09 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8379/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 р. (суддя Златін С.В) в адміністративній справі №160/8379/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 046350017721 від 05 березня 2025 р. про відмову у призначенні їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити їй пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до заяви від 25 лютого 2025 р.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 вона звернулася із заявою щодо призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в призначенні якої їй відмовлено із посиланням на відсутність в неї необхідного страхового стажу. Вважає протиправною таку відмову, оскільки умовою для призначення пенсії по втраті годувальника, не є наявність певного страхового стажу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 046350017721 від 05 березня 2025 р. про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника від 25 лютого 2025 р. із урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та
прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що страховий стаж позивачки складає 14 років 06 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 23 січня 2025 р. по справі №185/12783/24 встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 25 лютого 2025 р. звернулась із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення №046350017721 від 05 березня 2025 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії та вказано, що її страховий стаж становить - 14 років 06 місяці 28 днів (необхідний 28 років).
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність в позивачки необхідного страхового стажу, не є підставою для відмови їй у призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки дана стаття вимогу щодо наявності певного страхового стажу висуває тільки до померлого годувальника.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
Відсутність в позивачки необхідного страхового стажу, як вказано в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 046350017721 від 05 березня 2025 р., не є підставою для відмови їй в призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки дана стаття вимогу щодо наявності певного страхового стажу висуває тільки до померлого годувальника.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №046350017721 від 05 березня 2025 р. та наявності підстав для його скасування із визначенням обов'язку Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 лютого 2025 р. про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника
В зв'язку із чим, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 р. в адміністративній справі №160/8379/25- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий