10 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11597/25
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В. ,
представника позивача Карети О.О.,
представників відповідача Золотаринець В.М., Баштан В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці та просить: визнати протиправними та скасувати Рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2025/000028/2 від 09.09.2025, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102210/2025/000101.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2025/000028/2 від 09.09.2025, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102210/2025/000101 було винесено Чернігівською митницею не обгрунтовано, безпідставно та у порушення норм чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За митною декларацією від 09.09.2025 ІМ 40 ДЕ № 25UA102210004580U6 до митного оформлення було заявлено товар «Автомобіль легковий, що був у користуванні - 1 шт.; - марка «PEUGEOT»; - модель «3008»; - Кузов номер НОМЕР_1 ; - номер шасі - немає даних; - місць для сидіння - 5; - призначення - пасажирський; - тип двигуна - дизельний; - номер двигуна - немає даних; - робочий об'єм циліндрів двигуна - 1499 см куб.; - потужність 96кВт; - колісна формула 4х2; - календарний рік випуску - 2021; - модельний рік виготовлення - 2021; - відповідає вимогам екологічного класу «ЄВРО-6»; Країна виробництва -FR; Торгова марка-PEUGEOT; Виробник-Automobiles Peugeot», отримувачем якого є громадянка України ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), паспорт НОМЕР_3 виданий 23.07.2020 органом 7434, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наданих товаросупровідних документів митну вартість автомобіля було заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) з розрахунку 10 650 EUR.
Поставка товару здійснювалася на умовах EXW- PL LODZ.
Чернігівською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2025/000028/2 від 09.09.2025, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102210/2025/000101.
Не погодившись з цим, позивачка звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 54 МКУ посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МКУ).
Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як передбачає ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як передбачає п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, митний орган, в першу чергу, цікавить кон'юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон'юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.
Зазначені положення цілком ґрунтуються на нормі ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Відповідно до ст. 337 МКУ, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуальна перевірка документів та відомостей, які подані до митного оформлення, в тому числі із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та іншими способами, передбаченими цим Кодексом.
Як передбачає ст. 320 МКУ, форми та обсяги митного контролю обираються:
1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками;
2) автоматизованою системою управління ризиками.
Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої ст. 320 МКУ, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.
За вказаною митною вище декларацією автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) в напрямку контролю правильності визначення митної вартості товару було згенеровано форми митного контролю за кодом 105-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення» з коментарем: «[Товар № - 1] Ймовірний ризик заниження митної вартості та ухилення від сплати платежів у повному обсязі по транспортному засобу. Ретельно перевірити характеристики товару, які впливають на визначення митної вартості. Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості».
Крім того, в своїй діяльності митні органи при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів керуються Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до МКУ та Методичних рекомендацій у разі якщо документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, посадова особа митного органу відповідно до ч. 3 - 4 ст. 53 МКУ здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МКУ та ч. 1 ст. 55 МКУ, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.
До митного оформлення Позивачем подані: рахунок-проформа від 27.08.2025 №2071/2025/PL, рахунок - фактура (інвойс) від 02.09.2025 № 002/9/2025; декларація про походження товару від 02.09.2025 № 002/9/2025; свідоцтво про рестрацію транспортного засобу від 22.05.2021 № НОМЕР_4 ; фактура від 01.09.2025 № VO 001/9/2025, аукціон від 01.09.2025, довіреність від 30.08.2025 № 1420; експертна довідка від 08.09.2025 № 9084/25; копія митної декларації країни відправлення від 04.09.2025 № 25PL361010005JQ4B1; банківський платіжний документ, що стосується оплати від 01.09.2025 № CEN2509011385672, договір доручення на митну брокерську діяльність від 03.09.2025 № 252, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 08.09.2025 № UA.010.22737-25; паспортний документ ОСОБА_1 від 23.07.2020 №004994880, витяг з реєстру територіальної громади від 30.08.2025, паспортний документ ОСОБА_2 від 24.02.2016.
В порядку контролю правильності визначення митної вартості товару, реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.
За результатами проведеного аналізу документів, поданих разом з МД №25UA102210004580U6 було встановлено наступне.
Відповідно до проформи від 27.08.2025 №2071/2025/PL та інвойсу від 02.09.2025 №002/9/2025 поставка товару здійснюється на умовах EXW. Зазначене підтверджується також і копією митної декларації країни відправлення від 04.09.2025 №25PL361010005JQ4B1, де вказані умови поставки EXW - PL LODZ. Хоча прямим митним представником декларанта в графі 15 поданої митної декларації №25UA102210004580U6 країною відправлення автомобіля вказано Францію.
Термін EXW «EXW, або (Франко завод (...назва місця)) - термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.
З гідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Серед наданих до митного оформлення документів в порушення ч. 2 ст. 53 та п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ були відсутні документи, які містять інформацію щодо понесених транспортних витрат з доставки автомобіля.
Таким чином, до митної вартості товару не були включені витрати, пов'язані з транспортуванням до місця призначення (Україна).
Продавцем RIA-TRANS SP.Z o.o. проформу №2071/2025/PL про продаж легкового автомобіля на ім'я покупця ОСОБА_1 було виписано 27.08.2025 року.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.05.2021 № НОМЕР_4 на момент продажу автомобіля попереднім власником була інша фірма - COMPAGNIE GENERALE DE CREDIT AUX PARTICULARS CREDIPAR.
Згідно з рахунком-фактурою від 01.09.2025 №VO 001/9/2025 фірма RIA- TRANS SP.Z o.o. купила оцінюваний автомобіль пізніше 01.09.2025 року, тобто вже після того, як було виписано проформу від 27.08.2025 №2071/2025/PL.
Тобто, на момент виписки проформи від 27.08.2025 №2071/2025/PL, фірма RIA- TRANS SP.Z o.o. не була власником автомобіля, відповідно даний документ не міг бути підставою для оплати, однак в платіжному банківському документі від 01.09.2025 №CEN2509011385672 міститься посилання на проформу від 27.08.2025 №2071/2025/PL.
Відповідно до проформи від 27.08.2025 №2071/2025/PL кошти за товар мають бути сплачені протягом 60 днів. На підтвердження оплати до митного оформлення було надано банківський платіжний документ від 01.09.2025 №CEN2509011385672. Кошти сплачувалися ОСОБА_3 . Але в інвойсі від 02.09.2025 №002/9/2025 відсутня відмітка про їх повну оплату за автомобіль, там лише вказано, що термін сплати 60 днів.
Зазначене викликало у відповідача додаткові сумніви щодо дійсності проведеної операції.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 52 МКУ до митного оформлення не було надано декларацію митної вартості, в якій наводяться відомості про метод визначення митної вартості товару, числове значення митної вартості товару та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товару, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Як передбачено ч. 5 ст. 52 МКУ, декларація митної вартості подається у разі, якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.
Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Отже, оскільки Позивачем автомобіль було ввезено на митну територію України на умовах поставки «Інкотермс» EXW- PL LODZ, при цьому до ціни, що була фактично сплачена, не було включено транспортні витрати, то Позивач зобов'язаний був подати декларацію митної вартості.
Враховуючи не подання документів та виявлені розбіжності в наданих документах, які можуть свідчити про викривлення дійсної вартості товарів, та у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на транспортування), а також те, що згідно з ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, то відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи:
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість товару;
- платіжний документ про сплату транспортних послуг.
Надані документи могли б підтвердити заявлений рівень митної вартості товару (його ціну) та встановити вартість витрат з доставки автомобіля до митного кордону України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням міг подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.
Прямий митний представник, листом від 09.09.2025 року, відмовився від надання додаткових документів.
У зв'язку з не поданням особою, уповноваженою на декларування, документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 і 3 ст. 53 МКУ, враховуючи виявлені розбіжності в документах, недекларування всіх складових митної вартості товару в повному обсязі, а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, були усі підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору).
Отже, враховуючи вимоги ч. 2 і 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54 та ст. 368 МКУ, підстав для визнання заявленої Позивачем митної вартості автомобіля за першим методом у митного органу не було.
09.09.2025 митницею прийнято рішення №UA102000/2025/000028/2 про коригування митної вартості та на підставі вищезазначеного рішення митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови № UA102210/2025/000101.
У той же час, у випадку витребування митницею додаткових документів, у декларанта виникає обов'язок на вимогу митниці надавати додаткові документи.
При цьому наслідком ненадання таких документів є право Відповідача відмовити у визнанні заявленої митної вартості спірного автомобіля.
Усе вказане свідчить про те, що Позивач не підтвердив належними документами заявлену ним митну вартість спірного товару, чим порушив вимоги ч.ч. 1-2 ст. 53 МКУ.
Тобто Позивач, до митного оформлення, не надав документи про вартість транспортування спірного товару. Як наслідок, є непідтвердженими складові митної вартості, які повинні бути документально підтверджені на момент митного оформлення.
Позивач, ні митниці, під час митного оформлення, ні у позовній заяві не спростовує встановлених Відповідачем фактів.
Щодо правових підстав для застосування основного та другорядних методів визначення митної вартості, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього МКУ. Так, згідно з положеннями глави 9 МКУ, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МКУ). Відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МКУ).
При цьому, слід звернути увагу на те, що згідно частини 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано у зв'язку з:
• розбіжностями в поданих документах;
• відсутністю усіх складових митної вартості товару (витрат з транспортування до митного кордону України);
• ненадання усіх додатково запитуваних документів;
• відсутністю можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити його числове значення;
• цінова інформація щодо вартості схожих легкових автомобілів згідно з інтернет-ресурсом mobile.de;
• відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не є достовірними (п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ).
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, оскільки відсутня цінова інформація на ідентичні товари протягом останніх трьох місяців.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, оскільки відсутня цінова інформація на подібні товари протягом останніх трьох місяців.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, оскільки відсутня достовірна та документально підтверджена інформація щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст. 62 МКУ).
Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, оскільки відсутня достовірна та документально підтверджена інформація щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст. 63 МКУ).
Статтею 64 МКУ передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, визначених у ст. ст. 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГААТ.
При цьому, як передбачає ч. 2 ст. 64 МКУ, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях.
У зв'язку з неподанням декларантом та його митним представником документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 і 3 ст. 53 МКУ, враховуючи виявлені розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товару (витрат з транспортування до митного кордону України), приймаючи до уваги наявну цінову інформацію щодо вартості схожих легкових автомобілів згідно з інтернет-ресурсом mobile.de, а також враховуючи вимоги ст. 368 та ч. 6 ст. 54, п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ, були підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ з декларантом проводилась консультація з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією.
Електронне повідомлення про проведення консультації додається до відзиву (надіслано 09.09.2025 о 13:42:05, отримано 09.09.2025 о 13:59:52). У відповідь прямим митним представником був надісланий лист від 09.09.2025 року про її проведення.
Враховуючи вимоги ч. 2 і 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54 та ст. 368 МКУ підстави для визнання заявленої митної вартості автомобіля були відсутні.
Відповідно до п. 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (зі змінами та доповненнями), (далі - Методика) вартість колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат.
При визначенні числового значення митної вартості за основу взята наведена нижче інформація з мережі інтернет (mobile.de) щодо пропозицій для продажу аналогічних транспортних засобів, найбільш наближених до оцінюваних товарів (без урахування внутрішнього податку країни продажу).
Відповідно до інтернет-ресурсу mobile.de вартість легкового автомобіля «PEUGEOT 3008» 05/2021 року реєстрації з дизельним двигуном робочим об'ємом I 499 куб. см, потужністю 96 кВт та автоматичною коробкою передач» становить II 800 EUR (ціна нетто, тобто без урахування внутрішнього податку країни продажу (Німеччина)).
Крім того, проаналізувавши митні оформлення товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби відповідно до митної декларації від 27.08.2025 №25UA209180064789U8 витрати з транспортування товару з Польщі до України становлять 200 EUR.
Тому митну вартість товару скориговано за резервним методом з урахуванням вимог ст. 64 МКУ та відповідно до п. 7.53 Методики за ціною продажу КТЗ в країні придбання або в провідних країнах-експортерах та вартості транспортування до митного кордону України з розрахунку 12 000 EUR (11 800 EUR (інтернет- ресурс mobile.de) + 200 EUR (вартість транспортування з Польщі до України, митна декларація від 27.08.2025 №25UA209180064789U8)) шляхом прийняття Рішення від 09.09.2025 №UA102000/2025/000028/2.
Окремо суд зазначає, що заявляючи вимогу про скасування рішення про коригування митної вартості, Позивач не вказує, в чому полягає його неправомірність, не надає доказів, які б спростовували доводи Відповідача.
Натомість Відповідачем викладені дійсні обставини справи, надані докази правомірності своїх дій та рішень при здійсненні митного контролю та митного оформлення та коригуванні заявленої Позивачем митної вартості спірного товару, зазначені конкретні обставини, які викликали сумніви, а не формальні підстави, причини неможливості перевірки правильності заявленої митної вартості товару на підставі поданих Позивачем документів та зазначені документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Щодо випуску спірного товару у вільний обіг, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Оцінюваний товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією від 09.09.2025 №25UA102210004595U6 шляхом надання забезпечення сплати митних платежів на суму 20 900,94 грн, термін дії якого закінчується 07.12.2025 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 55 МКУ протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів, що декларуються.
Як передбачає ч. 9 ст. 55 МКУ, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Для вирішення питання щодо перегляду оскаржуваного рішення від 09.09.2025 №UA102000/2025/000028/2 Позивач із відповідною заявою до митниці не звертався.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, 6, м.Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14017) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ