11 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 405/2798/25
Головуючий суддя І інстанції - Волоткевич А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 24.07.2025 в адміністративній справі №405/2798/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування постанови № 1/3236 від 06.03.2025 про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі.
Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 24.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Скасовано постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 № 1/3236 від 06.03.2025 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та надіслано справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позову було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на допущене позивачем адміністративне правопорушення, спірна постанова була прийнята у відповідності з приписами законодавства. Вказано про дотримання відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 21.02.2025 офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 , за його присутності, складено протокол №1/2467 від 21.02.2025 про вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 31).
ОСОБА_1 під особистий підпис 21.02.2025 вручено повідомлення № 331 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за вищезазначеним протоколом на 06.03.2025 на 11:20 год.
06.03.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_4 винесено постанову №1/3236 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн. (а.с. 9-10). Із змісту постанови, зокрема, вбачається, що позивач на засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
У зв'язку із незгодою з вказаною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, зокрема знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, а тому необхідним є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
За приписами ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття відповідачем спірної постанови були висновки відповідача про протиправну відсутність у позивача при собі 21.02.2025 військово-облікового документу, чим, на переконання останнього, позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відтак, відсутність у позивача при собі військово-облікового документу було кваліфіковано відповідачем як порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У відзиві на адміністративний позов відповідачем було зазначено, що наявне у позивача посвідчення про приписку до призовної дільниці є недійсним документом, оскільки останній мав отримати військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Однак, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що неотримання позивачем належного військово-облікового документу та, як наслідок, його відсутність є порушенням саме військового обліку.
Апеляційний суд зазначає, що положеннями КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами саме правил військового обліку (ст. 210 КУпАП).
Так, вищенаведені дії позивача (відсутність при собі військово-облікового документу з огляду на його неотримання та наявність у позивача посвідчення про приписку до призовної дільниці) підпадають саме під порушення позивачем правил військового обліку.
Відтак, з зазначених обставин справ видно і, на що не звернув увагу суд першої інстанції, що відповідачем при прийнятті спірної постанови було неправильно кваліфіковано дії позивача та, як наслідок, протиправно притягнуто останнього до адміністративної відповідальності на підставі приписів ч. 3 ст. 210-3 КУпАП, що свідчить про протиправність спірної постанови та необхідності її скасування з закриттям провадження по справі (ч. 3 ст. 286 КАС України).
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 24.07.2025 в адміністративній справі №405/2798/25 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1/3236 від 06.03.2025 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 605.60 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає на підставі ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва