“16» грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з приміщення
Південноукраїнського міського суду Миколаївської області)
ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з приміщення
Південноукраїнського міського суду Миколаївської області)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та начальника Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 2 ст. 121 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 листопада 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 січня 2026 року включно.
Визначено підозрюваному заставу - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 грн. У разі звільнення під заставу покладено на ОСОБА_8 обов'язки: прибувати до слідчого СВ ВП №3 Вознесенського РП ГУНП в Миколаївській області кожного понеділка, а до прокурора або суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування зі свідками; не відлучатися з місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або інший більш м'який запобіжний захід.
На думку захисника, не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить врахувати, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки: має родину, малолітню дитину, постійне місце проживання.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Прокурор вважає, що слідчим суддею не достатньо враховано обставини кримінального правопорушення, наявні ризики та дані про особу підозрюваного, при вирішення питання про встановлення застави в порядку ст. 183 КПК України.
На думку прокурора, слідчим суддею визначена застава без врахування обставин злочину та ступеню його тяжкості, а також без урахування встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, а саме - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно підозри, ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем по мобілізації та проходячи військову службу у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», 22 листопада 2025 року, близько 23:50 год., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, перебуваючи поруч з лавкою для сидіння, що на пішохідній алеї, неподалік приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, підійшов в притул до ОСОБА_11 , та діючи умисно, маючи умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один різкий удар кулаком правої руки в область лобу ОСОБА_11 .
Внаслідок зазначених умисних дій, ОСОБА_8 спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді набряку головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив, закритої внутрішньочерепної травми, від яких останній помер на місці події.
23 листопада 2025 року о 04:21 год. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема: рапортом про вчинене кримінального правопорушення від 23.11.2025; протоколами огляду місця події від 23.11.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_11 від 23.11.2025; лікарським свідоцтвом про смерть №199 від 23.11.2025; протоколом допиту свідків ОСОБА_12 від 23.11.2025, ОСОБА_13 від 23.11.2025, ОСОБА_14 від 23.11.2025, ОСОБА_15 від 23.11.2025, ОСОБА_16 від 23.11.2025, ОСОБА_17 від 23.11.2025, ОСОБА_18 від 23.11.2025, ОСОБА_19 від 23.11.2025, ОСОБА_20 23.11.2025, ОСОБА_21 від 23.11.2025, ОСОБА_22 від 23.11.2025, ОСОБА_23 від 23.11.2025; протоколами пред'явлення для впізнання по фотознімках з ОСОБА_19 від 23.11.2025, з ОСОБА_20 від 23.11.2025, з ОСОБА_21 від 23.11.2025, з ОСОБА_22 від 23.11.2025; протоколами слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_20 від 23.11.2025, ОСОБА_21 від 23.11.2025, ОСОБА_22 від 23.11.2025; протоколами допитів неповнолітніх свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 від 23.11.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.11.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 23.11.2025; протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_8 від 23.11.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя вважав недоведеним.
Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , його майновий та сімейний стан, дані про його особу та ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав за доцільне визначити заставу в межах ч. 5 ст. 182 КПК України, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 підтримали.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу прокурора, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів встановила таке.
CВ ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025152120000381 від 23.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
23.11.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно вимогам п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення. На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальні правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею, під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою є вмотивованими.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 194 КПК України, доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 4 ст.177 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, є військовослужбовцем, що дає підстави стверджувати про можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду. Тобто, є доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
Окрім того, є доведеним ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) з боку підозрюваного, оскільки наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що вказує на існування зазначеного ризику.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним тяжкого злочину, тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційної скарги захисника не встановлено.
Щодо застави. Слідчий суддя дійшов висновку про визначення підозрюваному ОСОБА_8 застави з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що підозрюваний має сталі соціальні зв'язки, дружину, постійне місце проживання та є військовослужбовцем.
З цими висновками колегія суддів не погоджується та зазначає, що вказані слідчим суддею обставини щодо соціальних зв'язків підозрюваного та даних про його особу не є достатніми підставами для визначення розміру застави, зважаючи на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_8 тяжкого злочину, із застосуванням насильства (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України), та з урахуванням встановлених слідчим суддею ризиків.
Колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає суспільному інтересу, спрямоване на забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, попередженню встановлених ризиків.
Щодо обчислення строку запобіжного заходу. При прийнятті рішення слідчим суддею слідчим суддею невірно визначено строк тримання підозрюваного під вартою.
Згідно положенням ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Також ч. 5 ст. 115 КПК України передбачено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
ОСОБА_26 затриманий 23.11.2025, а згідно оскаржуваної ухвали щодо ОСОБА_27 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.01.2026 включно, тобто цей строк перевищує 60 днів з моменту фактичного затримання, що не відповідає вимогам закону.
У зв'язку з наведеним, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою слід обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, та на строк, передбачений ч. 1 ст. 197 та ч. 5 ст. 115 КПК України.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 422, 532 КПК України,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу начальника Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 листопада 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_28 , за погодженням з начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_9 .
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3