02 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32369/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2025, (суддя суду першої інстанції Рищенко А.Ю.), прийняту в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/32369/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
06.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РАНТЬЄ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з січня 2022 року по листопад 2024 року включно, яка складає 238606,23 грн на р/р НОМЕР_1 ПАТ “Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “РАНТЬЄ» в порушення ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з січня 2022 року по листопад 2024 року у розмірі 238606,23 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 11.02.2025 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “РАНТЬЄ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з січня 2022 року по листопад 2024 року включно, яка складає 238606,23 грн на р/р НОМЕР_1 ПАТ “Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що як стверджує позивач ним протягом спірного періоду направлялися на адресу відповідача розрахунки, однак позивачем не доведено, а судом не досліджено факту надіслання позивачем розрахунків на адресу відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що у разі недостатності коштів фінансування суми, якої не вистачає для покриття витрат на виплату та доставку пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про необґрунтованість доводів скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
ТОВ «РАНТЬЄ» подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України (конституційність) статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 30.04.2024 справа №1-2/2024(111/24) №38-у/2024.
Клопотання обґрунтоване тим, що на його думку існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду Конституційним судом України справи про конституційність норм та положень статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» яким позивач обґрунтовує свої вимоги.
Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як видно з матеріалів справи, в ній наявні всі необхідні докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Колегія суддів зазначає, що в разі прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положень статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», вказані положення нормативно-правових актів втратять чинність з дня набрання законної сили рішенням Конституційного Суду і на майбутнє.
Відтак, відкриття провадження за конституційним поданням у справі №1-2/2024(111/24) №38-у/2024, не є обставиною, що об'єктивно унеможливлює розгляд цієї справи судом, відтак підстави для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України - відсутні.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “РАНТЬЄ» (код ЄДРПОУ 32949090) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як платник страхових внесків.
За обліковими даними позивача заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2022 року по листопад 2024 року за Списком №2 у сумі 238606,23 грн.
Вказана заборгованість виникла відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до п.п. “а» та “б»-“з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів сплати коштів, призначених на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, суд вважає правомірним стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “РАНТЬЄ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2022 року по листопад 2024 року за Списком №2, яка складає 238606,23 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція), що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону №400/97-ВР).
Положеннями частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення».
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок покривати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до п.п. “а», “б»-“з» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1,2).
Згідно із п. 6.1 ч. 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції №21-1).
Встановлені обставини справи свідчать, що відповідачем не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють у ТОВ “РАНТЬЄ» за Списком № 2 в сумі 238606,23 грн. за період з січня 2022 року по листопад 2024 року в терміни визначені законом.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій для відшкодування пільгових пенсій за період з січня 2022 року по листопад 2024 року, що підтверджено матеріалами справи.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів “а», “б»-“з» частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не було надано доказів сплати коштів, призначених на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, суд вважає правомірним стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “РАНТЬЄ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2022 року по листопад 2024 року за Списком №2, яка складає 238606,23 грн.
При цьому, суд вважає необгрнутованими доводи відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів того, що зазначені в розрахунках пенсіонери, дійсно працювали та заробили пільговий стаж в тому розмірі, який визначено в розрахунках щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій у відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні такі докази, а також розрахунки відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсії та докази їх направлення відповідачу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.01.2021 у справі №640/18421/19 зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд в постановах від 14.09.2022 у справі №817/1943/17, від 26.10.2022 у справі №812/1231/17.
Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах або їх нарахування, а також доказів щодо погашення відповідачем заборгованості суду не надано.
Доводи відповідача з приводу того, що розрахунки про розмір витрат на виплату та доставку пенсії було направлено на адресу, що не має відношення до ТОВ «Рантьє» колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як видно з додатків до адміністративного позову розрахунки були направлені ТОВ «Рантьє» на його юридичну адресу: Дніпропетровська область, с. Нива Трудова, вул. Каштанова, б. 11.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування судового рішення - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 в адміністративній справі №160/32369/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник