18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 360/1356/23
адміністративне провадження № К/990/17530/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №360/1356/23,
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем, на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, прийняте в складі: головуючої судді Свергун І.О., і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 22.06.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
1.2. зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 22.06.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у спірний період він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області. У зв'язку з цим позивач уважає, що за цей період він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.03.2020 № 68 солдата ОСОБА_1 , який призначений наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 21.02.2020 № 19-РС на посаду водія-санітара евакуаційного відділення медичної роти ВЧ НОМЕР_1 (3116) ВОС-790037А/658, наказано вважати таким, що зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення з 04.03.2020.
4. Відповідно до посвідчення серії УБД від 04.12.2020 № НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій.
5. Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 21.06.2023 № 172 солдата ОСОБА_1 , водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення 1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який звільнений наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) № 105-РС від 21.05.2023 у відставку за підпунктом «а» (у зв'язку із з досягненням граничного віку перебування на військовій службі), наказано вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини з 21.06.2023 та знятий з продовольчого забезпечення з 22.06.2023.
6. Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 22.06.2023 №7080 ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 11.03.2022, з 01.05.2022 по 20.09.2022, з 15.10.2022 по 22.12.2022, з 03.02.2023 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області.
7. З листа ВЧ НОМЕР_1 від 08.08.2023 № 1/889 убачається, що:
1) у березні 2023 року виплачено на картковий рахунок позивача: 21 605,33 грн - грошового забезпечення за лютий 2023 року; 13 719,64 грн - додаткової грошової винагороди за 13 діб лютого 2023 року з розрахунку 30 000,00 грн на місяць згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.03.2023 №1409; 52 767,86 грн - додаткової грошової винагороди за 15 діб лютого 2023 року з розрахунку 100 000,00 грн на місяць згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.03.2023 №1409;
2) у квітні 2023 року виплачено на картковий рахунок позивача: 21 605,33 грн - грошового забезпечення за березень 2023 року; 98 500,00 грн - додаткової грошової винагороди за 31 добу березня 2023 року з розрахунку 100 000,00 грн на місяць згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.04.2023 № 2602; 21 605,33 грн - грошової допомога для оздоровлення за 2023 рік;
3) у травні 2023 року виплачено на картковий рахунок позивача: 20 272,04 грн - грошового забезпечення за квітень 2023 року; 100 329,02 грн -додаткової грошової винагороди за 30 діб квітня 2023 року з розрахунку 100 000,00 грн на місяць згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.05.2023 № 3766;
4) у червні 2023 року виплачено на картковий рахунок позивача: 21 605,33 грн - грошового забезпечення за травень 2023 року; 29 550,00 грн - додаткової грошової винагороди за 31 добу травня 2023 року з розрахунку 30 000,00 грн на місяць згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.06.2023 №4474; 15 123,74 грн - грошового забезпечення за червень 2023 року; 66 976,54 грн - грошова компенсація невикористаної відпустки.
8. Спірним у цій справі є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови № 168, за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 22.06.2023.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх нього ухвалення
9. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
10. Відмовляючи у задовольняючи позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність належних і допустимих доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях чи у виконанні відповідних заходів. Зокрема, суду не надано: наказів командирів, бойових наказів (розпоряджень), журналу бойових дій або журналу ведення оперативної обстановки, бойових донесень, рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
11. На думку судів попередніх інстанцій, довідка ВЧ НОМЕР_1 від 22.06.2023 № 7080 не є належним і допустимим доказом участі позивача у бойових діях чи відповідних заходах, оскільки містить узагальнену інформацію. Така довідка не складається з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Метою її надання є встановлення статусу учасника бойових дій особі, яка брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, про що прямо у ній вказано.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. 06.05.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024.
13. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
14. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 2-1 Постанови № 168, абзаців 3, 4 пункту 3 Окремого дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.
16. Скаржник зазначає, що аналіз пункту 1 Постанови № 168 свідчить про те, що для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі 100 000,00 грн достатньо встановлення таких обставин: період дії воєнного стану; статус військовослужбовця; безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
17. Водночас для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн не є обов'язковою виключно безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають, зокрема, й здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
18. Скаржник також наголошує, що у спірний період не діяв жодний наказ Міністерства оборони України, який одночасно: стосувався соціально-економічних прав, свобод, законних інтересів військовослужбовців Збройних Сил України, що проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, в контексті нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168; був зареєстрованим у Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.
19. У матеріалах справи міститься довідка ВЧ НОМЕР_1 від 22.06.2023 № 7080, яка, в силу підстав її видання, є підставою для виплати збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди.
20. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.
21. Суд ухвалою від 27.05.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
22. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
23. Супровідним листом Луганського окружного адміністративного суду повідомлено Суд, що паперова справа №360/1356/23 не формувалася, окрім процесуальних документів та документів, які надійшли в паперовому вигляді. Усі документи у адміністративній справі №360/1356/23, які надійшли до суду в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту, відскановано та експортовано до комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». У додаток до супровідного листа надійшли: матеріали адміністративної справи №360/1356/23 на 158 арк.
24. Суд витребував електронні матеріали справи №360/1356/23 з Центральної бази даних.
V. Джерела права
25. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
26. Згідно з частинами першою та четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
27. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
28. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
29. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
30. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
31. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.
32. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
33. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, якою, зокрема, передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
34. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 07.03.2022) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
35. Згодом до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 №793, від 08.10.2022 №1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
36. У зв'язку з змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
37. Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон №1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством.
38. Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
39. Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
40. У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» до пункту 1 внесено зміни, зокрема: слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,», «співробітникам Служби судової охорони,» виключено та після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,». Крім того, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233 (який застосовується з 01.02.2023) внесено зміни до Порядку № 260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
41. За пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується в таких розмірах:
100 000,00 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000,00 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000,00 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
42. Згідно з пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
43. Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
VI. Позиція Верховного Суду
44. Спірні правовідносини склалися у цій справі у зв'язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 22.06.2023.
45. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.
46. З 01.02.2023 у зв'язку з виданням наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 змінився порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, запровадженої Постановою №168.
47. Було запроваджено новий підхід до виплати додаткової винагороди, який допускав більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди та визначення її виплати залежно від характеру та місця виконання завдань, зокрема:
100 000,00 грн - тим військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів;
50 000,00 грн - тим військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно;
30 000,00 грн - тим військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву, пунктів управління; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
48. Отже, визначення конкретних завдань, які виконував військовослужбовець, встановлення їхньої належності до переліку бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких передбачена виплата у підвищеному до 100 000,00 грн розмірі, є ключовим для встановлення правомірності вимог позивача щодо виплати йому додаткової винагороди у підвищеному розмірі в зазначений період.
49. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач у період з 04.03.2020 по 21.06.2023 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
50. За травень 2023 року позивач отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 30 000,00 грн. За червень 2023 року виплата цієї додаткової винагороди не здійснювалася.
51. Однак позивач пояснює, що за період 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 22.06.2023 він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови № 168, стверджуючи, що він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
52. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у підтвердження позовних вимог та права на виплату додаткової винагороди, позивач надав довідку ВЧ НОМЕР_1 від 22.06.2023 №7080, згідно з якою у період з 24.02.2022 по 11.03.2022, з 01.05.2022 по 20.09.2022, з 15.10.2022 по 22.12.2022, з 03.02.2023 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області.
53. Підставою для такої довідки слугували накази командира Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.04.2022 №77 і від 10.06.2022 №124, наказ командира Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 21.08.2022 №53, накази командира Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 22.08.2022 №69, від 05.10.2022 №112, від 22.10.2022 №129, від 31.12.2022 №203, наказ командира Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 18.02.2023 №39.
54. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, зокрема, указали на відсутність документів, які свідчили б про безпосередню участь позивача у бойових діях та/або залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 22.06.2023.
55. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що довідка ВЧ НОМЕР_1 від 22.06.2023 № 7080 не може бути доказом безпосередньої участі останнього в бойових діях або відповідних заходах, оскільки вона не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, яка складається з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
56. Проте такий висновок судових інстанцій є передчасним, адже не ґрунтується на повному і всебічному встановленні обставин справи та належній їй правовій оцінці.
57. Оцінюючи критично інформацію, викладену у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 22.06.2023 № 7080, суди попередніх інстанцій виходили виключно з того, що вона не належить до первинних документів, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, встановленої Постановою №168.
58. Водночас суди попередніх інстанцій не дослідили документів, на підставі яких вона була видана: накази командира Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.04.2022 №77 і від 10.06.2022 №124, наказ командира Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 21.08.2022 №53, накази командира Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 22.08.2022 №69, від 05.10.2022 №112, від 22.10.2022 №129, від 31.12.2022 №203, наказ командира Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 18.02.2023 №39.
59. Суди не з'ясували, чи підтверджують зазначені у ній документи факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у періоди, вказані у цьому позові.
60. Судами першої та апеляційної інстанцій також не було повною мірою з'ясовано обставин щодо виконуваних позивачем завдань та місця їхнього виконання.
61. Зокрема, не встановлено, які саме завдання виконував позивач, на якому напрямку, а також чим це підтверджується. Якщо позивач упродовж періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, проте не виконував бойових чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, важливо установити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №520/690/23, від 05.06.2024 у справі №200/660/23 та інших).
62. Суд не намагається цим сказати, що відповідач щось порушив чи що його рішення/дії стосовно виплати позивачеві додаткової винагороди протягом указаного періоду мають ознаки протиправності. Суд звернув увагу на ці обставини, тому що вони, на його думку, мають значення для правильного вирішення спору, тоді як суди попередніх інстанцій оминули їх належною увагою.
63. Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а указав, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
64. У вимірі обставин справи, з яких виник спір, суди попередніх інстанцій якраз і мали б з'ясувати: 1) які завдання/заходи і 2) де виконував/здійснював позивач упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення наявності підстав для виплати збільшеної додаткової винагороди. Власне завданням суду в цій адміністративній справі є з'ясування того, а чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати спірної винагороди.
65. Аналогічного правового висновку за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постанові від 05.12.2024 у справі № 160/23417/23.
66. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову позивачу.
67. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
68. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
69. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
70. Отже, Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, не встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
71. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
72. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
73. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
74. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
75. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року скасувати, а справу №360/1356/23 направити на новий судовий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
76. Судові витрати не розподіляються.
77. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович