03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8206/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 р. (суддя Сіпака А.В) в адміністративній справі №280/8206/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 16 вересня 2025 р. звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо не нарахування та невиплати їй в період з 20 липня 2022 р. по 20 травня 2023 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 p., станом на 01 січня 2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області здійснити їй перерахунок грошового забезпечення за період з 20 липня 2022 р. по 20 травня 2023 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 р., на 01 січня 2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
15 січня 2004 р. №44;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, щодо не підготовки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області видати оновлений грошовий атестат та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. У заяві вказувалось, що звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, визначено статтею 233 КЗпП України, яка в редакції до 19 липня 2022 р. не обмежувала таке звернення будь - яким строком. Починаючи з 19 липня 2022 р., звернення до суду здійснюється у тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та позовну заяву повернуто на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що до спірних правовідносин строки звернення до суду не застосовуються, оскільки звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, визначено статтею 233 КЗпП України, яка, в редакції до 19 липня 2022 р., не обмежувала таке звернення будь - яким строком, а, починаючи з 19 липня 2022 р. звернення до суду здійснюється у тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Також згідно приписів пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України строк на звернення до суду із позовами щодо нарахування та виплату (стягнення) належної заробітної плати були продовжені до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 р.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що позивачка була звільнена із служби цивільного захисту 30 жовтня 2024 р., а із позовом за періоди з 20 липня 2022 р. по 20 травня 2023 р. звернулася лише у вересні 2025 р. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність поважних причин пропущення позивачкою строку звернення нею до суду.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2 статті 233 КЗпП України в редакції до 19 липня 2022 р. передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 р. № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, які набули чинності з 19 липня 2022 р. Нова редакція вказаної статті більше не передбачала звернення до суду із позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Водночас, частина перша даної статті визначає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать при звільненні, працівник має звернутися у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Верховним Судом в постанові від 21 березня 2025 р. у справі №460/21394/23 із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 липня 2024 р. у справі №990/156/23 вказано, що правовідносини, які мали місце у період до 19 липня 2022 р., підлягають правовому регулюванню згідно із положеннями статті 233 КЗпП України (у попередній редакції), а у період з 19 липня 2022 р. згідно норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
При цьому, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 р. відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
До суду ОСОБА_1 звернулася 16 вересня 2025 р., заявивши позовні вимоги за період з 20 липня 2022 р. по 20 травня 2023 р.
Отже, до вказаних правовідносин має бути застосована редакція статті 233 КЗпП України, яка не обмежувала будь - яким строком звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, дія якої після 19 липня 2022 р. була продовжена із урахуванням діючого на території України до 30 червня 2023 р. карантину.
В зв'язку із чим, необхідно скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, як це передбачено статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 р. в адміністративній справі №280/8206/25 - скасувати.
Адміністративну справу №280/8206/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - направити для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий