Справа: 22-904/06 Головуючий у першій інстанції: Назаров П.О.
Категорія: Доповідач: Панько В.Ф.
20 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
Головуючого - Панька В.Ф., суддів: Кожух О.А., Ігнатюка Б.Ю., при секретарі - Гусар Н.В.
з участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою представника ЗАТ КБ «Приватбанк» Олексика В.В. на рішення Виноградівського районного суду від 27 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Виноградівського відділення Закарпатського РУК Банку «Приватбанк» м.Виноградів про визнання частково недійсним свідоцтва про право на власність та встановлення права власності на об»єкти нерухомого майна, -
встановила:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся із вищезгаданим позовом.
У позові зазначав, що в період з 2000-2004 року перебував, як фізична особа у господарських відносинах з ТОВ «Омега» м.Виноградів і за свої власні кошти на території даного товариства збудував гараж, навіс для автомашин та огорожу, які пішли в рахунок власності за ТОВ «Омега». Внаслідок невдалого керування, дане товариство занепадає і неспроможне повернути отримані кредити і майже припинило свою господарську діяльність. Оскільки, у березні 2005 року виникло питання про повернення в розпорядження Виноградівської міськради виділеної під збудовані об»єкти даним товариством земельної ділянки, керівник ОСОБА_2 відмовився від земельної ділянки площею 1225 кв.м., а позивач ОСОБА_1 звернувся про надання йому цієї земельної ділянки, на якій збудовані ним об»єкти, і рішенням сесії Виноградівської міськради від 29 березня 2005 року вказана земельна ділянка була виділена йому, як фізичній особі. Однак, у відповідності із свідоцтвом про право власності на майно, збудовані позивачем за власні кошти об»єкти перебувають у власності ТОВ «Омега» та заставлені, без його відома для отримання кредиту в банку «Приватбанк» м.Виноградів.
У зв»язку з цим просив: визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане Виноградівською РДА від 19.08.2004 року в частині записів « гараж Г,31,5 кв.м.», «навіс для автомашин,Ж, 140,2 кв.м.», «огорожа, 1,2,3»; виключити з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно як об»єкти права власності ТзОВ «Омега» пункти : 4»Г» - «гараж», : «Ж» - «навіс для автомашин», 12 «1,2,3» - «огорожа» та визнати за ним право власності на гараж. навіс для автомашин та огорожу, розташовані на виділеній йому земельній ділянці площею 1225 кв.м, за адресою:АДРЕСА_1.
Рішенням Виноградівського районного суду від 27 березня 2006 року позов задоволено.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане Виноградівською РДА від 19.08.2004 року в частині записів « гараж Г,31,5 кв.м.», «навіс для автомашин,Ж, 140,2 кв.м.», «огорожа, 1,2,3».
Виключено з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, як об»єкти права власності ТзОВ «Омега» пункти: 4»Г» - «гараж», 6 «Ж» - «навіс для автомашин», 12 «1,2,3» - «огорожа».
Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж, навіс для автомашин та огорожу, розташовані на виділеній йому земельній ділянці площею 1,225 кв.м, за адресою:АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції, як такого, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права й ухвалення нового рішення, яким у задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зазначені в позовній заяві об»єкти були збудовані за особисті кошти фізичної особи позивача, і вони були включені в загальне майно ТзОВ «Омега», про що не заперечував керівник товариства, а так як дана земельна ділянка де збудовані ці об»єкти була рішенням виділена позивачеві, а тому у відповідності до ст.321 ЦК України позов слід задовольнити.
З такими висновками суду не можна погодитися, виходячи з наступного.
Матеріалами справи стверджується, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане Виноградівською РДА від 19.08.2004 року власником всього майнового комплексу за адресою АДРЕСА_2 є ТзОВ «Омега» (а.с. 10), згідно до опису об»єкта туди входять спірні гараж, навіс для автомашин, огорожа, це й саме стверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.08.2004 року (а.с.11).
Згідно, укладеного договору іпотеки від 28 серпня 2004 року між ТзОВ «Омега» та ЗАТ КБ «Приватбанк», весь майновий комплекс, а також і вищенаведені об»єкти, що знаходиться в АДРЕСА_2 був переданий в заставу в якості забезпечення зобов»язань ТзОВ «Омега» по кредиту, (а.с.21).
У відповідності до ч.2 ст.30 ЦПК України визначено, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції до справи було притягнуто в якості відповідача Виноградівську філію Закарпатського регіонального управління комерційного банку «Приватбанк", а не юридичну особу, а саме ЗАТ КБ «Приватбанк», яка це передбачено вищезазначеною статтею. Однак судом першої інстанції даної вимоги процесуального Кодексу не було дотримано.
Зазначені обставини, відповідно до п.4 ч.І ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а апеляційна скарга представника ЗАТ КБ «Приватбанк» Олексика В.В. до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.307, 311,314,315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ЗАТ КБ «Приватбанк» Олексика В.В. частково задовольнити.
Рішення Виноградівського районного суду від 27 березня 2006 року -скасувати,, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подачі скарги безпосередньо добуду касаційної інстанції.
Головуючий Судді