16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №340/7669/24
адміністративне провадження №К/990/42689/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Єресько Л.О., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі №340/7669/24, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема штурмова Київська бригада) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема штурмова Київська бригада), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому компенсації за продовольство, компенсації за речове майно, компенсацію понесених витрат на лікування;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу: компенсацію за продовольство за час його перебування на лікуванні з 25 грудня 2023 року по 05 лютого 2024 року, з 08 березня 2024 року по 01 квітня 2024 року, з 29 квітня 2024 року по 20 травня 2024 року та у відпустці на лікуванні з 08 лютого 2024 року по 07 березня 2024 року, згідно з фінансуванням одного військовослужбовця на добу; компенсацію за все недоотримане ним в період служби речове майно; компенсацію понесених витрат на лікування у КНП "Кіровоградська клінічна травматологічна лікарня" з 25 грудня 2023 року до 05 лютого 2024 року, з 07 березня 2024 року до 01 квітня 2024 року, з 29 квітня 2024 року по 20 травня 2024 року в сумі 98748,50 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за речове майно;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за недоотримане ним речове майно станом на день його звільнення з військової служби, 09 липня 2024 року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 10 вересня 2025 року, 07 жовтня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі №340/7669/24 повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року будо залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду: касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2025 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано до суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), а також заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що вперше з касаційною скаргою касаційну він звернувся в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України. Проте вказана касаційна скарга та повторно подана були повернуті Верховним Судом скаржнику. З огляду на те, що первинну скаргу було подано у межах встановленого законодавством строку, а наступні касаційні скарги направлялись до суду без зайвих зволікань, скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду вбачається, що її було прийнято у порядку письмового провадження 07 серпня 2025 року та її повний текст складено у цей же день.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 05 вересня 2025 року.
Касаційну скаргу направлено позивачем до суду засобами поштового зв'язку 14 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
На підставі даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Судом установлено, що вперше касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв'язку 19 серпня 2025 року, тобто в межах строку визначеного статтею 329 КАС України. Водночас ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2025 року зазначену касаційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
12 вересня 2025 року скаржник повторно звернувся до Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі №340/7669/24.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2025 року зазначену касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Зазначена ухвала суду про повернення касаційної скарги була отримана скаржником 22 жовтня 2025 року, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором R067017626024.
Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Підставами касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права з посиланням на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та указує на те, що має виняткове значення для нього.
Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень неврахували висновків Верховного Суду щодо застосування:
- пункту 3, 4 Порядку №178, статті 116 Кодексу законів про працю України, викладених у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №803/756/17, від 30 квітня 2020 року у справі №813/4138/17, від 20 січня 2021 року у справі №200/1873/19-а;
- статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», частини п'ятої статтті 17 та статті 49 Конституції України, статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, пунктів 1, 2, 5 Порядку №1923 від 18 жовтня 1999 року, статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», викладених у постановах від 13 червня 2023 року у справі №560/8064/22, від 20 листопада 2018 року у справі №808/887/17, 30 вересня 2020 року у справі №808/1486/16.
Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку застосування компенсації за харчування у випадках зняття військовослужбовця з продовольчого забезпечення, з урахуванням пункту 2.3 Положення №402 .
Оцінивши вказані доводи, Суд уважає, що касаційна скарга містить достатні підстави для відкриття провадження.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:
- неврахування судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №803/756/17, від 30 квітня 2020 року у справі №813/4138/17, від 20 січня 2021 року у справі №200/1873/19-а щодо застосування пунктів 3, 4 Порядку №178 , статті 116 Кодексу законів про працю України та у постановах від 13 червня 2023 року у справі №560/8064/22, від 20 листопада 2018 року у справі №808/887/17, 30 вересня 2020 року у справі №808/1486/16 щодо застосування статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», частини 5 статті 17, статті 49 Конституції України, статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, пунктів 1, 2, 5 Порядку№1923 від 18 жовтня 1999 року, статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
- відсутність висновку Верховного Суду подібних правовідносинах щодо порядку застосування компенсації за харчування у випадках зняття військовослужбовця з продовольчого забезпечення, з урахуванням пункту 2.3 Положення №402 .
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі №340/7669/24
3. Витребувати з Кіровоградського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №340/7669/24.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська Л.О. Єресько М.І. Смокович