Справа № 308/15799/25
Провадження № 22-ц/4806/1506/25
про залишення апеляційної скарги без руху
17 грудня 2025 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г.., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2025 року у справі 308/15799/25 за заявою ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,
Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу, сформовану у системі «Електронний суд»05.12.2025 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2025 року. У апеляційній скарзі порушено питання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що ВДВС у м. Ужгороді Івано-Франківського МУ МЮУ є бюджетною організацію, яка не має власних коштів на сплату судового збору, у зв'язку з чим просили відстрочити його сплату.
Вирішуючи це клопотання, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, а саме, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для розгляду питання про відстрочення юридичній особі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
За правовою позицією Верховного Суду в ухвалі від 01.06.2023 у справі №520/23674/21, від 21.02.2024 у справі №420/12847/23, від 17.04.2024 у справі №560/15783/23 позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
Для вирішення питання про звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору, та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату ухвалення судового рішення по суті спору його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання представника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.
Відтак, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ЦПК України в частині дотримання порядку і правил сплати судового збору, так як судовий збір апелянтом не сплачено.
Відповідно до пп. 9 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За таких обставин, за подання апеляційної скарги, скаржником підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3028*0,8), який повинен бути внесений або перерахований за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;
Банк одержувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998 ;
Рахунок отримувача: UA708999980313161206080007493;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу: судовий збір, за позовом_______, на рішення від_____,
по справі___, Закарпатський апеляційний суд.
У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам ст. 356 ЦПК України та несплати суми судового збору, до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст.ст.185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Клопотання представника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича про відстрочку сплати судового збору - відхилити.
Апеляційну скаргу представника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2025 року - залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Г. Собослой