П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30610/24
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
У вересні 2024р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 у вигляді рапорту за №6850 від 1.09.2024р. про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани 29.08.2024р.;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 за №229 від 2.09.2024р. в частині оголошення про дисциплінарне стягнення - догана, старшому матросу ОСОБА_1 , за порушення військової дисципліни, що полягає у порушенні ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накладена 29.08.2024р. начальником фінансово- економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 на підставі рапорту майора ОСОБА_2 №6850 від 1.09.2024р..
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що на початку вересня 2024р. їй стало відомо про те, що відносно неї командиром ВЧ НОМЕР_1 Міністерства оборони України була винесена догана. Також, за серпень 2024р. зменшено заробітну плату.
З метою з'ясування підстав винесення догани та зменшення суми заробітної плати за серпень, ОСОБА_1 4.09.2024р. та 7.04.2024р. звернулась з відповідними рапортами до в/ч НОМЕР_1 , шляхом подання рапортів до стройової частини штабу військової частини. Проте, уповноважена особа стройової частини штабу відмовилась прийняти рапорти та їх зареєструвати. Тому позивач направила рапорт поштою.
23.09.2024р. поштовим відправленням ОСОБА_1 отримала відповідь №1490 від 23.09.2024р. на рапорти, за підписом командира в/ч НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 , в якій зазначено, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладено 29.08.2024р. майором ОСОБА_2 , начальником фінансово-економічної служби - головний бухгалтер військової частини НОМЕР_1 , на підставі ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме за порушення визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, відмову виявляти повагу до командирів і інших військовослужбовців, бути ввічливою і додержуватися військового етикету.
Позивач вважає дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що накладено 29.08.2024р. майором ОСОБА_2 на старшого матроса ОСОБА_1 - протиправним і таким, що винесений з особистих мотивів.
На думку позивачки, для притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно встановити та зафіксувати факти порушення військовослужбовцем військової дисципліни, а саме, що ОСОБА_1 порушує або порушила правила взаємовідносин між військовослужбовцями; що ОСОБА_1 відмовилась або відмовлялась виявляти повагу до командирів і інших військовослужбовців; що ОСОБА_1 не ввічлива і не додержується військового етикету.
Внутрішні переконання майора ОСОБА_2 в порушенні старшим матросом ОСОБА_1 військової дисципліни не є належним, достовірним, встановленим та зафіксованим фактом порушення.
Позивач стверджує, що вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконувала всі свої посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією.
ОСОБА_1 вважає, що підставою для винесення догани є її звернення (рапорти) до прямого командира (молодший сержант ОСОБА_4 , начальник групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ), наступного прямого командира (майора ОСОБА_2 ), командира в/ ч НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 , Генерального штабу ЗСУ та ДБР. В своїх зверненнях ОСОБА_1 вказує про порушення з боку колег військовослужбовців трудової дисципліни, умов праці та виконання службових обов'язків тощо, зокрема куріння в службовому кабінеті. Також, вона вказувала на порушення та тиск з боку майора ОСОБА_2 .
Позивачка зазначила, що у відношенні неї не було проведено жодної службової перевірки, не надано можливості надати пояснення. При прийнятті рішення про притягнення до відповідальності повністю проігноровано вимоги ст.86 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».
Посилаючись на вказане просила позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття оскаржуваного наказу командира ВЧ НОМЕР_1 за №229 від 2.09.2024р. в частині оголошення догани та позбавлення позивачки премії розмірі 10% за період з 1 серпня 2024р. по 31 серпня 2024р. є правомірним та таким, що прийнятий в межах та на підставі норм законодавства, оскільки в даному випадку встановлено порушення позивачкою Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що відповідно до витягу з наказу ВЧ НОМЕР_2 від 13.03.2024р. №63 матроса ОСОБА_1 призначену на посаду бухгалтера (2 категорії) групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_1 , вважати таким, що з 13.03.2024р. справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (т.1 а.с.11)
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 3.04.2024р. №198 старший матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 (т.1 а.с.10).
Згідно з акту приймання-передачі від 2.08.2024р. бухгалтер групи бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_5 передав, а бухгалтер групи бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_1 прийняла службу: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т.1 а.с.58).
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 3.10.2023р. №259 майора ОСОБА_2 призначеного на посаду начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера ВЧ НОМЕР_1 , вважати таким, що з 4.10.2023р. справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до показів ОСОБА_2 , що 28 серпня 2024р. майор ОСОБА_2 в присутності молодшого сержанта ОСОБА_6 , старшого матроса ОСОБА_7 , старшого матроса ОСОБА_8 наказав позивачці відобразити в меморіальних ордерах оприбуткування та переміщення матеріальних цінностей, згідно наданих первинних документів начальником продовольчої служби протягом 2 робочих днів. Після чого доповісти йому по проведеній роботі. Однак, після спливу 2 робочих днів, ОСОБА_9 не виконала те, що їй було наказано зробити майором ОСОБА_2 . Враховуючи все це, начальник фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_1 повідомив, що буде змушений накласти дисциплінарне стягнення за невиконання своїх функціональних обов'язків.
Після того, як було це сказано, ОСОБА_9 почала неадекватно реагувати, погрожуючи майору ОСОБА_2 чоловіком та тим, що буде звертатись до вищестоящого командування військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_9 спілкувалася на підвищених тонах з майором ОСОБА_2 .
Оскільки, ОСОБА_10 неодноразово робились усні зауваження з приводу її поведінки та враховуючи вищезазначену подію, 29 серпня 2024р. начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером майором ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 - «Догана» за порушення військової дисципліни, а саме за не дотримання вимог абзацу 5 ст.4 Закону України «Про дисциплінарний Статут ЗСУ» виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету.
Вказане дисциплінарне стягнення внесено до службової картки позивача: за порушення військової дисципліни (ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ), коли вчинено: 28.08.2024р., коли накладено 29.08.2024р. н-з № 229 від 2.09.2024р., ким накладено НФЕС -ГБ ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 від 2.09.2024р. №229 пунктом 12 цього наказу оголошено накладені посадовими особами частини, які наділені відповідною дисциплінарною владою, наданою їм військовим званням або посадою, яку вони обіймають дисциплінарні стягнення поіменовим нижче військовослужбовцям: 12.7. старшому матросу ОСОБА_1 - «догана» за порушення військової дисципліни, що полягає у порушенні п.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, накладена 29 серпня 2024р. начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 . Підстава рапорт майора ОСОБА_11 (вх.№ 6850 від 1.09.2024р.).
Пунктом 13.2. цього наказу наказано нижчепойменованим військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 зазначених у пункті цього наказу позбавити премії в розмірі 10%: п.13.2.1. старшому матросу ОСОБА_1 - «догана» за порушення військової дисципліни, що полягає у порушенні п.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, накладена 29 серпня 2024р. начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 .
Також встановлено, що позивачка подавала скаргу на начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , за результатами якої позивачка отримала лист ВЧ НОМЕР_1 від 23.09.2024р. №1490, яким повідомлено, що була проведена службова перевірка та дані, що підтверджують тиск майором ОСОБА_2 на старшого матроса ОСОБА_1 з метою переведення її в іншу військову частину на нижчу посаду не отримані. Стосовно догани від 29.08.2024р. також зазначено, що дані, що вказують на порушення в діях майора ОСОБА_2 не отримані (т.1 а.с.13).
Матеріалами справи підтверджено, що листом від 20.09.2024р. територіальне управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві повідомило позивачку про те, що розглянуто її заяву щодо можливих неправомірних дій службових осіб військової частини НОМЕР_1 та встановлено, що заява не містить достатніх об'єктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того встановлено, що позивачка зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо допомоги у вирішенні конфліктної ситуації, яка склалась у військовій частині НОМЕР_1 .
Судом досліджено фотокопії рапортів позивачки на ім'я начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , зокрема рапорт від 28.08.2024р., яким позивачка доводила до відома щодо опрацювання документації та документації, яка залишилася для опрацювання (т.1 а.с.56).
Також судом досліджено припис ВЧ НОМЕР_3 від 29.01.2025р. за №01/28/161, відповідно до якого старшому матросу ОСОБА_1 запропоновано 29 січня 2025р. вибути до військової частини НОМЕР_4 . Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.01.2025р. за №29.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішень відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. за №2232-ХІІ (надалі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Положеннями ч.1 ст.2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Законом України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до п.1 Розділу 1 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України (надалі - ДС ЗСУ) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно п.4 р.1 ДС ЗСУ, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Положеннями п.6 розділу 1 ДС ЗСУ передбачено право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
За правилами абз.1 п.45 розділу ІІІ ДС ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Положеннями п.48 ДС ЗСУ передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
У відповідності до п.57 ДС ЗСУ, командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).
Приписами пп.83,84 ДС ЗСУ визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк. (п.88 ДС ЗСУ)
Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі - Статут), який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов'язки посадових осіб, не зазначені в Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Згідно зі ст.6 Статуту, внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Відповідно до ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст.16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Приписами ст.30 Статуту визначено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Положеннями ст.49 Статуту передбачено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
За правилами ст.56 Статуту, військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського порядку, а також подавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха.
Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що проведення службового розслідування відносно військовослужбовця перед накладенням дисциплінарного стягнення не є обов'язковим.
А тому, доводи позивачки щодо не проведення перевірки та не надання позивачці можливості надати пояснення є необґрунтованими.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 29.08.2024р. начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером майором ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 - «Догана» за порушення військової дисципліни, а саме за не дотримання вимог абз.5 ст.4 ЗУ «Про дисциплінарний Статут ЗСУ» виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету.
Вказане дисциплінарне стягнення внесені до службової картки позивачки: за порушення військової дисципліни (ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ), коли вчинено: 28.08.2024р., коли накладено 29.08.2024р. н-з №229 від 2.09.2024р., ким накладено НФЕС -ГБ ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з наказу ВЧ НОМЕР_1 від 2.09.2024р. №229 п.12 цього наказу оголошено накладені посадовими особами частини, які наділені відповідною дисциплінарною владою, наданою їм військовим званням або посадою, яку вони обіймають дисциплінарні стягнення поіменовим нижче військовослужбовцям, зокрема: 12.7. старшому матросу ОСОБА_1 - «догана» за порушення військової дисципліни, що полягає у порушенні п.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, накладена 29 серпня 2024р. начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 . Підстава рапорт майора ОСОБА_11 (вх. №6850 від 1.09.2024р.).
Позивачка оскаржує накладене на неї дисциплінарне стягнення з підстав того, що, на її думку, це дисциплінарне стягнення у вигляді догани винесене з особистих мотивів, та дійсною підставою притягнення її до дисциплінарної відповідальності є її звернення (рапорти) до прямого командира та наступного прямого командира ОСОБА_2 командира військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу ЗСУ та ДБР, в яких вказувала на порушення з боку колег військовослужбовців трудової дисципліни, умов праці та виконання службових обов'язків.
Так, відповідно до п.110 розділу V Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:
- прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
При цьому, судовою колегією встановлено, що дійсно позивачка зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, та за результатами цих звернень листом від 3.09.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомило позивачку, що з метою сприяння у вирішенні конфліктної ситуації на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , внесено службовий лист щодо проведення відповідної службової перевірки, вжиття відповідних заходів щодо недопущення порушення прав позивача.
Листом від 20.09.2024р. територіальне управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві повідомило позивача, що розглянуто її заяву щодо можливих неправомірних дій службових осіб військової частини НОМЕР_1 та встановлено, що заява не містить достатніх об'єктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, право позивачки на надсилання заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління звернення тощо, було дотримано та реалізовано, заяви були розглянуті та надані відповідні відповіді. Із наданих відповідей не вбачається, що у майора ОСОБА_2 могли виникнути особисті мотиви щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Водночас, повідомляючи про підстави застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді догани, ОСОБА_2 показав, що 28.08.2024р. він в присутності молодшого сержанта ОСОБА_6 , старшого матроса ОСОБА_7 , старшого матроса ОСОБА_8 наказав позивачу відобразити в меморіальних ордерах оприбуткування та переміщення матеріальних цінностей, згідно наданих первинних документів начальником продовольчої служби протягом 2 робочих днів. Після чого доповісти йому по проведеній роботі. Однак після спливу 2 робочих днів, ОСОБА_9 не виконала те, що їй було наказано зробити майором ОСОБА_2 . Враховуючи все це, начальник фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 повідомив, що буде змушений накласти дисциплінарне стягнення за невиконання своїх функціональних обов'язків.
Після того, як було це сказано, ОСОБА_9 почала неадекватно реагувати, погрожуючи майору ОСОБА_2 чоловіком та тим, що буде звертатись до вищестоящого командування військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_9 спілкувалася на підвищених тонах з майором ОСОБА_2 .
Позивачу було запропоновано також дати покази як свідок, однак позивач не виявила таке бажання.
Разом з цим надані позивачем пояснення (вхід. № 77586/24 від 24.12.2024) не містять відповіді на обставини, які мали місце у спірний період та стосуються спірних правовідносин, що є предметом спору дослідження у діній справі.
Надаючи оцінку вказаним доказам, судова колегія зазначає, що відповідно до ст.37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачкою та її представником не заперечується того, що майором ОСОБА_2 було надано позивачці наказ з вимогою відобразити в меморіальних ордерах оприбуткування та переміщення матеріальних цінностей у відповідний термін.
При цьому, відсутні докази того, що зазначений наказ був виконаний позивачкою.
Судовою колегією встановлено, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани було накладено на позивачку саме за порушення правил взаємовідносин між військовослужбовцями, відмову виявляти повагу до командирів та дотримання військового етикету, оскільки ОСОБА_9 почала неадекватно реагувати, погрожуючи майору ОСОБА_2 чоловіком та тим, що буде звертатись до вище стоячого командування військової частини НОМЕР_1 .
Позивачкою та її представником не спростовано того, що така розмова між ОСОБА_2 та позивачкою мала місце 28.08.2024р., а отже судова колегія вважає, що такі події відбулися.
Відповідно до п.4 розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з п.5 розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що вимоги майора ОСОБА_2 пред'явлені до позивачки щодо дотримання поваги до свого командира та додержання військового етикету, є законними.
У відповідності до абз.2 п.5 розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного ЗУ «Про оборону України».
Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати рішення начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 у вигляді рапорту №6850 від 1.09.2024р. про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани 29.08.2024р., є безпідставними, непідтвердженими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог визнання протиправним та скасування Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 за №229 від 2.09.2024р. в частині оголошення про дисциплінарне стягнення - догана, старшому матросу ОСОБА_1 , за порушення військової дисципліни, що полягає у порушенні ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накладена 29.08.2024р. начальником фінансово- економічної служби - головним бухгалтером ВЧ НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 на підставі рапорту майора ОСОБА_2 №6850 від 1.09.2024р., то судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до п.1 розділу ХІУ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7.06.2018р. №260 (надалі - Порядок №260) командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Згідно з п.4 розділу ХІУ Порядку №260, при порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, незадовільному виконанні службових обов'язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
- у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше одного до чотирьох прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що видання наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №229 від 2.09.2024р. в частині оголошення догани та позбавлення позивача премії в розмірі 10% за період з 1.08.2024р. по 31.08.2024р., є правомірним, а тому у задоволенні такий позовних вимог слід відмовити.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко