03 грудня 2025 року
справа № 759/16019/23
провадження № 22-ц/824/12976/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сиротюк Ольга Володимирівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року, постановлене під головуванням судді Ул'яновської О.В. за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сиротюк Ольга Володимирівна про стягнення боргу за договором позики,-
У жовтні 2024 р. представник заявника звернувся до суду із вказаною заявою, просив скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2024 у цивільній справі №759/16019/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у повному обсязі.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2024, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25.06.2024, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 14.11.2018 у розмірі 480000 дол. США. У провадженні Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12023000000001825 від 29.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 15.10.2024 під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування вказаного кримінального провадження, представник заявника виявив висновок експерта від 02.10.2024 №СЕ-19/111-24/54241-ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Степанченко Т., відповідно до якого вказано, що підпис від імені ОСОБА_4 у наданій на дослідження розписці про отримання ОСОБА_4 боргу в якості позивачки від ОСОБА_1 у розмірі 480000 дол. США від 14.11.2018 виконаний не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_4 у наданій на дослідження договору позики №14/11/18 від 14.11.2018 виконаний не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Тобто, ОСОБА_4 не підписував договору позики та розписки про отримання від ОСОБА_1 боргу у розмірі 480000 дол. США від 14.11.2018, а відповідно, не укладав вказаних правочинів, які мали б підтверджувати вказані «документи». Вказані обставини є істотними, оскільки здатні суттєво вплинути на вирішення справи та є безумовною підставою для перегляду рішення суду (а.с.194-200 т. 3).
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року заяву про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2024 за нововиявленими обставинами - задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2024 у справі №759/16019/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 14.11.2018 у розмірі 480000 доларів США, скасовано та ухвалено нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сиротюк Ольга Володимирівна про стягнення боргу за договором позики відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволені заяви.
Вимоги обґрунтовані тим, що заява про відвід судді надійшла до суду більш ніж за місяць до наступного призначеного судового засідання, тому суддя згідно ч.3 ст. 40 ЦПК була зобов'язана передати заяву про відвід на розгляд іншого судді, який мав бути визначений в порядку ст.33 ЦПК. Таким чином, суддя не мала права розглядати справу, доки не буде вирішено питання про відвід у встановленому процесуальним законом порядку.
Висновок від 02.10.2024 був поданий у копії, без підтвердження його оригіналом. Копія висновку не була засвідчена у порядку визначеному ст.95 ЦПК України. У своїх запереченнях на заяву про перегляд рішення з підстав наявності вище зазначеного висновку, сторона позивача зазначала, що ставить під сумнів копію Висновку від 02.10.2024 за відсутності оригіналу, який має бути досліджений в судовому засіданні.
Роз'яснювати права, «як свідкам» особам, які підписують розписку при отриманні грошей у борг, не вимагається законом, оскільки підписання розписки є цивільно-правовою дією, а не процесуальною дією в межах судового чи кримінального провадження. До ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як осіб в присутності яких підписані боргові документи, не можуть бути застосовані норми процесуального статусу свідка. Обов'язок роз'яснювати права як свідка, може виникати лише в судовому процесі чи у кримінальному провадженні, коли особу викликають як свідка для надання показань. При добровільному підписанні розписки з метою підтвердження факту передачі грошей жоден закон не вимагає роз'яснення таких прав. Свідок при написанні боргової розписки не зобов'язаний перевіряти паспорти кредитора чи боржника, оскільки мова йде про звичайне цивільно-правове оформлення документів.
Заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу рішення у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, позиції позивача щодо укладення ОСОБА_4 «договору позики №14/11/18 від 14.11.2018» та «розписки про отримання ОСОБА_4 боргу в якості позички від ОСОБА_1 у розмірі 480 000, 00 доларів США від 14 листопада 2018 року», окрім як сам «договір» та «розписка».
Твердження представника Позивача що свідок при укладенні боргової розписки не зобов'язаний перевіряти паспорти кредитора чи боржника є помилковим та маніпулятивним. Адже при укладенні будь-якого документа особа яка його підписує повинна його прочитати, зрозуміти та своїм підписам підтвердити факти які в ньому викладені.
З урахуванням положень частини ч.1 ст.92 ЦПК України ОСОБА_1 може бути допитаний в якості свідка лише за його згодою. ОСОБА_1 такої згоди не надав, і відповідно не був допитаний у цивільній справі №759/16019/23 про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2024 за нововиявленими обставинами.
Обставини, що ОСОБА_4 не підписував договору позики №14/11/18 від 14.11.2018 та розписки про отримання ОСОБА_4 боргу в якості позички від ОСОБА_1 у розмірі 480 000, 00 доларів США від 14 листопада 2018 року та відповідно не укладав правочинів які мали би підтверджувати вказані «документи» - є нововиявленими обставинами в розумінні ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
В судовому засіданні відповідач та його представник проти апеляляційної скарги заперечували, просили залишити без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали кримінального провадження та висновок експерта не могли бути доступними, відомими відповідачу раніше, однак зміст висновку обумовлює обставини суттєвого та неспростовного характеру, які спростовують доводи позивача та обґрунтовано призводять до іншого результату судового розгляду справи, а саме відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2024 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 14.11.2018 у розмірі 48000 доларів США (а.с. 210-215 т. 2).
Постановою Київського апеляціного суду від 25.06.2024 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2024 залишено без змін (а.с.96-106 т. 3).
19.09.2024 до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з ВП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшла постанова слідчого про призначення почеркознавчої експертизи від 19.09.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023000000001825 від 29.09.2023. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у наданій на дослідження «розписці про отримання ОСОБА_4 боргу в якості позивачки від ОСОБА_1 у розмірі 480000 дол. США від 14.11.2018», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у наданому на дослідження «договору позики №14/11/2018 від 14.11.2018», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Степанченко Т. №СЕ-19/111-24/54241-ПЧ від 02.10.2024, підпис від імені ОСОБА_4 у наданій на дослідження розписці про отримання ОСОБА_4 боргу в якості позики від ОСОБА_1 у розмірі 480000 дол. США від 14.11.2018, виконаний не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 у наданому на дослідження договорі позики №14/11/2018 від 14.11.2018 виконаний не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою (а.с. 209-214 т. 3).
Свідки з боку представника позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні надали ідентичні покази, відповідно до яких зазначено, що 14.11.2018 разом з грошима приїхали з м. Хмельницького до офісу позивача у м. Києві, занесли кошти до кабінету позивача, побачили там чоловіка, який привезені ними кошти забрав, а згодом, у той же день, надруквану розписку помічниками позивача підписав особисто, також підписав позивач та вони. Текст розписки прочитали, але «бегло», умови розписки не пам'ятають. Права як свідкам при підписанні розписки їм ніхто не роз'яснював.
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Так як сторона Позивача обґрунтовує свої позовні вимоги тими обставинами, що ОСОБА_4 , уклав (підписав) договір позики №14/11/18 від 14.11.2018 та розписки про отримання ОСОБА_4 боргу в якості позички від ОСОБА_1 у розмірі 480 000, 00 доларів США від 14 листопада 2018 року. Встановлення обставин, що ОСОБА_4 не укладав (не підписував) договір позики №14/11/18 від 14.11.2018 та розписки про отримання ОСОБА_4 боргу в якості позички від ОСОБА_1 у розмірі 480 000, 00 доларів США від 14 листопада 2018 року, є істотними для даної справи обставинами.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року по справі №154/3029/14-ц, питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року по справі №154/3029/14-ц.
У даній справі суд не мав можливість врахувати обставини того, що ОСОБА_4 не укладав (не підписував) договір позики №14/11/18 від 14.11.2018 та розписки про отримання ОСОБА_4 боргу в якості позички від ОСОБА_1 у розмірі 480 000, 00 доларів США від 14 листопада 2018 року, оскільки такі обставити стали відомі лише після виконання висновку експерта від 02 жовтня 2024 року №СЕ-19/111-24/54241-ПЧ.
З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали кримінального провадження та висновок експерта не могли бути доступними, відомими відповідачу раніше, однак зміст висновку обумовлює обставини суттєвого та неспростовного характеру, які спростовують доводи позивача та обґрунтовано призводять до іншого результату судового розгляду справи, а саме відмови у задоволенні позову.
Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 15 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді