17 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11024/25
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Петровської А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України та просить наступне.
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості від 07.08.2025 р. №UA100060/2025/000033/2.
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації № UA100060/2025/000793.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення про коригування митної вартості від 07.08.2025 р. №UA100060/2025/000033/2 та картка відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації № UA100060/2025/000793 винесені Київською митницею, не обгрунтвано, безпідставно та у порушення норм чинного законодавства.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
28.07.2025 до митного органу уповноваженою особою ФОП Лебедєва на товар «Загрунтовані полотна: Глянсеве поліефірне полотно для екосольвентного друку HE6*8, розміром 0,914 х 50 м - 1371 м2(30 рулонів); Глянсеве поліефірне полотно для екосольвентного друку HE6*8, розміром 1,070 х 50 м - 2675 м2(50 рулонів); Глянсеве поліефірне полотно для екосольвентного друку HE6*8, розміром 1,270 х 50 м - 1905 м2(30 рулонів); Глянсеве поліефірне полотно для екосольвентного друку HE6*8, розміром 1,520 х 50 м - 6080 м2(80 рулонів); Полотно білого кольору виготовлене з полієстру, загрунтоване, призначене для друку, копіювання та живопису. Не має кольорового малюнка, можно застосовувати за призначенням без нанесення малюнку». Торгівельна марка: AOLI. Виробник: JIANGSU AOLI NEW MATERIALS CO, LTD - CN. Країна виробництва CN.» подано електронну митну декларацію, яка зареєстрована за № UA100060/2025/522313.
До митного оформлення декларантом надано:
- декларація митної вартості;
- пакувальний лист № PLEK25022401;
- рахунок-проформа № 244 від 20.02.2025;
- коносамент № AMIGL250183001A;
- CMR № GLTL314/C;
- декларація про походження товару № 244 від 20.02.2025;
- платіжна інструкція № 33 від 04.03.2025 щодо оплати за товар;
- довідка про транспортні витрати № 7216 від 22.07.2025, видана ТОВ «Фосдайк Груп»;
- специфікація № 1 від 20.02.2025;
- контракт № AL-0225 від 20.02.2025;
- договір транспортно-експедиторського обслуговування від 17.03.2025 № 1043 між ФОП Лебедєва та ТОВ «Фосдайк Груп»;
- експортна декларація китайської народної республіки № 223120250001686899.
За результатами розгляду електронної митну декларації Київською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості від 07.08.2025 р. №UA100060/2025/000033/2 та винесено картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації № UA100060/2025/000793.
Не погодившись з цим, позивач звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 318 МКУ).
Згідно з ч. 2 ст. 334 МКУ особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі. Частиною 3 ст. 335 МКУ передбачено, що разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 МКУ митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, серед іншого, шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Визначення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою з урахуванням документів, наданих декларантом до митного оформлення, умов поставки товарів згідно з положеннями міжнародних правил «ІНКОТЕРМС» та інших складових митної вартості товарів, визначених статтею 58 МКУ.
Відповідно до ст. VII п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МКУ). Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 2 ст. 361 МКУ митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Частиною 3 ст. 53 МКУ встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Повноваження митних органів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено як ст. 53 МКУ, так і статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі -Угоди).
Статтею 17 Угоди передбачено, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрації упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.
Пунктом 6 Додатку ІІІ Тлумачних приміток до Угоди надано більш розширені роз'яснення щодо повноважень митних органів по запиту додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості. А саме, «стаття 17 визнає, що під час застосування Угоди митні адміністрації можуть відчувати потребу робити запити стосовно істинності або точності будь-якої заяви, документа або декларації, поданої до них для цілей митного оцінювання. Таким чином, ця стаття визнає, що може бути зроблено запити, які, наприклад, спрямовані на перевірку того, чи є елементи вартості, оголошені або пред'явлені до митниці у зв'язку з визначенням митної вартості, повними та правильними».
Згідно з ч. 3 ст. 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 2 ст. 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З урахуванням викладеного, щодо підстав винесення оскаржуваних рішень звертаємо увагу суду на наступні обставини у справі.
Як зазначалось вище, 28.07.2025 до митного органу уповноваженою особою ФОП Лебедєва на товар «Загрунтовані полотна: Глянсеве поліефірне полотно для екосольвентного друку HE6*8, розміром 0,914 х 50 м - 1371 м2(30 рулонів); Глянсеве поліефірне полотно для екосольвентного друку HE6*8, розміром 1,070 х 50 м - 2675 м2(50 рулонів); Глянсеве поліефірне полотно для екосольвентного друку HE6*8, розміром 1,270 х 50 м - 1905 м2(30 рулонів); Глянсеве поліефірне полотно для екосольвентного друку HE6*8, розміром 1,520 х 50 м - 6080 м2(80 рулонів); Полотно білого кольору виготовлене з полієстру, загрунтоване, призначене для друку, копіювання та живопису. Не має кольорового малюнка, можно застосовувати за призначенням без нанесення малюнку». Торгівельна марка: AOLI. Виробник: JIANGSU AOLI NEW MATERIALS CO, LTD - CN. Країна виробництва CN.» подано електронну митну декларацію, яка зареєстрована за № UA100060/2025/522313.
До митного оформлення декларантом надано:
- декларація митної вартості;
- пакувальний лист № PLEK25022401;
- рахунок-проформа № 244 від 20.02.2025;
- коносамент № AMIGL250183001A;
- CMR № GLTL314/C;
- декларація про походження товару № 244 від 20.02.2025;
- платіжна інструкція № 33 від 04.03.2025 щодо оплати за товар;
- довідка про транспортні витрати № 7216 від 22.07.2025, видана ТОВ «Фосдайк Груп»;
- специфікація № 1 від 20.02.2025;
- контракт № AL-0225 від 20.02.2025;
- договір транспортно-експедиторського обслуговування від 17.03.2025 № 1043 між ФОП Лебедєва та ТОВ «Фосдайк Груп»;
- експортна декларація китайської народної республіки № 223120250001686899.
За результатами застосування системи управління ризиками (ст. 361 МКУ) та відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України 01.07.2021 № 476, при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів здійснювались, окрім інших, у тому числі такі заходи: - перевірка числового значення заявленої митної вартості; - вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; - перевірка документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; - перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в митному органі інформації щодо наявності таких складових митної вартості; - перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; - порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; - перевірка наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; - перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 МКУ.
За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками сформовано форми митного контролю по митній вартості за кодами:
- 105-2: контроль правильності визначення митної вартості товарів,
- 106 - 2: витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів
Обов'язковість застосування АСАУР передбачено положеннями стандартних правил 6.3, 6.4, 6.9 Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про приєднання України до протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, ст. 361 МК України.
Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до них, а також обсягу митного контролю (ч.2 ст. 361 МК України).
Пунктом 4.5.4 розділу IV Порядку 631 визначено, що при здійсненні митного оформлення МД виконується, зокрема, така митна формальність, як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу вже оформлених митних декларацій митними органами України за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466) (далі - Порядок 684). Цей Порядок розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної митної служби України під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій
Модуль АСАУР імплементовано до програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» (далі - ПІК «Інспектор-2006»), який введено в експлуатацію наказом Держмитслужби України від 25.01.2007 № 48 з метою вдосконалення механізму митного оформлення товарів. Саме за допомогою ПІК «Інспектор - 2006» під час перевірки електронної копії ВМД здійснюється оцінка ризиків відповідно до АСАУР.
Відповідно до розділу 1 розділу IV Порядку 684 за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей.
Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР містить відомості про:
1) назву митної формальності;
2) підрозділ/посадову особу - ініціатора включення митної формальності до переліку, прізвище, ініціали посадової особи, яка безпосередньо доповнила перелік;
3) підстави включення митної формальності до переліку;
4) вид митної формальності (обов'язкова, обов'язкова за умови, у разі потреби);
5) повідомлення до митної формальності.
Посадові особи митниці (митного поста), які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР (п.4 розділу IV Порядку 684) з метою визначення митних формальностей, виконання яких належить до їх компетенції.
Спрацювання системи АСАУР є додатковим підтвердженням сумнівів митного органу. З чим погоджується і Верховний суд у постанові від 18.05.2022 по справі № 620/1735/20 - « ...враховуючи спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, а також виявлені розбіжності в документах, які не дають можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості тягача, відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не є достовірними, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості». Така ж правова позиція вказана і у постанові ВСУ від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17.
Таким чином, під час перевірки та аналізу даних митних декларацій, а також відпрацювання згенерованих АСАУР митних формальностей, у відповідності з наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476 було здійснено аналіз щодо: включення всіх витрат; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 МК України, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок).
В подальшому під час проведення контролю правильності визначення митної вартості за вказаною електронною митною декларацією встановлено, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, які стосуються числових значень складових митної вартості, зокрема:
1) до митного оформлення надано експортну МД № 223120250001686899 з відомостями про одержувача - ОСОБА_2 . Проте за відкликаною МД 25UA100060521839U9 надавалась така ж сама експортна МД, але відомості щодо одержувача були інші - Анатолій Лебедєв.
2) до митного оформлення надано лише Проформу інвойс № 244. Відсутній рахунок- фактура (інвойс), який є обов'язковим у відповідності до ч.2 ст 53 Кодексу.
3) Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB - Шанхай» (Китай) декларантом надано довідку про транспортні витрати № 7216, які видані ТОВ «Фосдайк груп». Довідка не може вважатися належним документом, що підтверджує транспортні витрати, оскільки вона не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно з п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларації на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Згідно з даними, зазначеними в CMR № GLTL314 / C, перевізником товарів виступає інша особа. Також, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін, проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у CMR, а також транспортні документи, відсутні серед наданих до митного оформлення документів. Отже, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунки з поставкою товарів за вказаною ЕМД, неможливо.
Відповідно до наказу МФУ № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів належать: транспортний договір; заявка на здійснення транспортно-експедиційних послуг; рахунки на оплату; акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
4) в експортній МД № 223120250001686899 відсутнє посилання на комерційні документи.
Вищевказане стало підставою для витребування від декларанта додаткових документів відповідно до ч.2, ч.3 ст. 53 МКУ. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано додаткові документи згідно з переліком, викладеним у повідомленні (за наявності), а саме:
1) рахунок-фактура (інвойс);
2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
6) виписку з бухгалтерської документації;
7) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу декларантом додатково надано:
- інвойс № 250224 від 24.02.2025;
- платіжна інструкція № 503 від 25.07.2025 щодо оплати транспортних витрат ТОВ «Фосдайк груп»;
- прайс-лист від 01.02.2025;
- договір ТЕО від 25.10.2021 № 20400044 між ТОВ «Фосдайк груп» та ТОВ «Бокслайн ЮКЛ»;
- договір транспортної експедиції між ТОВ «Бокслайн ЮКЛ'та ФОП ОСОБА_3
- лист від виробника товару від 27.07.2025;
- акти виконаних робіт №№ 509-1, 509-2 від 27.07.2025 від ТОВ «Фосдайк груп»;
- рахунок № 509 від 22.07.2025, виставлений ТОВ «Фосдайк груп».
Додаткові документи, надані декларантом, не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту:
- прайс лист не містить умов оплати, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.
Згідно загальносвітової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо покупцеві для отримання інформації щодо умов продажу, а саме: найменування товару, артикул, якість, одиниці виміру, ціну із зазначенням валюти тощо.
- в акті наданих послуг № 509-1 від 27.02.2025 зазначено інвойс LK 125 від 27.02.2025, який до митного оформлення не подавався;
- в експортній МД зазначений документ alxs250337148, який до митного оформлення не подавався.
Окремо суд зазначає, що у позовній заяві позивач також не надає пояснень з приводу вказаних вище виявлених розбіжностей у документах.
При цьому, експортна декларація надана до митного органу без перекладу в розумінні ст. 254 МК України.
Слід зазначити, що Верховний суд у постанові від 17.02.2022 по справі № 520/4051/19 вказує, що «суд також враховує, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувала відсутність перекладу митної декларації країни відправлення в зв Язку з чим відповідач не міг встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості», а тому ненадання перекладу митної декларації країни-відправлення є неналежним виконанням обов'язку декларанта.
У постанові від 22.12.2020 по справі № 810/2463/17 Верховний Суд зазначив, що «у строк, встановлений частиною третьою статті 53, пункту другого частини другої статті 255 МК України, декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому, надані додаткові документи не підтверджували об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість, оскільки містили додаткові розбіжності... Копію митної декларації країни виробництва - Китаю ідентифікувати з оцінюваним товаром немає можливості, оскільки відсутній її переклад».
Згідно умов контракту умовами поставки даної партії товару є FOB- Shanghai (Китай).
Згідно положень Інкотермс -2020, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов'язок укласти та сплатити договір морського перевезення.
Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частини другої статті 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Одночасно, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано:
- платіжна інструкція № 503 від 25.07.2025 щодо оплати транспортних витрат ТОВ «Фосдайк груп»;
- договір ТЕО від 25.10.2021 № 20400044 між ТОВ «Фосдайк груп» та ТОВ «Бокслайн ЮКЛ»;
- договір транспортної експедиції між ТОВ «Бокслайн ЮКЛ'та ФОП ОСОБА_3
- акти виконаних робіт №№ 509-1, 509-2 від 27.07.2025 від ТОВ «Фосдайк груп»;
- рахунок № 509 від 22.07.2025, виставлений ТОВ «Фосдайк груп».
- коносамент № AMIGL250183001A;
- CMR № GLTL314/C;
- довідка про транспортні витрати № 7216 від 22.07.2025, видана ТОВ «Фосдайк Груп»;
- договір транспортно-експедиторського обслуговування від 17.03.2025 № 1043 між ФОП Лебедєва та ТОВ «Фосдайк Груп».
Щодо доставки вантажу, зокрема, коносаменту № AMIGL250183001A оцінювані товари переміщувались до порту вивантаження Gdansk в контейнері морським транспортом.
Відповідно до графи «Delivery Agent» (агент з перевезення) коносаменту таким агентом є BOXLINE UCL DOO ZOO (Польща).
При цьому, коносамент виданий AMASS GLOBAL NETWORK GROUP.
При цьому ТОВ «Фосдайк груп» не зазначена у жодній з граф коносаменту.
Окремо суд зазначає, що поданий коносамент не є тим коносаментом, який подавася під час митного оформлення в країні відправлення та вказаний в експортній декларації (№ 252927573АН), а є телекс-релізом.
Телекс реліз - це просте повідомлення, яке відправляється судноплавної лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження.
Аналізуючи наданий телекс-реліз коносаменту можна зробити висновок, що позивачем не надано митному органу коносаменту, на підставі якого було здійснено морське переміщення товару, що прямо порушує вимоги ч. 2 ст. 53 МК України, тобто, митниці не надано перевізного транспортного документу, на підставі якого здійснено перевезення товару.
Коносамент (Bill of Lading) - документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.
Коносамент виписується (підписується капітаном або агентом перевізника) винятково в момент прийняття вантажу на борт. Таким чином підписаний коносамент одночасно виступає і документом, що підтверджує факт передачі вантажу для доставки (замінює акт приймання-передачі).
Так, статтею 137 Кодексу торговельного мореплавства визначено, що після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.
В момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору, при цьому всі основні умови цього договору переносяться в коносамент.
Статтею 138 Кодексу торговельного мореплавства визначено реквізити коносамента:
1) найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні;
2) найменування перевізника;
3) місце приймання або навантаження вантажу;
4) найменування відправника;
5) місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна;
6) найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або визначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред'явника (коносамент на пред'явника);
7) найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об'єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу;
7.1) для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об'єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини;
8) фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, чи зазначення, що фрахт повністю сплачено;
9) час і місце видачі коносамента;
10) кількість складених примірників коносамента;
11) підпис капітана або іншого представника перевізника.
Тобто, митниці було надано телекс-реліз коносаменту, оригінал же коносаменту з усіма заповненими графами та підписами та печатками не надано.
Відповідно до автотранспортної накладної (CMR) GLTL314/C доставка товару здійснюється автомобільним транспортним засобом, місце завантаження товару визначено - м. Gdansk (PL), безпосередній перевізник - ФОП ОСОБА_4 .
Відповідальним за обробку (зберігання/оформлення дозвільних та/або транзитних документів та ін.) вантажу у транзитній країні (PL) визначено c hartwig gdansk (відправник, гр. 22 CMR), однак договірних відносин та транспортних документів від даного суб'єкта господарювання до митного органу не надано.
Таким чином, за результатами аналізу логістичного маршруту встановлено, що оцінювана партія товару була доставлена морським транспортом з Шанхаю (Китай) до м. Гданськ (Польща), вивезена з порту Gdansk, вивантажена з контейнеру та завантажена на автомобільний транспортний засіб.
Отже, вбачаються додатково понесені витрати на вивантаження товару в порту призначення. Однак, вищевказані витрати, не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному фінансовому документі.
Крім того, відповідно до CMR встановлено, що з метою транзиту митною територією Євросоюзу була оформлена транзитна декларація форми Т 1 (графа 5 CMR).
Відповідно до п.п. 1, 5-7 ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Отже, не надано позивачем і транспортного перевізного документу відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а саме транзитної декларації форми Т-1, яка була оформлена в Польщі відповідно до Конвенцією про процедуру спільного транзиту, ратифікованою Законом України від 30 серпня 2022 року N 2555-IX "Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту". Відповідно до даних, вказаних у CMR (графа 5) встановлено, що такий транспортний перевізний документ був оформлений за даною поставкою, але в порушення вимог ст. 53 ч. 2 МК України не надавався митному органу.
Відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту транзитна декларація форми Т 1 обов'язково оформлюється, якщо товар приплив в морський порт ЄС з країни не ЄС і потім автотранспортом з морського порту вивозиться за кордон ЄС (в цьому випадку Т1 виписується до митниці на кордоні ЄС).
Оскільки умови даної поставки FOB-Гданськ, то такі витрати відповідно до умов Інкотермс-2010, а саме, витрати пов'язані з транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, у тому числі в даному випадку повязані з оформленням транзитної декларації форми Т 1, входять до обов'язків Покупця (обов'язки Покупця Б.2 «Ліцензії, дозволи та інші формальності» - усі митні формальності, необхідні для його транзитного перевезення через будь-яку країну!!!). Разом з тим, позивачем не тільки не було надано такого транспортного перевізного документу, але і не додано такі витрати до митної вартості товару та не надано банківських платіжних документів щодо оплати таких понесених транспортних витрат до кордону України, про що свідчить надана до митного оформлення декларація митної вартості товару.
Отже, не підтверджені документально та не додано до митної вартості товару транспортні витрати щодо транзиту товару митною територією ЄС.
Відтак, з наданих документів вбачається, що під час декларування не зазначено витрати на транспортування в повному обсязі, що є порушенням ч. 2, 10, 21 ст. 58 МКУ.
Одночасно, до митниці мав би бути поданий пакет транспортних документів, який підтверджує договірні відносини та фінансові зобов'язання усіх залучених до перевезення осіб. При цьому усі дані щодо понесених транспортних витрат усіма залученими до перевезення особами, мають піддаватися математичному обчисленню та кореспондуватися між собою (ч. 2.2 ст.52 МКУ).
В постанові Верховного суду від 22.08.2019 по справі № 826/25704/15 судом «встановлено, що відповідно до довідки ТОВ «ДСВ Логістика» від 04.11.2015 № 04112015/1 про транспортні витрати вартість комбінованого перевезення контейнеру PCIU 1916786 по коносаменту WMS 15090803 з Китаю до Одеси становить12658,37 гривень; разом з тим, відповідно до рахунка на оплату від 03.11.2015 послуги транспортування в розмірі 1265837 гривень надано ТОВ «ДСВ Логістика» на перевезення контейнера по маршруту Одеса - Київ. Крім того, згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) перевезення до м. Києва здійснено підприємством Arsi Trans. Вказані обставини підтверджують правомірність дій митного органу щодо витребування додаткових документів, які під час митного оформлення не були надані, та обґрунтованість сумнівів останнього щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, та, як наслідок, прийняття відповідачем спірного рішення. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог Товариства».
Також, до аналогічних правових висновків прийшов суд апеляційної інстанції, де в своїй постанові Шостий апеляційний адміністративний суд від 02 лютого 2022 року по справі 640/28927/20 зазначив «Крім того, перевізником відповідно до договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 02.04.2014 року № SF-1745 є ТОВ «Галеон Форвардінг», однак згідно даних, зазначених в коносаменті від 11.08.20 № SZZY20080034 перевізником товару є «SEAGOD GLOBAL LOGISTSCS (shenzhen) CO. LTD. Документів, передбачених Наказом 599, виданих безпосереднім перевізником про вартість доставки товару до митного кордону України, не надавалось. Суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що декларантом до митного оформлення не надано належні транспортні, (перевізні) документи, які підтверджують числове значення витрат на транспортування товару до кордону, передбачені розділом ІІІ Правил заповнення декларацій митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.12 №599. Довідка про транспортні витрати від 27 вересня 2020 року №SIEV0004797 не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат, оскільки, ТОВ «ДСВ Логістика», яке видало довідку, не було уповноважене на надання послуг по транспортуванню контейнера від місця завантаження NINGBO (Китай) до порту Одеси».
Аналогічна позиція підтримується і судами І інстанції - в рішенні Окружного адміністративного суду від 29.11.2021 по справі № 640/22557/20, вказано, що «довідка про транспортні витрати щодо перевезення вантажу у контейнері № FCIU7159988, видана TOB «Хіллдом Логістікс». В той же час, відповідно до наданих товаротранспортних документів, а саме коносаменту від 05.07.2020 №SHWS220061932 перевізником товару є «GLLL». Тобто відбулось залучення третіх осіб. На переконання суду, підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат має ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Разом з тим, документів передбачених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 декларантом надано до митного органу не було».
Таким чином, документи, надані декларантом, не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, і не спростували сумнівів митного органу.
Варто зазначити, що Верховний Суд, при вирішенні справи № 810/2618/17 з подібних правовідносин зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд України у постановах від 19.02.2019 (справа № 804/1316/16), від 04.03.2021 (справа № 810/2623/17), від 29.12.2021 (справа № 520/11303/19) зазначав, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
До того ж, Верховним Судом при вирішенні справ №1440/2007/18, 140/1713/19, №804/148/16, №810/2463/17 з подібних правовідносин зазначається, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Також у постанові від 11.09.2020 по справі №804/1211/16 Верховний Суд зазначив, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта.
При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Подібна правова позиція наявна у Постанові Верховного суду від 27.03.2020 № 540/2605/18 та Постанові від 07.05.2020 №826/10527/17 - обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті, який при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Підставою для витребування додаткових документів, зокрема було те, що надані декларантом документи не підтверджували всі числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, витрат, понесених на транспортування, про що відповідачем на прикладі практики судів зазначалося вище.
Право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід'ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.
Сумніви митного органу стосовно задекларованої позивачем митної вартості товару є обґрунтованими, оскільки фактично позивачем не було надано документів, які б підтверджували ціну товару, яка фактично була сплачена чи підлягала сплаті за імпортовані товари (містили неповні відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів).
Дана позиція митниці підтверджується Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі №804/5959/16.
Отже, декларант не скористався правом та можливістю усунути розбіжності, включити усі складові митної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів.
Ч. 6 ст. 54 Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст.53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларантом не виконано вимогу п.2 ч.2 ст.52 Кодексу стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв'язку із зазначеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 Кодексу. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 Кодексу від декларанта не надходило.
За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 Кодексу неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору, а саме відсутнє одночасне співпадання таких умов як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник; наявність торговельної марки.
При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст.ст. 62, 63 Кодексу така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями ч. 8 ст. 57 та ч. 1 ст. 55 Кодексу, можливо застосувати другорядний методу- резервний, відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.
Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнем митної вартості товарів схожих за описом та країною походження, митне оформлення яких вже здійснено.
У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар № 1 митна декларація від 12.06.2025 № 25UA408020022185U1 (вартість товару «Загрунтоване полотно для живопису виробник JIANGSU AOLI NEW MATERIALS CO., LTD, країна походження Китай, контракт укладено з виробником товару» згідно джерела інформації - 5,87 дол. США/кг * 4250 кг/12031 м.кв. = 2,0736 дол. США/м.кв.)
Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 Кодексу, на письмове прохання суб'єкта ЗЕД.
Враховуючи викладене, та те, що декларантом не надано у повному обсязі додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, митний орган прийняв оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом відповідно до статті 64 Кодексу.
Різниця між платежами, які заявлялися декларантом до винесення рішення та платежами, які повинні бути сплачені у зв'язку з винесенням рішення склала 104392,47 грн.
Після здійснення коригування митної вартості, товар був випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до пункту 7 статті 55 Кодексу.
Відповідно до частини 8 статті 55 Кодексу протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідно до частини 7 статті 55 Кодексу декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган згідно з частиною 9 статті 55 Кодексу розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання та виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Разом з тим, позивач не звертався до митного органу з відповідною заявою.
Щодо тверджень позивача стосовно не надання грунтовних пояснень в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Порядок проведення та фіксування процедури консультацій не врегульовані на законодавчому рівні. Пунктом 2.1 глави II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Мінфіну № 598 від 24.05.2012, зареєстрованим у Мінюсті 01.06.2012 за № 883/21195 (далі - Правила № 598), лише передбачено, що у графі 33"Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості", серед іншого, вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посадовою особою митниці відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 МКУ проведено консультацію з декларантом позивача, що зафіксовано в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до ст. 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх видані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. При визначенні митної вартості застосований другорядний метод - резервний метод, що передбачено ч. 2 ст.64 МКУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 МКУ митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Щодо другої позовної вимоги скасувати картку відмови у митному оформленні слід зазначити, що вона є похідною від прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, а тому у зв'язку з правомірністю винесення рішення про коригування митної вартості товару, ця вимога також не підлягає задоволенню.
Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що всі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань державної митної справи.
Позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про порушення митним органом вимог нормативно-правових актів, в той час, як правомірність дій та вимог митного органу повністю відповідає положенням чинного законодавства та підтверджується відповідними доказами.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, 8А,м. Київ,03124) про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови - відмовити .
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ