17 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/783/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 р. (суддя Момонт Г.М) в адміністративній справі №340/783/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №110950002300 від 22 жовтня 2024 р. про відмову у призначенні йому пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 14 жовтня 2024 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його страхового стажу період роботи у Сільськогосподарському виробничому кооперативі (СВК) «Іскра» Добровеличківського району Кіровоградської області з 01 січня 1993 р. по 31 грудня 1998 р. та повторно розглянути його заяву від 14 жовтня 2024 р. про призначення пенсії за віком.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, однак у її призначенні йому протиправно відмовлено із посиланням на неможливість зарахування до страхового стажу періоду роботи з 1993 по 1998 роки згідно довідки №Ш-92/05-02 від 28 березня 2024 р., оскільки в ній не вказано по батькові та вона потребує перевірки. Водночас, виконання позивачем встановленого мінімуму трудоднів з 1982 по 2004 р. підтверджено записами трудової книжки колгоспника.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №110950002300 від 22 жовтня 2024 р. та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 жовтня 2024 р. про призначення пенсії за віком, із зарахуванням до його загального стажу періоду роботи з 1993 по 1998 роки та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано про неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи згідно довідки №Ш-92/05-02 від 28 березня 2024р., оскільки в ній не вказано по батькові та вона потребує перевірки.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
14 жовтня 2024 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №110950002300 від 22 жовтня 2024 р. про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено, що до стажу не зараховано періоди роботи з 1993 по 1998 роки згідно із довідкою №Ш-92/05-02 від 28 березня 2024 р., оскільки по батькові не вказано, та довідка потребує перевірки.
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 та архівна довідка №Ш-92/05-02 від 28 березня 2024 р. підтверджують виконання ОСОБА_1 річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві у період з 1993 по 2004 роки. Також судом вказано, що безпідставним є неврахування відповідачем архівної довідки, з підстав не зазначення по батькові в частині записів за 1993 - 1998 роки, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» частиною 1,2 статті 56 якого встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14 березня 1975 р. та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 р. №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
Відповідно до п.1 - 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 р. визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявна в матеріалах справи копія трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 та копія архівної довідки №Ш-92/05-02 від 28 березня 2024 р. підтверджують виконання ОСОБА_1 річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві у період з 1982 по 2004 роки. Безпідставним є неврахування відповідачем архівної довідки із посиланням на не зазначення по батькові в частині записів за 1982 - 1990, 1993 - 1998 роки, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення відповідача №110950002300 від 22 жовтня 2024 р. та наявність підстав для його скасування із визначенням обов'язку відповідачу зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 1993 по 1998 роки та в зв'язку із цим повторно розглянути його заяву від 14 жовтня 2024 р. про призначення пенсії за віком.
В зв'язку із чим, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 р. в адміністративній справі №340/783/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 грудня 2025 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш