м.Покровськ Донецької області, про стягнення 87298587,28грн боргу - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Покровськтепломережа» (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, буд.4-А; ідентифікаційний код 32213475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; ідентифікаційний код 42399676) 87298587,28грн боргу, 423920,00грн судового збору.
Заяву Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/677/25 на 12 місяців з дати набрання ним законної сили - задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі №905/677/25 на 10 місяців від дати набрання ним законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Після набрання рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору в сумі 423920,00грн у зв'язку з тим, що відповідач визнав позов.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 19.12.2025.
Суддя О.М. Шилова
надр. 1прим. - у справу
(сторони мають електронні кабінети)