18 грудня 2025 року
справа № 757/16924/25-п
провадження № 33/824/5971/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Самотой Ігоря Вікторовича на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. та постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Самотой Ігоря Вікторовича на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року повернуто без розгляду.
03 грудня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвоката Самотой Ігор Вікторович повторно подав апеляційну скаргу на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, які надійшли до суду апеляційної інстанції, та перевіривши апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалами з огляду на наступне.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Частиною другою статті 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Перелік осіб, зазначених у частині другій статті 294 КУпАП, є вичерпним.
Відповідно до частини другої статті 271 КУпАП повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх повноважень як захисника ОСОБА_1 - адвоката Самотой Ігор Вікторович додав до апеляційної скарги ордер серії АР № 20250417 від 17 квітня 2025 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 (а.с. 158).
Разом з тим, у порушення вимог частини другої статті 271 КУпАП адвокат Самотой І.В. до апеляційної скарги не додав засвідчений підписами сторін витяг з договору про надання правової допомоги, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. У матеріалах справи такий витяг з договору, як і сам договір також відсутній.
За таких обставин апеляційна скарга, яка подана і підписана адвокатом Самотой І.В. в інтересах ОСОБА_1 , подана особою без підтвердження повноважень на оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення.
Вказані обставини є процесуальною перешкодою для подальшого розгляду справи та унеможливлюють прийняття вказаної апеляційної скарги до провадження апеляційного суду.
З наведених вище підстав апеляційна скарга на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року підлягає поверненню разом з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
На підставі викладеного та керуючись статтями 271, 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Самотой Ігоря Вікторовича на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя